Відповідальність суб'єктів банківського кредитування
Відповідно до Положення Національного банку України «Про кредитування» у кредитних договорах передбачається відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування і банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою сторін. У кредитних договорах також передбачається відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням отриманих від Національного банку України кредитних ресурсів у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі не менше 25 % розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку, а також відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту, наданого за рахунок власних ресурсів комерційного банку, у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі до 25 % розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку. За порушення умов Положення «Про кредитування» до комерційних банків можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 62 Закону України «Про Національний банк України». Комерційні банки зобов'язані у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості стягнення —- порушувати у суді справу про банкрутство. За невиконання або неналежне виконання кредитних зобов'язань винна особа несе цивільно-правову відповідальність при наявності спільних умов (збитки, противоправність дій винної особи, безпосередній причинний зв'язок між збитками та протиправними діями, вина) за правилам ст.ст. 203—215 ЦК України. У випадку визнання угоди недійсною наступає реституціальна відповідальність. У тих випадках, коли кредитні зобов'язання були забезпечені, повинні застосовуватись і правила солідарної та субсидіарної відповідальності (ст.ст. 174—176 ЦК України). Поручитель, гарант, страхувальник за невиконання (неналежне виконання) позичальником своїх зобов'язань несуть перед кредитором повну відповідальність за умови його повної платоспроможності і відповідно в частині недостатності у позичальника майна для відповідальності в повному обсязі. Таким чином, відповідальність цих осіб набуває субсидіарного характеру. Якщо кредитне зобов'язання було забезпечене одночасно кількома видами, то в такому випадку може виникнути солідарна відповідальність субсидіарного характеру. Якщо предметом забезпечення кредитного зобов'язання було виконання робіт або надання послуг, то в такому випадку при настанні субсидіарної відповідальності поручителя (гаранта, страхувальника) кредитодавець в змозі застосовувати правила ст. 208 ЦК України. Якщо перераховані особи залучаються до субсидіарної відповідальності в судовому порядку, то вона може бути покладена на них у випадку повної або часткової неплатоспроможності позичальника на день прийняття судом рішення по справі. Якщо на день прийняття судового рішення позичальник буде частково платоспроможний, він разом з поручителем (гарантом, страхувальником) буде нести перед кредитодавцем відповідальність самостійно: перший — загальну, другий — часткову субсидіарну. Слід відмітити, що під кредитоспроможністю позичальника слід розуміти його здатність в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відповідальність суб'єктів банківського кредитування» з дисципліни «Банківське право України»
