Тривалість, кількість і час призначен-ня регламентованих перерв на відпо-чинок
Тривалість регламентованих перерв на від-починок зумовлюється хвилеподібним характером відновлюва-льних процесів. На різних фазах відновлення працездатності не-однакове. При цьому не вигідні як надто короткі, так і надто довгі перерви. В першому випадку недостатньо відновлюється працездатність, а в другому — порушується робоча установка. Однак при фізичній роботі повільніше втрачається робоча уста-новка, ніж при нервово-напруженій. Тому при фізичній роботі оптимальна тривалість перерви становить 7…15 хв, на роботах середньої важкості — 5…10 хв. В особливо несприятливих умо-вах тривалість перерв перевищує 10 хв. В переважній більшості випадків тривалість перерви становить не менше 5 хв. Щодо моментів призначення перерв на відпочинок єдиної думки не існує. Багато авторів вважають, що перерви слід призначати при перших ознаках втоми. Інші, навпаки, вважають що невелика втома справляє позитивний вплив на витривалість організму, компенсу-ється резервами. Існує також думка, що перерви на відпочинок по-винні повністю знімати втому. Однак на практиці цього немає, на-віть обідня перерва не ліквідує повністю відчуття стомлення. Регламентовані перерви покликані зменшити втому, згладжу-вати найбільш гострі її симптоми, створити психологічну устано-вку на відпочинок і активізувати вольові зусилля для підтриман-ня продуктивності праці. При розподілі перерв на відпочинок протягом робочої зміни необхідно виходити з того, що втома в другій половині значно більша, ніж у першій, тому 30—35 % часу на відпочинок доціль-но надавати до обіду, а 65—70 % — після обіду. Першу перерву на відпочинок працівникам, рівень втоми яких не перевищує — 55 відн. од., доцільно надавати через 2…2,5 год від початку роботи. Другу перерву назначають через 1…1,5 год після обіду, а останню — не пізніше, ніж за 1…1,5 год до закін-чення роботи. Час на природні потреби працівника встановлю-ється окремо і становить 10 хв за зміну. Залежно від характеру трудового процесу і умов праці можли-ві деякі відхилення в періодичності надання і тривалості регла-ментованих перерв на відпочинок. Так, для працівників за пуль-тами управління доцільно надавати 10-хвилинні перерви на відпочинок через кожну годину роботи. Для працівників творчої праці рекомендуються 15-хвилинні перерви через кожні дві го-дини роботи і за 1,5 год до її закінчення. На роботах з великими фізичними навантаженнями і несприятливими умовами перерви на відпочинок тривалістю 8…10 хв надаються через кожну годи-ну роботи, а в особливо несприятливих умовах — по 15 хв. На особливо важких роботах необхідно поєднувати роботу протягом 15…20 хв з відпочинком такої ж тривалості. В цих випадках слід застосувати підміну людей, які працюють почергово, і суміщення робіт та професій. Часті перерви по 5, 10 хв застосовуються при роботах з великим нервовим напруженням, високому темпі і під-вищеній монотонності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Тривалість, кількість і час призначен-ня регламентованих перерв на відпо-чинок» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
