Органи нотаріату у структурі установ юстиції Організація і діяльність органів нотаріату
Нотаріат покликаний охороняти власність, права і законні інтереси громадян і організацій, зміцнювати законність і правопорядок, попереджати правопорушення шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів і інших угод, оформлення спадкових прав, здійснення виконавчих написів. Нотаріат — це система органів і осіб, на які покладено обоє 'язок посвідчувати безспірні права факти, що мають юридичне значення, виконання інших нотаріальних дій, спрямованих на юридичне закріплення цивільних прав і попередження можливого їх порушення. Правові, організаційні, фінансові основи діяльності органів нотаріату, функції та повноваження, а також правовий статус нотаріусів визначаються ЦК та Законом "Про нотаріат". Особи та установи, що вчиняють нотаріальні дії Як зазначає В. Комаров оскільки нотаріат визначається як спеціальний правозастосовний, юрисдикційний орган, який владно вирішує у межах своєї компетенції правові питання, то його діяльність можна розглядати як особливий вид державної діяльності, що здійснюється в певному процесуальному порядку. Він також підкреслює, що відносини, які виникають у зв'язку зі здійсненням нотаріальної діяльності між органами нотаріату та зацікавленими особами з приводу посвідчення юридичних фактів, прав та документів, за своїм характером є процесуальними, спрямованими на вирішення певних юридичних справ, віднесених до його компетенції. Нотаріальні дії вчиняються нотаріусами, що працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державними нотаріусами) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватними нотаріусами). Компетенція державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів передбачається ст. ст. 34, 35 Закону "Про нотаріат". Документи, які оформляються приватним чи державним нотаріусом, мають однакову юридичну силу. Якщо в будь-якому населеному пункті нотаріальна контора чи нотаріус відсутні, нотаріальні дії можуть бути вчинені уповноваженими законом посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад. До нотаріальних дій, що вони можуть вчиняти, належать: — вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; — посвідчення заповіту чи доручення; — засвідчення вірності копії документу, справжності підпису на документі. Компетенція посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад містить певні обмеження. Вони не мають права оформляти документи, які призначені для дії за кордоном. За межами кордону України нотаріальні дії вчиняються консульськими установами України, а у випадках, передбачених українським законодавством, — дипломатичними представництвами України. Ці установи мають право: — посвідчувати угоди, (договори, заповіти, доручення тощо),крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; — видавати свідоцтва про право на спадщину; — посвідчувати факт, що громадянин є живим; — приймати в депозит грошові суми і цінні папери; вчиняти виконавчі написи; — приймати на зберігання документи; — вчиняти морські протести та інші нотаріальні дії. Вчинення нотаріальних дій, пов'язаних з посвідченням доручення та заповіту, в окремих випадках покладається не тільки на посадових осіб нотаріату, виконавчих комітетів та консульських установ України. Так, ст. 40 Закону "Про нотаріат" передбачає, що посвідчення заповітів і доручень, які прирівнюються до нотаріальних, провадиться: 1) головними лікарями чи їхніми заступниками з медичної частини; черговими лікарями лікарень, санаторіїв, лікувальних установ; директорами і головними лікарями будинків для престарі лих та інвалідів (заповіти громадян, що знаходяться на лікуванні в цих лікувальних установах); 2) капітанами морських суден (заповіти громадян, що знаходяться в плаванні на цих суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України); 3) начальниками експедицій (заповіти громадян, що знаходяться в розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедиціях); 4) начальниками, їх заступниками з медичної частини; старшими і черговими лікарями шпиталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних установ (заповіти і доручення військовослужбовців та інших осіб,що знаходяться на лікуванні у військово-лікувальних закладах); 5) командирами (начальниками) військових частин, з'єднань,установ чи військово-навчальних закладів, якщо в пунктах дислокації цих військ немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів чи посадових осіб, уповноважених вчиняти нотаріальні дії(заповіти і доручення робітників, службовців та членів їх сімей, військовослужбовців і членів сімей цих військових частин чи з'єднань); 5) начальниками місць позбавлення волі (заповіти і доручення осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі). Вищезазначені посадові особи зобов'язані передати по одному примірнику заповіту чи доручення, що ними були посвідчені, до державного нотаріального архіву. Щоб не були порушені права та інтереси громадян та юридичних осіб під час посвідчення документів посадовими особами, на завідуючих архівами покладено обов'язок перевіряти законність заповіту, що надійшов на зберігання. У випадках встановлення невідповідності цього документу нормам чинного законодавства, завідуючий архівом повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила цей заповіт. На думку Ж.О. Сульженка не відповідає вимогам часу дозвіл вищеозначеним посадовим особам вчиняти нотаріальні дії щодо посвідчення заповіту та доручення, оскільки посвідчення заповіту є процедурою, яка потребує наявності юридичних знань, відповідального ставлення і виключення можливості зловживань. Крім того, нотаріусом заповіт та доручення викладаються на спеціальних бланках, які мають ступені захисту від підробки. Цього позбавлені посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, головні лікарі шпиталю, капітани морських суден, командири військових частин, начальники місць позбавлення волі тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Органи нотаріату у структурі установ юстиції Організація і діяльність органів нотаріату» з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»