Перевірка дієздатності фізичних осіб та правоздатності
При посвідченні правочинів перевіряється цивільна дієздатність фізичних осіб, які є сторонами правочину. Щоб правоздатний громадянин міг своїми Власними діями використати, реалізувати свої права та обов'язки, він повинен розуміти значення своїх дій та керувати ними. Це можливо лише з досягненням певного віку і за відсутності хвороб, які позбавляють людину можливості діяти розсудливо. Внаслідок цього закон встановлює таку категорію, як дієздатність. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ч. 1 ст. ЗО Цивільного кодексу України). Набуття дієздатності залежить від віку і стану здоров'я. Вона виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку, а у випадках коли законом допускається вступ до шлюбу до досягнення повноліття, — з моменту одруження такої особи. 105 Нотаріат в Україні З'ясування цивільної дієздатності фізичних осіб здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Малолітні особи (до 14 років — ст. 31 ЦК України) мають часткову дієздатність. Вони можуть самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. В усіх інших випадках за малолітніх правочини укладають від їхнього імені батьки (усиновителі) або опікуни. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Неповнолітні (від 14 до 18 років — ст. 32 ЦК України) мають неповну цивільну дієздатність. Вони можуть самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, розпоряджатись заробітною платою та стипендією (але можуть бути обмежені в користуванні ними), вносити і розпоряджатися вкладами до кредитних установ, авторськими та винахідницькими правами; володіти, користуватись і розпоряджатись майном трудового чи селянського господарства як члени цих господарств; засновувати молодіжні, громадські організації тощо. Вони несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними іншим особам. Інші угоди укладаються неповнолітніми лише за згоди їхніх батьків (усиновителів) або піклувальників. Тобто нотаріус, перевіряючи дієздатність, повинен перевірити вік громадян, що звернулись за посвідченням угоди, шляхом перевірки документів, в яких вказано вік цих осіб. Щодо повнолітніх громадян, то в разі виникнення у нотаріуса сумніву щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звертається за вчиненням нотаріальної дії, він має право відкласти вчинення нотаріальної дії для з'ясування цієї обставини. Якщо рішення суду щодо визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною відсутнє, нотаріус повідомляє про свій сумнів уповноважені органи. У випадку якщо така справа вже порушена, нотаріус зупиняє вчинення нотаріальної дії до винесення судом рішення у справі, а якщо справу не було порушено протягом 10 днів, — вчиняє нотаріальну дію. За ст. 39 нового ЦК, фізична особа є недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Вказане правило свідчить про те, що громадянин може бути позбавлений цивільної дієздатності з урахуванням його психічного стану і неможливості розсудливо вести свої справи. Визнання громадянина недієздатним можливе лише в судовому порядку. 106 Глава 6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій Якщо громадянина визнано недієздатним, орган опіки та піклування призначає над ним опікуна. Опікун укладає угоди від імені фізичної особи, визнаної недієздатною і стає учасником цивільно-правових відносин. При цьому набуті опікуном цивільні права та обов'язки належать фізичній особі, яка визнана недієздатною (ст. 39 нового ЦК України). Будь-які дії особи, визнаної недієздатною, не мають юридичного значення, не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків. Зокрема у ч. 2 ст. 41 нового ЦК встановлюється, що недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. За шкоду, заподіяну цим громадянином, відповідають його опікун або організація, яка зобов'язана здійснювати за ним нагляд (ст. 1184 ЦК), за виключенням певних випадків. За певних умов (одужання, значне поліпшення здоров'я) громадянин може бути поновлений у дієздатності рішенням суду. Обмеження у дієздатності можливе лише у випадках і в порядку, передбачених законом (ч. 2 ст. ЗО ЦК). Воно полягає в тому, що громадянин позбавляється здатності своїми діями набувати певні цивільні права і створювати певні цивільні обов'язки, які він міг набувати і створювати. Таким чином, йдеться про зменшення обсягу дієздатності, який мала фізична особа. Суд може обмежите цивільну дієздатність фізичної особи у випадку зловживання нею спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичним речовинами тощо, чим вона ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Стаття 37 ЦК України передбачає, що над фізичною особою цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування в інтересах забезпечення матеріального становища самої обмежено дієздатної особи і членів її сім'ї. Така особа може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини ж щодо розпорядження майном чи іншими доходами та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, лише за згодою піклувальника. В усіх вищезазначених випадках нотаріус повинен перевірити законність повноважень представників малолітніх, неповнолітніх, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб. Нотаріусом встановлюється особа представника, а також перевіряється дієздатність представника відповідно до вимог статті 68 Закону. Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин також мають цивільну правоздатність і цивільну дієздатність. 107 Нотаріат в Україні Під правоздатністю юридичної особи розуміють її здатність мати цивільні права та обов'язки; юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (див. ст. 91—92 ЦК). Тому при вчиненні нотаріальної дії нотаріус зобов'язаний.оз-найомитись з установчими або іншими документами (установчим договором, статутом, установчим актом, розпорядчим актом органу державної влади, місцевого самоврядування тощо) юридичної особи для того, щоб перевірити, чи відповідає нотаріальна дія правам, наданим цій юридичній особі установчими або іншими документами. При вчиненні нотаріальної дії представником юридичної особи нотаріус перевіряє законність повноважень представника, що мають підтверджуватись відповідною довіреністю. Нотаріус не вимагає довіреності від керівника такої юридичної особи, якщо статут чи інший установчий документ надає йому право укладати договори; від нього вимагається лише документ, що посвідчує його службове становище. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріус витребує документ, що підтверджує повноваження цього органу і розподіл обов'язків між його членами (статут, установчий договір і т.ін.) За наявності сумнівів щодо особи чи органу, що виступають у якості представника, а також щодо цивільної дієздатності та правоздатності особи чи органу, нотаріус має право зробити запит до уповноваженого органу, установи чи особи. Нотаріус не приймає документи, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства. При наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від власника, органів, які здійснюють реєстрацію відповідних юридичних осіб, органів державної податкової служби, інших уповноважених органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перевірка дієздатності фізичних осіб та правоздатності» з дисципліни «Нотаріат в Україні»
