Небезпечними і шкідливими для здоров’я працівників є такі виробничі фактори, як забрудненість і загазо-ваність повітря, токсичні речовини, інфрачервоне, ультрафіоле-тове та іонізуюче випромінювання, електромагнітні поля. Чистота повітря виробничого середовища є важливим факто-ром підтримання стабільної працездатності працівників, форму-вання у них позитивного ставлення до роботи, підвищення про-дуктивності праці. Багатьма дослідженнями доведено, що система дихання людини найменш пристосована до забрудненої атмосфери. Слизові оболонки, легеневий апарат піддаються біль-шому впливу забрудненого повітря, ніж очі та шкіряний покрив. Разом з тим велика кількість виробничих процесів супроводжуєть-ся утворенням дрібних часточок твердих або рідких речовин, які утримуються в повітрі. Кількість домішок — газів, парів, пилу, які містяться в одному літрі або одному кубічному метрі повітря у грамах, характеризує ступінь забруднення виробничого середови-ща. Найбільш поширеною виробничою шкідливістю є забруднен-ня повітря пилом мінерального або органічного походження. Пил утворюється внаслідок механічного подрібнення твердих речо-вин, просіву і змішування пилеутворюючих матеріалів. Серед ор-ганічного пилу найбільш поширені бавовняний, вовняний, дере-винний, борошняний і т. п., а серед неорганічного — цинковий, залізний, свинцевий, вугільний, кварцовий, наждачний, вапняко-вий та інші. Найчастіше утворюється змішаний пил. Чим менші розміри пилинок, тим довше вони утримуються в повітрі і тим шкідливіші для організму. Найбільшу небезпеку становить пил, розмір часток якого не перевищує 5 мікрон. Попадаючи разом з повітрям в органи ди-хання, пил викликає захворювання слизової оболонки носа, гор-тані, трахеї, бронхів і легенів (риніти, катари бронхів, бронхіаль-на астма). З органів дихання пил поступово попадає в рот та ор-гани травлення. Найважчі захворювання виникають при попаданні пилу в ле-гені. Це так звані пневмоконіози (пневмо — легені, коніс — пил). Залежно від того, яким пилом зумовлене захворювання, розріз-няють декілька видів пневмоконіозів: силікоз, антракоз, азбестоз, талькоз, сидероз, алюміноз і т. п. Найбільш небезпечним є захво-рювання на силікоз, який зумовлюється попаданням у легені мі-нерального пилу, що містить двоокис кремнію. Разом з тим, силі-коз є і найбільш поширеним, особливо серед робітників гірничо-рудної промисловості, керамічного, слюдяного виробництв. Дво-окис кремнію шкідливо впливає на кровоносну і центральну нер-вову системи людини. Хвороба розвивається стадійно і може ускладнюватися туберкульозом. Крім того, пил, що міститься у повітрі робочої зони, осідає на шкіру і слизову оболонку очей, зумовлюючи дерматити, екземи, кон’юнктивіти. Забруднюючи шкіру, пил забиває проходи пото-вих залоз і утруднює потовиділення, а значить негативно впливає на процеси терморегуляції працівників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Забрудненість повітря як виробнича шкідливість» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»