Важливим мотивом високопродуктивної праці є змістовна робота, яка стимулює творчу активність та ініціа-тиву працівника, розвиває його фізіологічний та інтелектуальний потенціал. Однак, як уже зазначалося, науково-технічний прогрес часто супроводжується надмірним розчленуванням технологіч-ного процесу на прості операції або її елементи. Поопераційний поділ праці набув особливого поширення в потоково-конвеєрному, масовому, крупносерійному виробництві, де на робочому місці постійно або тривалий час виконується одна або обмежена кількість операцій. Раціональний поділ праці забезпечує високий рівень спеціалі-зації і сприяє підвищенню продуктивності праці, оскільки: • у працівників формуються і закріплюються трудові навички внаслідок вправ, виключаються зайві рухи, зменшуються затрати енергії; • встановлюється чіткий ритм, який активізує нервову діяль-ність, а через неї діяльність усіх органів і систем працівника; • забезпечується раціональна організація робочих місць відпо- відно до послідовності виконання трудових операцій; • забезпечується автоматична подача деталей і заготовок на кожне робоче місце, що зменшує час на допоміжні роботи; • створюється можливість підбирати персонал з урахуванням індивідуальних здібностей; • скорочується період виробничого навчання в зв’язку з прос-тотою виконуваних операцій. Поряд з позитивними сторонами потоково-конвеєрний спосіб організації виробництва має і недоліки. Основні з них такі: • жорстка регламентація діяльності внаслідок стабільних тем-пу і ритму, які не можуть бути оптимальними для всієї групи працівників; • перенапруження окремих груп м’язів; • відсутність зміни діяльності, що не забезпечує відпочинку працюючим групам м’язів у процесі праці; • виникнення у працівників такого стану, як монотонність, що виявляється в незацікавленості і байдужості до роботи та призво-дить до зниження продуктивності праці. Слід зазначити, що монотонія виникає не тільки на конвеєр-них роботах. Вона характерна і для одноманітної ручної праці, яка поширена в багатьох галузях народного господарства. На-віть на механізованих і частково автоматизованих потокових лі-ніях ручною працею зайнято 30—35 % робітників. Важливою передумовою появи монотонних робіт є розвиток напівавтоматичного виробництва і автоматизованих систем керу-вання. Основними функціями працівника є нескладні, одноманіт-ні рухи, які повторюються тисячі разів за зміну, або функції спо-стереження, керування і контролю за роботою системи. Наслідки монотонності такі: • швидкий розвиток втоми в зв’язку з локалізацією м’язових і нервових навантажень; • гіподинамія; • розвиток неврозів; • незадоволення роботою і зниження творчої активності працівника; • підвищена плинність кадрів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Причини і наслідки монотонної праці» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
