Управлінські дії оператор виконує за до-помогою органів керування, здійснюючи відповідні рухи. Ор-гани керування у вигляді важелів, ручок, маховиків, тумбле-рів, кнопок і т. п. формують моторне поле на робочому місці оператора. Моторні дії пов’язані з виконанням оператором та-ких завдань: • увімкнення, вимкнення і перемикання; • послідовне виконання рухів для здійснення операцій коду-вання і передачі інформації; • маніпулювання з органами керування для настроювання апаратури і точного встановлення керованого об’єкта; • операції стеження за рухомим об’єктом. Рухи оператора характеризуються швидкістю, темпом, силою, точністю. Встановлено, що максимальний темп кругових рухів становить 4,0…4,8 с–1; ударних рухів — від 5 до 14 ударів/с. При збільшенні зусиль темп зменшується. До просторових характери-стик рухів оператора відносяться розміри моторного поля (зони досягання) і траєкторії рухів. Розміри моторного поля для опера-тора визначаються довжиною витягнутої руки. В моторному полі розрізняють три зони — максимального, допустимого і оптима-льного досягання. У зонах оптимального і допустимого досяган-ня можливі найбільш точні і швидкі рухи. У зоні максимального досягання точність і швидкість рухів зменшуються, а втома на-ступає швидше. Залежно від зусиль і точності рухів у зонах допустимого і оп-тимального досягання існують певні раціональні рівні. Важелі, які для переміщення вимагають великих зусиль, необхідно роз-міщувати на нижніх рівнях оптимальної зони. Силові характери-стики рухів повинні враховуватися при виборі протидії органів керування. Органи керування використовуються: • для введення командної інформації; • установлення необхідних режимів роботи апаратури; • регулювання різних параметрів; • виклику інформації з метою контролю. Залежно від призначення і характеру використання органи керування поділяються на: • оперативні (основні), які використовуються постійно; • використовувані періодично (для увімкнення, вимкнення або контролю); • використовувані епізодично (для настроювання, регу- лювання). Розміщення органів керування здійснюється з врахуванням принципу економії рухів. Це означає, що кількість і траєкторії рухів необхідно звести до мінімуму, а самі рухи повинні бути ритмічними. Оперативні, тобто найбільш важливі і часто використовувані органи керування, необхідно розміщувати в межах оптимальної зони досягання. Допоміжні органи керування можуть знаходити-ся в межах допустимої і навіть максимальної зон досягання. Епі-зодично використовувані органи керування можна розміщувати і за межами зон досягання або сховати під лицевою чи боковою панеллю пульта управління. Органи керування повинні мати достатню протидію, щоб уни-кнути випадкового їх включення під вагою руки чи ноги. Ручне керування більш доцільне тоді, коли необхідна висока точність і швидкість установки органа керування в певне поло-ження і не потрібно тривалий час прикладати великі зусилля. Ні-жне керування застосовується для розвантаження рук і економії часу при великій кількості органів керування, невеликій точності регулювання і значних м’язових зусиллях. Коефіцієнт зручності виконання рухів: , де Тзр.з — час виконання операцій у найбільш зручній зоні; Тз — загальний час виконання операцій в робочій зоні. Для зони оптимального досягання Кзр = 1; для зони допустимого досягання Кзр = 0,9; для зони максимального досягання Кзр = 0,3…0,6. Розміщення засобів відображення інформації і органів керу-вання на робочому місці оператора здійснюється з додержанням таких принципів: • функціональності — інформаційні пристрої і органи керу-вання, які виконують однакові функції, розміщуються недалеко один від одного; • важливості — найбільш важливі інформаційні пристрої і ор-гани керування розміщуються в місцях, найбільш зручних для спостереження і обслуговування; • черговості — інформаційні пристрої і органи керування роз-міщуються в тій послідовності, в якій вони використовуються; • частоти використання — інформаційні пристрої і органи ке-рування розміщуються з врахуванням частоти їх використання. Правильне компонування засобів відображення інформації і органів керування підвищує ефективність і надійність роботи оператора.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Органи керування та принципи їх компонування» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
