Наступ російського самодержавства на українські права викликав опір українського народу. Поразка Івана Мазепи обумовила першу українську еміграцію. Саме в еміграції, в день виборів П. Орлика 5 квітня 1710 року в Бендерах гетьманом України було підписано договір під назвою «Конституція прав і свободи Запорозького війська». Цей договір свідчив про намір укладачів поширити дію документа на територію всієї України і був першим конституційним актом в Україні. Його було написано українською та латинською мовами. Конституція мала чітку систему і складалася з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. Перші шість пунктів договору мали загальнодержавне значення: про релігію (п. 1), про територію і кордони (п. 2), про відносини з Кримом (п. 3), про Запорозьку Січ (п. п. 4, 5). Пункти з 6 по 16 говорять про розбудову української державності. У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького — всього українського народу. Тут витворено історико-політичну легенду про те, що першим прийняв християнство каган «хозарів-козаків», а не князь Володимир Святославич. У такий спосіб документ заклав історичний пріоритет Української держави, першість у ній віддавалася козакам. Саме козаки, на думку Пилипа Орлика, були попередниками Володимира Великого в процесі прилучення українських земель до європейської цивілізації. Така схема (хозари — це козаки, оборонці народу на території України) стала основою для розуміння окремішності і самобутності українського народу, а звідси — його природного права на власну державу. У першому параграфі розглядаються питання віри. Сказано, що православ’я — це панівна релігія в державі, а також ідеться про відновлення автокефалії. Другий параграф важливий тим, що чітко визначає кордони держави відповідно до Зборівської угоди 1649 року. Гетьман зобов’язаний оберігати територіальну цілісність країни. Студенти повинні усвідомити зміст важливих елементів демократичного розвитку Української держави, викладених у вступі і 16 пунктах договору. По-перше, зверніть увагу на розподіл гілок влади в цьому документі. Так, законодавчу владу представляла Генеральна рада — своєрідний козацький парламент, яка обиралася на прямих виборах. Черговість скликання Генеральної ради — на Різдво, Великдень та на Покров. Крім генеральної старшини, до неї мали входити представники від Запорозької Січі та по одному представнику від полків. Виконавчу владу представляв гетьман, який був обмежений у своїх діях законом та генеральною старшиною. Судову владу за Конституцією представляв Генеральний суд. У документі також передбачалася наявність самоуправління, створення незалежного від гетьмана та уряду національного банку. В Конституції було також положення про боротьбу з протекціонізмом, корупцією, приділялася увага соціальному становищу міщан, селян та козаків — «людей убогих». Покарання визнавалися лише за законом. Конституція була затверджена шведським королем Карлом ХІІ. Цей документ практично так і не вступив у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією в 1710—1714 рр. Зазначимо, що «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» написані під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму і закладали головні принципи республіканської форми правління.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Конституція Пилипа Орлика 1710 р.» з дисципліни «Історія держави і права України»
