Значення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Україна за величиною території, кількістю населен- ня є однією з найбільших держав Європи. На її території, що становить 603 тис. км2, проживає понад 48 млн осіб. Україну як самостійну державу на початок 2002 р. визнало 180 країн світу, а 166 із них установили з нею дипломатичні від-носини. Наша держава є членом ООН, учасником Наради з без-пеки і співробітництва в Європі, входить до складу багатьох між-народних, зокрема економічних, організацій. На цей час Україна уклала понад 2 тис. двосторонніх міждержавних та міжурядових угод щодо співробітництва в політичній, економічній, науково-технічній, екологічній, соціально-культурній та інших сферах. Сьогодні підприємства України мають виробничі та торговельні відносини з фірмами багатьох країн світу. У нашій державі діє значна кількість спільних підприємств, а також представництв іноземних фірм. Однією з важливих умов успішної й ефективної зовнішньо- економічної діяльності України є створення відповідної правової бази. Її недосконалість негативно впливає на розвиток зовніш-ньоекономічних відносин нашої держави, призводить до безкон-трольного вивезення з неї вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами. Безконтрольність та відсутність валютного регулювання з бо-ку держави призвели до масового відпливу валюти за кордон, на що неодноразово зверталася увага у виступах політиків, у тому числі керівників держави та народних депутатів України. І взагалі, в процесі зовнішньоекономічної діяльності виникає широке коло суспільних відносин, які потребують правового ре-гулювання. Це відносини, пов’язані із правовим статусом суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, законодавчим закріпленням її видів, порядком укладення договорів, контрактів, державним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, питаннями опо-даткування, розподілом прибутків, отриманих у результаті такої діяльності, митним регулюванням, ліцензуванням і квотуванням зовнішньоекономічних операцій тощо. Належне регулювання за-значених та інших відносин, безумовно, позитивно впливає на стан організації та здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а це значить — і на авторитет нашої держави у зовнішньоеконо-мічних відносинах з іншими. Розглядаючи важливість правового регулювання зазначеної сфери, слід мати на увазі й те, що ще більший ефект від зовніш-ньоекономічної діяльності буде тоді, коли національне законо-давство України буде належним чином гармонізоване з міжнародно-правовою системою, а в ряді випадків — і з правовими системами тих держав, із якими ми перебуваємо у найтісніших відносинах. Саме у зв’язку з цим дуже гостро для нашої держави при вступі до Європейського Союзу та Світової організації торгі-влі постало питання гармонізації національного законодавства із тими міжнародно-правовими актами, на основі яких ці міжнаро-дні структури діють. Ураховуючи це, за роки незалежності в Україні створено сис-тему законодавства, спрямовану на забезпечення правового регу-лювання зовнішньоекономічних відносин. Основою такого зако-нодавства насамперед є положення Конституції нашої держави про те, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки через підтри-мання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18). Надаючи великого зна-чення зовнішньоекономічній діяльності, Основний Закон України встановлює, що її засади визначаються виключно законами України. Так, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. у розділі ІV розвиває ці конституційні поло-ження. Зокрема, у його статті 26 зазначено, що економічні відно-сини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами та нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з пи-тань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, які сто-суються таких питань, відповідно до Конституції України та за-конів України. Крім того, в цій статті йдеться про те, що правовий статус суб’єктів господарської діяльності інших держав на території України визначається чинними законами України та вищезазначеними договорами. Стосовно відносин України з між-народними міжурядовими економічними організаціями слід вка-зати, що Україна самостійно набуває в них членства, якщо їх установчі акти не суперечать цілям та принципам Конституції України. Наша держава вступає у відносини з цими організація-ми на основі відповідних міжнародних договорів та установчих актів цих організацій (ст. 27).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Значення правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні» з дисципліни «Міжнародне економічне право»
