Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право відмовити у їх вчиненні, що є гарантією дотримання законності. Підстави для відмови, зазначені в ст. 49 Закону України «Про нотаріат», можна умовно поділити на дві групи. До першої групи належать підстави, які взагалі унеможливлюють вчинення нотаріальної дії. Це випадки, коли: 1) вчинення дії не входить до компетенції нотаріальних органів взагалі; 2) вчинення дії суперечить закону; 3) для вчинення нотаріальної дії подані документи, що суперечать закону або містять відомості, що принижують честь і гідність громадян; 4) угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності. До другої групи можна віднести підстави, які не дають можливості вчинити необхідну дію в даний момент, але після їх усунення, вчинення нотаріальної дії стає можливим. Це, зокрема: 1) звернення за вчиненням нотаріальної дії, що не входить до компетенції даного нотаріуса чи посадової особи; 2) неподання відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії; 3) коли нотаріус має сумнів у тому, що фізична особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, розуміє значення, зміст, правові наслідки цієї дії (наприклад, знаходиться у стані афекту, алкогольного сп'яніння тощо) або діє під примусом; 4) коли з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень. 113 Нотаріат в Україні На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Відмова у вчиненні нотаріальної дії оформлюється шляхом винесення у триденний строк відповідної постанови, в якій вказуються: 1. Дата винесення постанови. 2. Прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса нотаріальної контори (бюро), приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. 3. ШБ фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце ЇЇ проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи. 4. Зміст нотаріальної дії, за вчиненням якої особа звернулася до нотаріуса. 5. Мотиви відмови, з посиланням на чинне законодавство. 6. Порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство. Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії або неправильне її вчинення можуть бути оскаржені в суді. Скарги на дії консульської установи України розглядаються в порядку підлеглості (ст. 19 Консульського статуту України) і подаються на ім'я диппредставника України в країні перебування або до Міністерства закордонних справ. Такі скарги розглядаються в порядку, встановленому Консульським статутом України. Право подати скаргу на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії мають особи, щодо яких або за дорученням яких вчиняється нотаріальна дія, громадяни та організації, що брали безпосередню участь у вчиненні цієї нотаріальної дії, або якщо вона зачіпає їхні інтереси; право на порушення справи має і прокурор, який подає заяву про захист прав та інтересів інших осіб. Скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії слід відрізняти від скарг на дії нотаріуса чи посадової особи, що не належать до сутності нотаріальних функцій та розглядаються в порядку адміністративного провадження. Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відмова у вчиненні нотаріальної дії» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
