Система валютних відносин є базою, структурою сучасної економіки, її функціональних зв'язків. Потенціал розвитку господарства в значній мірі визначається життєздатністю саме цієї системи. Необхідно враховувати й те, що валютна система завжди вважалась і вважається найскладнішою за своїм внутрішнім складом частиною господарських зв'язків. У теперішній час, у період становлення й розвитку в Україні ринкової економіки, необхідне створення комплексного механізму державного регулювання валютних відносин. Цей механізм повинен являти собою цілісне економіко-правове поле, яке встановлює рівні умови для всіх суб'єктів валютних відносин. Одним з елементів економічної політики держави є валютний контроль. Валютний контроль забезпечує поступовість економічного підйому та переходу до ринкової економіки, сприяє стабілізації потоків заощаджень резидентів на етапі, коли довіра до валютної політики ще не зміцніла. Як інструмент стабілізації руху капіталів валютний контроль у ринковій економіці сприяє зменшенню коливання відсоткових ставок та обмінних курсів, а також захисту валютних резервів. У ситуації, що склалася в Україні, валютний контроль може стати головною умовою здійснення Національним банком України валютної політики, направленої на зміцнення валютного курсу гривні. Валютний контроль сприяє стабільності і незалежності валютної політики. Значний рух капіталів може викликати великі коливання офіційних валютних запасів, чим вплинути на грошову масу. Такі коливання роблять відсоткову ставку нестійкою і створюють атмосферу невпевненості, що стримує виробництво та інвестиції. Обмеження на рух капіталів дають центральному банку країни можливість маневру при встановленні відсоткової ставки залежно від внутрішніх цілей, а не від рівня відсоткових ставок за межами країни. Крім того, валютний контроль сприяє розвитку економіки країни, оскільки мобілізує національні заощадження для інвестування не в іноземні підприємства, а у вітчизняні, що вельми важливо у нинішніх умовах, коли інвестори ще не дуже вірять у реформи уряду. Здійснення валютного контролю не суперечить статуту Міжнародного валютного фонду. Україна як незалежна держава ще у серпні 1992 року ратифікувала Угоду про Міжнародний валютний фонд, взявши на себе, таким чином, певні зобов'язання щодо організації своєї валютної системи. Так, у рамках світової валютної системи з юридичної точки зору вільно конвертованою вважається валюта тієї країни, яка взяла на себе зобов'язання, передбачені пунктами 2, 3 і 4 статті VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд. А це означає, що: дана країна: має право запроваджувати заходи контролю (в тому числі й дискримінаційні) щодо руху капіталів (як відпливу його, так і надходження із-за кордону); не повинна обмежувати можливості використання своєї валюти або валюти інших членів Міжнародного валютного фонду для поточних платежів (хоча вони і правомірні визначати, в яких валютах резиденти отримуватимуть платежі із-за кордону, але ніяк не можуть обмежувати їхнього права віддати перевагу національній валюті); зобов'язана викуповувати в інших членів Міжнародного валютного фонду (їхніх офіційних органів) залишки коштів у своїй валюті, якщо вони утворилися в результаті платежів за поточними операціями, і здійснювати необхідне конвертування для цих операцій. Таким чином, член МВФ може підписати всі зобов'язання перед фондом і при цьому залишити за собою право валютного контролю за операціями з капіталом. Більше того, наприклад, коли створювався фонд стабілізації національної валюти Польщі, міжнародні фінансові організації ставили умову про створення механізму валютного контролю у сфері переміщення капіталів з метою запобігання відпливу капіталів та зменшення ризику спекуляції із національною валютою. Без такого механізму стабілізаційний фонд може бути використаний для фінансування відпливу капіталів. Рада директорів Міжнародного валютного фонду 8 травня 1997 року оголосила про те, що Україна взяла на себе зобов'язання щодо виконання статті VIII Статуту Міжнародного валютного фонду. Гривня після цього кроку нашої держави набула статусу валюти з поточною конвертованістю. Головним принципом при визначенні сфери валютного контролю має бути встановлення різниці між резидентом та нерезидентом. Важливо забезпечити повну конвертовані сть національної валюти для нерезидентів для того, щоб забезпечити довіру до цієї валюти. Щодо нерезидентів не можна встановлювати ніяких обмежень, крім питань, які стосуються їхніх відносин з резидентами. Водночас було б нерозумно дозволяти нерезидентам спекуляції з національною валютою за допомогою резидентів, тоді як резиденти не мають на це права. До елементів валютного контролю належать: валютні обмеження; нагляд за валютними операціями; реєстрація валютних операцій; облік валютних операцій. Для з'ясування юридичної сутності валютного контролю розглянемо вищезазначені елементи. Головними елементами валютного контролю є валютні обмеження. Валютні обмеження (англ. Exchange restrictions) — система правових, економічних та організаційних заходів, яка регламентує операції з національною та іноземною валютою, золотом і т.д. Валютні обмеження включають заходи по цільовому регулюванню платежів та переказів за кордон, в тому числі репатріацію прибутку, часткове чи повне заборонення вільної купівлі та продажу іноземної валюти. Основною причиною валютних обмежень є нестача валюти, тиск зовнішньої заборгованості, розлад у платіжних балансах. У більшості країн — членів Міжнародного валютного фонду отримали розповсюдження валютні обмеження як за поточними міжнародними розрахунками та платіжними операціями, так і за операціями, які зв'язані з рухом інвестицій, Головними цілями валютних обмежень є регулювання платіжного балансу та курсу валюти, сприяння нарощуванню експортного потенціалу національних підприємств, недопущення тримання авуарів резидентів за межами держави, недопущення спекулятивної гри на затриманні надходжень від експорту, чіткий розподіл національного та не національного валютного ринків. Остання мета може бути досягнута за допомогою двох механізмів: заборона надання кредиту в національній валюті нерезидентам; заборона резидентам брати кредит у національній валюті в нерезидентів. Юридична сутність нагляду за валютними операціями розкривається в таких поняттях (обов'язкових нормативах): валютна позиція банку — співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансованих та позабалансових зобов'язань у цій самій валюті; валютна позиція відкрита — валютна позиція, що не дорівнює нулю. Відкрита валютна позиція несе за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу; валютна позиція відкрита довга — якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести витрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти; валютна позиція відкрита коротка — якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти; валютна позиція закрита — валютна позиція, що дорівнює нулю. Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно та щомісячно. Штрафні санкції за порушення економічних нормативів застосовуються до банку як юридичної особи на підставі щомісячної звітності. Для уяснення юридичної сутності валютного контролю необхідно зупинитись на наступному елементі валютного контролю реєстрації валютних операцій. Реєстрація валютних операцій — констатування юридичних фактів з метою надання їм законності. Відповідно до чинного законодавства Національний банк України видає ліцензії на здійснення валютних операцій. Згідно з чинним законодавством усі міжнародні розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційними угодами, здійснюються резидентами України лише через уповноважені банки, тобто комерційні банки України, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами здійснюються уповноваженими банками України, як правило, у вільно конвертованій валюті, а також у валюті з обмеженою конвертованістю та валюті клірингу згідно з умовами міждержавних та міжбанювських угод. Уповноважені банки здійснюють міжнародні розрахунки у формі документарного акредитива, інкасо, банківського переказу та в інших формах, що мають місце в міжнародній банківській справі Можливість використання тих чи інших форм міжнародних розрахунків може визначатися в міждержавних угодах, а також встановлюється в міжбанювських кореспондентських угодах уповноважених банків з іноземними банками Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за згодою сторін та фіксується в умовах контракту Залежно від стану платіжного балансу України Національним банком України можуть коригуватися форми розрахунків з окремими країнами Уповноважені банки, що обслуговують експортно-імпортні операції українських резидентів, зобов'язані при відкритті резиденту валютного рахунку у триденний термін повідомити про це державну податкову адміністрацію за місцем реєстрації резидента, відповідно до Указу Президента України від 8 червня 1993 року № 195/93 «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю» з метою внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у вантажні митні декларації реквізитів уповноважених банків, надавати останнім свої реквізити, а саме: а) повну назву уповноваженого банку та повну поштову адресу (без скорочень), б) код ЗКПО уповноваженого банку відповідно до Загального класифікатора підприємств і організацій України, який присвоєно органами статистики за місцем знаходження банку Розглянемо останній елемент валютного контролю — облік валютних операцій. У цей час в Україні діє міжнародна система бухгалтерського обліку Ця система являє собою базу даних, на основі якої створюються управлінські звіти У звітах вміщується інформація: відносно ефективності валютних операцій Національного банку, відносно розмірів і структури валютних активів і зобов'язань Ця інформація разом з іншими економічними даними дозволяє зробити загальні висновки відносно тенденції розвитку економіки Для здійснення ефективного валютного контролю за валютними операціями комерційних банків Національному банку необхідні удосконалені бухгалтерські принципи, процедури і механізми контролю для забезпечення цілості своєї системи бухгалтерського обліку, точні, що відповідають теперішнім вимогам, надійні рахунки, відповідні записи в аналітичних рахунках для виконання функції управлінської звітності, правильні процедури перерахунку для того, щоб здійснювати систематичне відображення валютних операцій в національній валюті Система бухгалтерського обліку повинна призначатися для щоденного забезпечення інформацією вищого керівництва, необхідною йому для розробки політики банку, а також для нагляду і контролю за діяльністю банку За відношенням до валютних операцій система бухгалтерського обліку повинна вимірювати і контролювати ризики, притаманні цим операціям і вказувати рекомендовані рівні і межі прийнятого ризику, встановити постійну систему внутрішнього контролю, своєчасно і точно аналізувати операції та інформацію Відповідно до встановлених норм валютні операції реєструються у валютному відділі і відділі бухгалтерського обліку Валютний відділ повинен використовувати допоміжні системи і субрегістри для запису інформації про окремі операції Відділ бухгалтерського обліку контролює записи в допоміжних системах, шляхом регулярної звірки їх рахунків У відділі бухгалтерського обліку здійснюється також відповідна кількість внутрішніх облікових процедур, наприклад облікове коригування і проводки на кінець місяця, року, включаючи переоцінку і контрольну перевірку банківських рахунків. Ведення обліку валютних операцій повинно здійснюватись як в іноземній, так і в національній валюті Як правило, облік іноземної валюти здійснюється з використанням аналітичних і синтетичних рахунків Більш детальними є проводки на аналі- 354 тичних рахунках Ведення обліку на аналітичних рахунках здійснюється в обох валютах — іноземній і національній Синтетичні рахунки вміщують узагальнені проводки на аналітичних рахунках у відповідності із структурою основних рахунків Підсумки всіх проводок за аналітичними рахунками необхідно перенести в синтетичні рахунки в той же день Сальдо синтетичних рахунків повинно відповідати сальдо за аналітичними рахунками В системі бухгалтерського обліку з двома валютами ведення синтетичних рахунків здійснюється як в іноземній, так і в національній валюті. Основними завданнями системи бухгалтерського обліку у відношенні до валютних операцій є: контроль за тим, що при розрахунку валютних доходів (втрат) використовуються правильні загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку, стандарти і стратеги, контроль за правильним здійсненням звірок на рахунках Ностро, контроль за правильністю переоцінки залишків на рахунках, забезпечення точності і повноти інформації про позиції кожної валюти, а також контроль рівня ризику і настання строків за позиціями в кожній валюті. В Україні валютному контролю підлягають валютні операції за участю резидентів та нерезидентів Цей контроль здійснюється також за виконанням резидентами зобов'язань щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за межами України. Ефективність валютного контролю залежить в основному від якості інформації, якою володіють відповідні уповноважені органи держави стосовно торговельних потоків та обсягу зобов'язань і боргів Ця інформація може забезпечуватися наявністю у резидентів зобов'язань щодо здійснення будь-якої операції із закордоном через уповноважених посередників (банки), які повинні звітувати про це перед відповідними уповноваженими державними органами. Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одер жувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті V межах повноважень, визначених статею 13 355 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 ст 9 цього Декрету. Стаття і3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» містить перелік органів валютного контролю Для більшої виразності відобразимо їх схематично (рис 47). Зокрема, Національний банк є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю відповідно до валютного законодавства України Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці банки. Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. У сфері валютного регулювання широкими повноваженнями наділений Національний банк України Для більшої виразності відобразимо ці повноваження у вигляді схеми (рис 48)
Рис 47 356 Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що важливою складовою валютного регулювання є валютний контроль, мета якого полягає в забезпеченні дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій. При цьому основними напрямками валютного контролю є: визначення відповідності валютних операцій, що проводяться, чинному законодавству і наявності необхідних для цього ліцензій; перевірка повноти і об'єктивності обліку та звітності за валютними операціями; перевірка виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою. Крім того, потрібно відмітити, що контроль за рухом валютних коштів — це в першу чергу контроль над банківськими установами, які здійснюють дані операції. Тобто потрібно мати на увазі, що будь-яка нова система валютного контролю та регулювання в Україні повинна бути комплексною, інакше негативні явища не будуть переборені.
Рис 48 357 На основі вищевикладеного можна дати таке поняття валютного контролю — сукупність дій державних органів та банківської системи, направлених на регулювання порядку укладення юридичними та фізичними особами угод з валютними цінностями. § 6. Відповідальність за порушення валютного законодавства Норми валютного законодавства повинні виконуватись усіма суб'єктами валютних відносин. Тому, відповідно до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються міри відповідальності (фінансові санкції). Фінансові санкції — міри примусового впливу за порушення встановленого порядку здійснення валютної діяльності. Розглянемо відповідальність за порушення валютного законодавства. Порушення валютного законодавства — недотримання правових норм, які регулюють порядок укладення угод з валютними цінностями всередині країни, угод між юридичними та фізичними особами різних країн, а також порядок ввезення, вивезення, переказу та пересилки з-за кордону та за кордон валюти України та іноземної валюти, інших валютних цінностей. Здійснення комерційними банками або іншими кредитно-фінансовими установами операцій з валютними цінностями, що не потребують індивідуальної ліцензії, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Реєстру банків, валютних бірж і фінансово-кредитних установ або без такого виключення. Крім того, здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, за винятком: 358 вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму що визначається Національним банком України, вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах, платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей, платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді відсотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій, вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності, відкриття фізичними особами резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном, відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками за межами України, відкриття в закордонних банках рахунків в іноземній валюті дипломатичними, консульськими торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності Торгівля іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, тягне за собою накладення штрафу в сумі еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій з виключенням банку з Реєстру банків, валютних бірж і фінансово-кредитних установ або без такого виключення Невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпе- 359 чення виконання тих зобов'язань резидентів, які випливають з абзаців третього, четвертого, п'ятого підпункту «а» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютною регулювання і валютного контролю», або нездійснення уповноваженими банками контролю (функції агента валютного контролю) за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25 відсотків суми (вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні резидента, чи у розмірі 25 відсотків суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами і нерезидентами через ці банки з порушенням чинного законодавства Штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства Відсутність в уповноважених банках протягом термінів, вказаних у Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 23 12 96 р № 327, документів, що підтверджують правомірність проведених цими банками валютних операцій своїх клієнтів, кваліфікується як нездійснення уповноваженими банками функції агента валютного контролю Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України тягне за собою накладення штрафу на резидента у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій (при розрахунках у валюті України — у сумі таких розрахунків) Невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей га іншого майна тягне за собою таку відповідальність порушення термінів дек тарування — накладення штрафу у розмірі 1-го неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення 360 порушення порядку декларування — накладення штрафу у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Порушення порядку декларування — подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій Несвоєчасне подання, приховування або пере кручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення. Порядок застосування вищезазначених санкцій визначений Національним банком України Розглянемо його. При виявленні порушень валютного законодавства уповноваженими працівниками Національного банку України складається протокол за формою, встановленою Національним банком України, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов'язки) юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи, де безпосередньо здійснювалась відповідна перевірка За кожним випадком порушення, що виявлені під час однієї перевірки, складається окремий протокол, до якого обов'язково додаються інші документи, які свідчать про факти порушень Якщо під час реалізації одного договору було здійснено декілька однотипних порушень валютного законодавства, то допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не змінить ся Після складання протоколу уповноважені працівники Національного банку України зобов'язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення. Підставою для застосування Національним банком України і його територіальними управліннями вказаних санкцій можуть бути. матеріали перевірок, які здійснюють уповноважені працівники центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України 361 матеріали перевірок, які здійснюють уповноважені працівники державних органів валютного контролю, матеріали перевірок, які здійснюють уповноважені працівники державних контролюючих і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю. У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контролюючими і правоохоронними органами порушення резидентами і нерезидентами валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів, що підтверджують факт порушення, надсилають ся до територіальних управлінь Національного банку України за місцем проведення зазначених перевірок Уповноважені працівники територіальних управлінь Національного банку України здійснюють аналіз отриманих матеріалів та у разі наявності складу правопорушення вдаються до дій, вказаних у Положенні НБУ «Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», тобто складається протокол, який вручається керівникові, який повинен надати пояснення за кожним фактом порушення Крім того, у разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до Національного банку України від державних органів валютного контролю, документів, які підтверджують факт порушення, Національний банк України зобов'язаний звернутись до органу, що здійснив відповідну перевірку, з запитом щодо надання потрібних документів За відсутністю протягом двох місяців відповіді на вказаний запит матеріали повертаються органу, що здійснив відповідну перевірку, для дооформлення. У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до НБУ від державних контролюючих та правоохоронних органів, документів, які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники НБУ зобов’язані здійснити додаткову перевірку отриманої інформації на місці Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій: до 10 тис доларів США — начальники територіальних управлінь Національного банку України, від 10 тис доларів США до 50 тис доларів США — директор Департаменту валютного регулювання Національного банку України, 362 вад 50 тис доларів США до 100 тис доларів США ~ Голова Національного банку України та його заступники Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Реєстру банків, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис доларів США, перераховану у валюту України за об мінним курсом Національного банку України на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління Національного банку України У разі прийняття рішення про застосування санкцій вино ситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства. Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства підписується однією із посадових осіб та надсилається територіальними управліннями Національного банку України порушнику, який протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України. У разі несплати суми штрафу у зазначений строк постанова про притягнення до відповідальності надсилається територіальними управліннями Національного банку України до органів Державної податкової адміністрації України за місцезнаходженням порушника для вирішення питання про стягнення суми штрафу згідно з чинним законодавством України Зменшення розмірів сум штрафних санкцій є неприпустимими. Постанова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена у судовому порядку Оскарження постанови не припиняє її виконання. Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. Розглянемо, в яких випадках настає адміністративна відповідальність за порушення валютного законодавства. Вона настає за здійснення адміністративною правопорушення. Так, відповідно до статті 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення правил про валютні опе- 363 рації»), незаконні скупування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від ЗО до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей Крім того, відповідно до ст. 164/2 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення законодавства з фінансових питань»), приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по Відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ті самі ди, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Кримінальна відповідальність настає за вчинення злочинів, передбачених у Кримінальному кодексі України Зокрема, вона настає відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України («Контрабанда») Контрабанда, тобто переміщення товарів, валютних цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна Під великим розміром слід розуміти контрабанду, якщо загальна вартість Гі предметів становить двісті і більше офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати Відповідно до статті 79 України («Виготовлення або збут підроблених грошових чи цінних паперів») виготовлення з ме- 364 тою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів, білетів Національного банку України металевих монет, державних цінних паперів або іноземної валюти караються поз бавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна Ті ж дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна Стаття 80 Кримінального кодексу України передбачає також кримінальну відповідальність за порушення правил про валютні операції, тобто незаконні скупку, продаж, обмін використання валютних цінностей, як засобу платежу або як застави, здійснені протягом року після накладання адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також здійснення цих дій у значних розмірах караються позбавленням волі на строк до п’яти років з конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами строком до двох років, або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей Ті ж дії, здійснені організованою групою, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або у великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей Звертаємо Вашу увагу на те, що незаконна операція з валютними цінностями визнається здійсненою в значному розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати Незаконна операція з валютними цінностями визнається здійсненою V великому розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної плати Крім того, стаття 80/1 Кримінального кодексу України («Приховування валютної виручки»), гласить, що відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств установ га організацій що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особа ми або особами які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності а так само будь-якою іншою осо бою яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки караються поз- 365 бавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття та правова сутність валютного контролю» з дисципліни «Банківське право України»
