До факторів виробничого середовища, що не-гативно впливають на організм працівника, відноситься вібрація — механічні коливання машин, обладнання, інструменту. Зіткнення їх з тілом працівника призводить до коливання рук, ніг, спини або всього організму. Від точки зіткнення механічні коливання можуть досягати голови, хребта, органів грудної порожнини. Вони сприй-маються рецепторами вібраційної чутливості і у вигляді нервових імпульсів передаються в центральну нервову систему. Розрізняють загальну і локальну вібрацію. Під загальною вібрацією розуміють механічні коливання опорних поверхонь або об’єктів, які зміщують тіло і органи працівни-ка в різних площинах. Локальна вібрація являє собою механічні коливання, які діють на обмежені ділянки тіла (руки, наприклад). Показниками вібра-ції є: частота коливань за одиницю часу — герц (Гц). (Герц — одне коливання за 1 с); період коливання — час, протягом якого здійснюється повний цикл коливання; амплітуда — найбільше зміщення точки від нейтрального положення (см, мм). На виробництві, як правило, має місце складна вібрація — по-єднання загальної і локальної, яка характеризується сумою коли-вань різних частот, амплітуди і початкових фаз. Найбільш небез-печні для здоров’я людини вібрації з частотами 16…250 Гц. Так, низькочастотна вібрація призводить до ушкодження опорно-рухового апарату, а високочастотна викликає функціональні розлади периферійного кровообігу у вигляді локальних судинних спазмів. Вплив вібрації на організм працівника посилюється збільшен-ням її амплітуди, внаслідок чого вона поширюється на більшу відстань від точки виникнення. Крім того, при роботі з інструме-нтами ударної та ударно-обертової дії виникає так звана віддача інструменту на руки працівника, сила якої може досягати 60—100 кг при зусиллі 25 кг. Дія такого поштовху-удару триває тися-чні частки секунди, однак може призводити до пошкодження дрібних кісток кисті і ліктьового суглоба. Тривалий вплив загальної вібрації призводить до змін у цент-ральній нервовій системі, які виявляються у запамороченнях, со-нливості, шумі у вухах, болях в ікроножних м’язах, порушенні координації рухів, розладах зору. Вплив вібрації на організм працівника виявляється у збіль-шенні затрат нервової енергії, швидкому розвитку втоми і може призводити до тимчасової втрати працездатності через вібрацій-ну хворобу. У хворого на вібраційну хворобу порушується кровообіг, ви-никає біль у руках, деколи спостерігаються судоми рук, знижу-ється чутливість шкіри. Таблиця 11.3 ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ ВІБРАЦІЇ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ У ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ Частота, Гц Амплітуда, мм Швидкість коливань, см/с Прискорення коливань, см/с До 3 0,6—0,4 1,12—0,76 22—14 3—5 0,4—0,15 0,76—0,46 14—15 5—8 0,15—0,05 0,46—0,25 15—13 8—15 0,05—0,03 0,25—0,28 13—27 15—30 0,03—0,009 0,28—0,17 27—32 30—50 0,009—0,007 0,17—0,23 52—70 50—75 0,007—0,005 0,22—0,23 70—112 75—100 0,005—0,003 0,23—0,19 112—120 Дотримання санітарних норм, які регламентують гранично допустимі величини вібрації, повинно бути обов’язковим на всіх підприємствах. Крім того, дієвими засобами боротьби з вібрацією є поліпшення конструктивних характеристик машин, механізмів, інструменту; впровадження прогресивних методів обробки; дис-танційного управління; віброізоляція робочих місць; застосуван-ня різних пристосувань для погашення вібрації та індивідуальних засобів захисту працівників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вібрація, її види та вплив на працівників» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
