Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності
У процесі зовнішньоекономічної діяльності між суб’єктами, які її здійснюють, можуть виникати різного роду спори. Вони потре-бують свого розгляду і розв’язання відповідно до чинного законодавства. Велике значення має при цьому створення відповідних міжнародно-правових та національних засад про регулювання розгляду спорів, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як відомо, в Заключному акті Наради з безпеки та співробітни-цтва в Європі, який був підписаний 1 серпня 1975 р. у Гельсінкі, значне місце відводилося питанням розгляду міжнародних спорів і, зокрема, через використання арбітражу. Цьому було відведено окремий підрозділ Заключного акту «Співробітництво в галузі економіки, науки і техніки і навколишнього середовища. Торгівля. Арбітраж». У ньому наголошувалося, що швидке і справедливе вирішення спорів, які виникають із комерційних угод у сфері тор-гівлі і обміну послугами, а також із контрактів у галузі промисло-вого виробництва, сприяє розширенню торгівлі і співробітництву, а арбітраж є одним із зручних способів вирішення спорів. На На-раді було рекомендовано організаціям, підприємствам і фірмам країн-учасниць передбачати арбітражні застереження в контрактах або спеціальних угодах, а також проведення арбітражу на основі взаємоузгодженого регламенту. Крім того, було рекомендовано не перешкоджати проведенню арбітражу третій країні, з урахуванням діючих, міждержавних та інших угод у цій галузі. Генеральна Асамблея ООН 11 грудня 1985 р. схвалила розроблений Комісією Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі Типовий Закон «Про міжнародний торговий арбіт-раж». Його рекомендували державам враховувати незалежно від правової та економічної системи. Розглядаючи міжнародно-правові засади арбітражу, важливо за-значити, що Україна 21 квітня 1961 р. підписала і 18 березня 1963 р. ратифікувала Віденську конвенцію «Про зовнішньоторговий арбіт-раж». Крім того, нашою державою була підписана 29 грудня 1958 р. і ратифікована 10 жовтня 1960 р. Нью-Йоркська конвенція «Про ви-знання і виконання іноземних арбітражних рішень». До речі, учас-никами цієї Конвенції є понад 130 держав світу. В Україні уже створені певні правові основи розгляду і розв’язання таких спорів, які закріплені насамперед у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. У сьомому розділі цього Закону «Порядок розгляду спо-рів у зовнішньоекономічній діяльності» (статті 38—39), зокрема, записано, що спори, які виникають між суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської ді-яльності, можуть розглядатися судовими або арбітражними орга-нами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними угодами. Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на його виконання, можуть бути предметом розгляду в органах суду України, якщо одна зі сторін у справі є фізичною особою або державою. У випадку, коли сторонами у справі виступають юридичні особи, такі спори розглядаються в арбітражних судах. Міжнародні спори, які можуть виникнути в результаті дій України, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права. Постановою Верховної Ради України «Про введення в дію Зако-ну України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. були поставлені відповідні завдання перед рядом державних органів. Зокрема було рекомендовано Торгово-промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд. Такий суд було створено. Водночас з ініціативи і за участі Торгово-промислової палати України були розроблені і 24 лютого 1994 р. прийняті Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж», а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України. Названі вище закони та положення і створюють основну пра-вову базу вирішення спорів, які виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних зв’язків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
