В операторській діяльності кожен момент роботи підпорядкований і обумовлений інформацією, яка надхо-дить, про стан керованого об’єкта, що викликає виключно велике психічне та емоційне напруження. Напруження в роботі оператора може бути операційним та емоційним. Операційне напруження виникає внаслідок складнос-ті виконуваної роботи; емоційне — внаслідок впливу негативних емоційних подразників. За рівнем напруження розрізняють: • помірне напруження, або нормальний робочий стан, який виникає під впливом праці. Воно супроводжується помірними зрушеннями фізіологічних функцій і виявляється в доброму са-мопочутті, стабільному виконанні роботи; • підвищене напруження виникає в екстремальних умовах ро-боти, які вимагають максимального, за межами норми, напру-ження фізіологічних і психічних функцій. Напруження оператора в екстремальних умовах виявляється в зміні показників роботи вегетативних органів, опорно-рухового апарату, біохімічних реакціях. Динаміку напружених станів доб-ре відбиває частота пульсу, артеріальний кров’яний тиск, частота дихань, температура тіла і т. п. Так, під час підвищеної уваги, очікування якоїсь події, хвилю-вання частота пульсу у оператора може досягати 170…180 ударів за хвилину, артеріальний систолічний тиск — 180…190 мм рт. ст. Емоційне напруження, викликане дефіцитом часу, труднощами виконання завдання, перешкодами, супроводжується збільшен-ням частоти дихань до 40…60 за хвилину при зменшенні їх гли-бини та скороченні фази видиху. Під час таких станів порушу-ються силові рефлекси на подразники, плавні рухи стають різки-ми. В емоційних станах оператора розрізняють емоційне напру-ження та емоційне збудження. Емоційне напруження характеризується активізацією різних функцій організму в зв’язку з виконанням активної цілеспрямо-ваної діяльності, або підготовкою до неї, з очікуванням якоїсь небезпеки. Емоційне збудження — це такий стан, який характеризується активацією різних функцій організму, підвищенням готовності до різних несподіваних дій у відповідь на емоціогенні фактори, пе-реважно не пов’язані з певними цілеспрямованими діями. В емоційному напруженні особливо велике значення має пси-хічна компонента. Саме психічне напруження супроводжується мобілізацією нервово-психічної діяльності, спрямованої на під-тримання тонусу організму, забезпечення оперативної готовності до нормального виконання трудового процесу в конкретних умо-вах. У стані емоційного напруження в поведінці людини з’являється пильність, дії стають чіткими, прискорюються процеси мислення, сприймання інформації, скорочується час реакцій, під-вищується працездатність. Емоційне напруження, таким чином, забезпечує адаптацію людини до зовнішнього середовища. Разом з тим механізм емоційної стимуляції має свої межі, перевищення яких супроводжується порушенням психічної діяльності. Пере-вищення цієї межі спричиняє стрес, який характеризується тим-часовим зниженням стійкості різних психічних функцій, коорди-нації рухів, працездатності. Поведінка оператора в екстремальних умовах є проявом і ре-зультатом психологічної готовності до діяльності. Розрізняють загальну і ситуативну (як стан) готовність. Загальна готовність являє собою раніше набуті знання, на-вички, вміння, мотиви щодо виконання певної діяльності. Тимчасовий стан готовності — це актуалізація всіх сил, психологічних можливостей для успішних дій у даний момент. Готовність до успішних дій в екстремальних ситуаціях зале-жить від особистісних властивостей оператора, рівня його підго-товки і повноти інформації про стан керованого об’єкта. Емоційне напруження оператора після виконання особливо відповідальної роботи супроводжується психічним виснаженням (функціональною астенією) різного ступеня. Відмічаються слаб-кість процесів збудження (недостатня рухливість, пасивність, сповільнення мислення) або гальмування (помірно виражена рухова суєтність, неглибокий аналіз і оцінка подій). Такий стан може тривати протягом 1…3 год (рідше добу), після чого з’являються головні болі, стомленість, апатія, неглибокий сон. Відмічаються погіршення пам’яті, сприймання. Тривалі і сильні емоційні на-пруження оператора негативно впливають на його діяльність, ча-сто призводять до нервово-емоційних зривів. Основними напрямками зменшення емоційного напруження і підвищення надійності роботи оператора є науково обгрунтова-ний професійний відбір і тренування, врахування і погодження особливостей конструкцій машин з можливостями людини при проектуванні людино-машинних систем; раціональна організація робочого місця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Напруження та емоційні стани операора» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
