Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках: 1)для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників; 2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї,якщо їх життю або здоров'ю зафожує небезпека; 3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення фомадян, приміщення державних і фомадських підприємств,установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення; 4) для зафимання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти; 5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції; 6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження,якщо водій своїми діями створює зафозу життю чи здоров'ю гроомадян або працівника міліції. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка зафожує життю і здоров'ю фомадян або працівника міліції. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Спроби особи, яка затримується працівником міліції з оголеною вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до його зброї, дають працівникові міліції право застосовувати вогнепальну зброю згідно з Законом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Застосування вогнепальної зброї» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
