Генеральна прокуратура є вищою, центральною ланкою в системі органів прокуратури. Організація і порядок діяльності Генеральної прокуратури України визначається Законом "Про прокуратуру", наказами і розпорядженнями Генерального прокурора і Регламентом Генеральної прокуратури України, що був затверджений 19 березня 1999 р. Структуру Генеральної прокуратури і положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної прокуратури України входить перший заступник Генерального прокурора України, заступники Генерального прокурора, начальники головних управлінь, відділів. Під керівництвом Генерального прокурора визначається стратегія і тактика діяльності системи органів прокуратури, здійснюється нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Конституція у ст. 122 визначає, що прокуратуру очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. При цьому Верховна Рада має право висловити недовіру Генеральному прокурору, що тягне за собою його відставку з посади. Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокуратури і здійснює контроль за роботою підпорядкованих йому прокурорів. Генеральним прокурором України затверджується положення про структурні підрозділи, які визначають їх завдання і функції, а також повноваження і обов'язки працівників управлінь та відділів, старших помічників Генерального прокурора України, помічника першого заступника Генерального прокурора України у цивільній обороні. Заступники Генерального прокурора України затверджують розподіл службових обов'язків між працівниками підпорядкованих підрозділів за поданнями начальників управлінь та відділів. Генеральний прокурор України — службова особа, яка очолює систему органів прокуратури в Україні, наділена відповідними службовими повноваженнями та посадовими обов'язками. Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори призначаються на посаду терміном на 5 років. Після закінчення цього терміну прокурора звільняють або призначають на новий 5-річний термін. Раніше зазначеного законом терміну звільнення (відставка) прокурора може бути здійснена Президентом України у випадках: — неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров 'я; — порушення вимог щодо несумісності. Законом "Про державну службу" передбачено, що державний службовець не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, педагогічної, творчої діяльності та медичної практики. А Генеральний прокурор,як зазначено вище, є державним службовцем (службовою особою); — набрання законної сили обвинувальним вироком щодо Генерального прокурора. Якщо Генеральний прокурор вчинив злочин, то він несе кримінальну відповідальність у передбаченому законом порядку. Згідно зі ст. 401 КПК вирок місцевого суду вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляції, а вирок апеляційного суду — після закінчення строку на подачу касаційної скарги, внесення касаційного подання, якщо він не був оскаржений або на нього не було внесено подання. Обвинувальний вирок виконується тільки після набрання ним законної сили; — припинення громадянства. Відповідно до статусу Генерального прокурора цю посаду може займати тільки громадянин України. Припинення громадянства України у порядку, передбаченому Законом "Про громадянство України", тягне дострокове припинення його повноважень; —подання заяви про звільнення за власним бажанням. Це рішення Генеральний прокурор приймає самостійно без будь-якого стороннього впливу. Воно може бути мотивовано сімейними обставинами, ідеологічними, політичними переконаннями або морально-етичними міркуваннями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Генеральна прокуратура України» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»
