Вчинення морських протестів є одним із способів забезпечення доказів, необхідних у випадку ведення справи в суді. При цьому морський протест не є підставою для звільнення судновласника від відповідальності, але цей акт буде важливим документом, який підтверджує певні юридичні факти, що мають значення при вирішенні справи, пов'язаної з пред'явленням судновласнику матеріальних вимог. Порядок подачі й оформлення морського протесту регламентується ст. 94—95 Закону України «Про нотаріат», пп. 304-307 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та Кодексом Торговельного мореплавства України. Морський протест — це оформлена у встановленому порядку письмова заява капітана судна з метою забезпечення доказів для захисту прав і законних інтересів судновласника у тих випадках, коли під час плавання чи стоянки судна мали місце події, що мають характер непереборної сили (форс-мажор), які можуть бути підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог. Такі події, як підводні рифи і течії, шторм, ураган, зіткнення суден, різкі перепади температур та інші, пов'язані зі специфікою судноплавства, можуть заподіяти шкоду та завдати збитків судновласнику. Шкода може бути заподіяна: 1) особі — подія, що трапилась на морі, спричинила загибель, каліцтво або ушкодила здоров'ю членів екіпажу чи пасажирів; 2) самому судну — внаслідок події було завдано шкоди самому судну; може бути причиною пошкодження чи втрати вантажу цього судна; 3) вантажу судна — повна чи часткова втрата вантажу, його псування чи пошкодження; 4) майну третіх осіб — ушкодження чи знищення іншого судна чи його вантажу, причалів та інших портових споруд, риболовного спорядження, платформ, що знаходяться в морі, тощо. Значення морського протесту виявляється в тому, що він служить інтересам насамперед судновласника. Морський протест встановлює презумпцію невинуватості судновласника, тобто вважається, що він не є винним у події, що сталася. Складання акту про морський протест не означає, що відповідальність судновлас- 357 Нотаріат в Україні ника виключається, він лише перекладає тягар доказування на іншу сторону при виникненні спору, створюючи для судновласника вигідніше процесуальне становище. Так, нотаріус чи інша посадова особа не оцінюють самі обставини, викладені в заяві. Ці факти вважаються достовірними і можуть бути спростовані лише в порядку судового розгляду. У випадку якщо морський протест не буде заявлено, судновласнику доведеться в загальному порядку доводити ті обставини, які могли б знайти своє повне відображення в акті про морський протест. Слід зазначити, що для вчинення морського протесту не-бов'язково мати фактичні дані про нанесення шкоди, капітану досить мати припущення щодо можливості виникнення збитків від певної події, що теж пов'язано з особливостями мореплавства. При цьому заявлення морського протесту можливе лише у випадку завдання шкоди іншим фізичним чи юридичним особам (вантажовласнику, порту, окремим громадянам). Якщо ж подією завдано збитків лише самому судновласнику, підстав для заяви про морський протест немає. Отже, якщо в період плавання чи стоянки в порту трапилася подія, яка може бути підставою для пред'явлення судновласникові майнових вимог, капітан судна з метою забезпечення доказів на захист інтересів судновласника робить в установленій законом формі заяву про морський протест.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОНЯТТЯ І значення вчинення морських протестів» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
