Неоплата векселя тягне за собою наслідки у вигляді вексельного протесту — офіційно засвідченої вимоги платежу та повідомлення про його неодержання. Опротестування нотаріусом векселя означає, що зобов'язання про сплату певної грошової суми не здійснено, а тому підлягає примусовому виконанню державним виконавцем. Боржник може також не сплатити частину своїх зобов'язань, що також є протестом, та пред'явити позов до будь-якої 343 Нотаріат в Україні зобов'язаної особи в розмірі неоплаченої суми (окрім випадку неплатоспроможності платника). Опротестування векселя оформлюється актом протесту. Актом протесту може оформлюватись: • відмова платника від оплати векселя (протест про неоплату); • відмова платника від акцепту (протест про неакцепт); — відмова платника (акцептанта) проставити дату акцепту (протест векселя про недатування акцепту). При цьому слід мати на увазі, що протест про неакцепт та протест про недатування акцепту вчиняються лише щодо переказно-го векселя. Для вчинення протесту нотаріус повинен здійснити перевірку певних умов, за наявності яких може бути вчинена ця нотаріальна дія. По-перше, нотаріус перевіряє достовірність векселя — чи є поданий документ векселем. Вимоги до форми векселя як цінного паперу, що засвідчує наявність грошового зобов'язання, встановлюються статтями 1 і 75 Уніфікованого закону, який передбачає наявність конкретних обов'язкових реквізитів. Простий вексель містить такі реквізити: • найменування — «вексель»; • просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму; • зазначення строку платежу; • зазначення місця, в якому належить здійснити платіж; • найменування того, кому чи за наказом кого платіж повинен бути здійснений; • дата та місце складання векселя;
• підпис того, хто видає документ (векселедавця). Переказний вексель має такі обов'язкові реквізити: • найменування — «вексель»; • зазначення строку платежу; • зазначення місця, в якому належить здійснити платіж; • дату та місце складання векселя; • підпис того, хто видає документ (векселедавця); — просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити визначе ну суму. Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким теж знаходиться на території України, складається державною мовою. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від 344 Глава 19. Вчинення протестів векселів підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездо-кументарну форму (знерухомлені). Вексельний бланк може заповнюватись друкованим і недрукова-ним способами; сума платежу за векселем обов'язково пишеться цифрами та літерами. Вексель підписується: від імені юридичних осіб — власноручно керівником і головним бухгалтером (чи уповноваженими ними особами) та скріплюється печаткою; від імені фізичних осіб — власноручно зазначеною фізичною особою (або уповноваженою нею особою) і скріплюється печаткою (у разі її наявності). Найменування трасанта, або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Можливість визнання векселя недійсним передбачена ст. 2 і 33 Уніфікованого закону. До дефектів, що тягнуть за собою недійсність векселя, відносять: Дефекти форми — відсутність будь-яких з перерахованих реквізитів, зазначення одночасно місця, в якому належить здійснити платіж, та місця складання векселя, інші строки, ніж передбачені законодавством. Винятком є окремі випадкі, конкретно обумовлені в законодавстві. Це, зокрема: • якщо у векселі не зазначено строк платежу, він розглядається як такий, що підлягає оплаті за вимогою; • якщо у векселі відсутнє зазначення конкретного місця платежу, місцем платежу вважається адреса, вказана поряд з найменуванням платника (у переказному векселі) чи місце складання документа (у простому векселі); • якщо у векселі не вказано місце його складання, він вважається складеним у місці, вказаному поряд з найменуванням векселедавця (див. ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91). Як відмічають спеціалісти, на практиці особливих труднощів з оформленням векселів не виникає, оскільки з серпня 1992 р. передбачено обов'язкове використання спеціальних вексельних бланків, в яких наявний ряд реквізитів. Тому невідповідність векселя формальним ознакам — досить рідкісне явище1. 1 Зубарев К. Действительность вексельних обязательств // Юридическая практика, 2003. № 14. 8 апреля — С. 11. 345 Нотаріат в Україні У нотаріальній практиці частіше зустрічаються дефекти видачі векселів. До таких порушень слід віднести: • випадки видачі безтоварного векселя; • підписання векселя особою, що перевищує свої повноваження, або неуповноваженою особою; • підписання векселя векселедавцем всупереч його вільному волевиявленню та ін. Так, ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачає, що видавати прості і переказні векселі можна лише за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У випадках видачі безтоварного векселя нотаріус вправі відмовити у здійсненні протесту векселя і може рекомендувати зацікавленим особам звернутись до суду з позовом про визнання видачі векселя недійсною. Досить розповсюдженими є випадки, коли вексель від імені векселедавця підписаний особою, що перевищує свої повноваження, або неуповноваженою особою, наприклад, коли вексель підписано керівником підприємства чи організації, який відсторонений від виконання службових повноважень. Відповідно до чинного законодавства, для підприємства, від імені якого був виданий такий вексель, це не може створювати правових наслідків. Аналогічна ситуація виникає при видачі векселя особою, що не має вексельної правоздатності, чи при видачі векселя, що містить підроблені підписи, а також у випадку недобросовісного придбання чи нечесного володіння векселем особою, яка легітимується в якості кредитора за змістом самого векселя. Визнання векселя недійсним з зазначених вище підстав тягне за собою певні правові наслідки, а саме відсутність юридичної значимості всіх операцій з ним, неможливість вимагати його оплати і неможливість його подальшого обігу. По-друге, нотаріуси повинні визначити, чи має особа, яка звернулась за вчиненням даної нотаріальної дії, право на опротесту-вання векселя, і проти кого конкретний вексель протестується. Видавати прості та переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та(або) особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого повинна бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. По-третє, нотаріуси повинні здійснити перевірку дотримання суб'єктами вексельного обігу вимог нормативних актів відносно 346 Глава 19. Вчинення протестів векселів місця вчинення протесту векселів. Так, згідно з п. 295 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій», протест векселів про неоплату вчиняється нотаріусами за місцем знаходження платника або за місцем платежу (доміцильовані векселі, тобто векселі, які підлягають оплаті у третьої особи); протест векселів про неакцепт та недатування акцепту, протест про непред'явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя — за місцезнаходженням платника; протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя — за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя; протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред'явлення йому векселя — за місцезнаходженням векселедавця. По-четверте, однією з особливостей вексельного законодавства є спеціальні строки, які застосовуються виключно до правовідносин, що виникають з вимоги платежу по векселю, і які перевіряє нотаріус. У випадку неотримання платежу по векселю векселедержатель має право завернутись до нотаріуса (чи до суду) з вимогою стягнути належні йому грошові кошти у примусовому порядку. Це право обмежується часовими межами, а саме періодом часу, протягом якого вексель повинен бути пред'явлений до оплати і пропуск якого позбавляє векселедержателя можливості отримати кошти за векселем. Період часу, відведений законодавством для здійснення дій з захисту матеріального права особи по векселю в нотаріальному порядку, називається вексельною давністю. Протести векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту вчиняються нотаріусами у строки, передбачені ст. 33, 70 та 77 Уніфікованого вексельного закону, ст. 92 Закону України «Про нотаріат», п. З ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та п. 296-299 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій». Векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12 години наступного після цього строку дня. Вексель може бути прийнятий для вчинення протесту про неакцепт протягом строків, встановлених для пред'явлення до акцепту чинним законодавством, а якщо вексель був пред'явлений до акцепту в останній день строку, то не пізніше 12 години наступного після цього строку дня. 347 Нотаріат в Україні Векселі для вчинення протесту про непред'явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя, протест про непереда-вання оригіналу векселя законному держателю копії векселя, протест про відмову у проставлянні векселедавцем датованої відмітки про пред'явлення йому векселя приймаються нотаріусами в строки, установлені ст. 44 Уніфікованого закону про пере-казні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року. При вчиненні протестів векселів нотаріус повинен враховувати, що за акцепт і платіж відповідає векселедавець (ст. 9 Уніфікованого закону). Згідно з п. 299 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій», протести векселів вчиняються у випадках: • відмови платника оплатити вексель за письмовою заявою векселедержателя з проханням вчинити протест поданого векселя; • відмови платника акцептувати вексель; • неявки платника до нотаріуса. Опротестування векселя вчиняється в двох екземплярах, один з яких видається векселедержателю чи уповноваженій особі, а другий залишається у нотаріуса. У нотаріуса залишаються також заява особи як підстава вчинення протесту, вексель та опис векселя. Після прийняття векселя до опротестування нотаріус починає роботу з ним. Так, у день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє зобов'язаній особі вимогу про здійснення відповідних дій (оплати, акцепту, проставлення дати акцепту). Ця вимога подається шляхом повідомлення платника (або доміциліанта) нотаріусом особисто або через засоби зв'язку. Залежно від дій особи, проти якої здійснюється ця нотаріальна дія, можливі декілька варіантів подальшої роботи нотаріуса. Якщо зобов'язання було дійсно виконане, про що особа повідомляє нотаріуса, опротестування векселя припиняється. Вексель з відповідними відмітками про одержання усіх приналежних сум повертається особі, яка його оплатила. Якщо платник виконав вимогу про проставляння акцепту, вексель повертається векселедержателю без вчинення протесту. Якщо платник (доміциліант) відмовився оплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест, робить відповідний запис у реєстрі, а також ставить відмітку встановленої форми про протест про неоп-лату або неакцепт на самому векселі. 348 Глава 19. Вчинення протестів векселів Без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя протест векселя вчиняється, якщо місцезнаходження платника невідоме. Нотаріус робить відповідну відмітку про це в акті про протест та в реєстрі нотаріальних дій. Діюче законодавство України залежно від того, хто є суб'єктом вексельного обігу, встановлює такі строки давності: 3 роки, 2 роки, 6 місяців. Так, відповідно до ст. 70 Уніфікованого вексельного закону, позовні вимоги, що витікають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються зі спливом трьох років з дня настання строку платежу. Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються зі спливом 1 року з дня протесту, здійсненого у встановлений строк, чи з дня настання строку платежу, у випадку оговорення про обіг без витрат. Позовні вимоги індосантів один до одного погашаються зі спливом 6 місяців, рахуючи від дня, в який індосант оплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порядок вчинення протестів векселів» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
