. Вплив науково-технічного прогресу на структуру і зміст трудової діяльності
Загальна тенденція в розвитку сучасного ви-робництва полягає в тому, що науково-технічний прогрес звіль-няє працівника від важкої фізичної праці і переключає його на виконання операцій, які вимагають переважно участі психічних функцій. Так, механізація праці, зменшуючи навантаження в пе-ршу чергу на крупні м’язи, підвищує значення дрібних груп м’язів і ускладнює програму дій. У руховій активності особливо-го значення набувають швидкість і точність рухів, тонка градація м’язових зусиль при керуванні механізмами. З переходом від ін-дивідуального до дрібно- і крупносерійного виробництва поси-люється роль рухових функцій і зменшується програмуюча дія-льність працівника. При напівавтоматичному виробництві людина виключається з процесу власне обробки предмета праці. Її завдання обмежують-ся виконанням простих операцій з обслуговування обладнання. Автоматизація різко змінює роль людини у виробничому про-цесі. Працівник управляє механізмом, що вимагає досконалого знання обслуговуваного апарата. Втручання людини в роботу ав-томатів може бути частим при виконанні простих дій або розра-хованим на тривалу роботу зі складною програмою дій. Основ-ною рисою діяльності працівника в цих умовах є готовність до дій і пов’язана з нею швидкість реакцій. Такий функціональний стан працівника характеризується як «оперативний спокій», що супроводжується сильним нервовим напруженням. Диференціація праці найповніше виявилася в потоково-конвеєрній організації виробництва, коли висока продуктивність за-безпечується за рахунок автоматизації рухових навичок, мінімі-зації часу на виконання операцій, заданого ритму і темпу роботи. Конвеєрна праця набуває виразних рис монотонності. Результатом науково-технічного прогресу є впровадження ав-томатизованих систем керування виробничими процесами, у то-му числі дистанційного. Розрізняють два основних способи керу-вання виробничим процесом на відстані, коли: • пульти управління вимагають частих активних дій працівника, а сам він є необхідною оперативною ланкою в системі керування; • пульти оснащені сенсорним полем, предмет праці зникає з поля зору працівника і замінюється закодованим сигналом. Виробничий процес вимагає алгоритмізації. Працівник перебуває пере-важно у стані готовності до дій. Останнім часом загострилася проблема впливу на людину но-вітніх технологій, пов’язаних, зокрема, з автоматизацією всіх функціональних сфер виробництва. Найбільшого поширення в розвинених країнах набувають гнучкі виробничі системи, які працюють під контролем електронно-обчислювальних машин. Сюди належать автоматизовані завантажувально-транспортні си-стеми; центри механічної обробки; мережа для передачі інфор-мації тощо. Негативні наслідки новітніх технологій виявляються: • у посиленні темпу роботи та монотонності; • підвищенні шуму; • ізоляції працівника в техногенному середовищі; • обмеженні контактів внаслідок прив’язки до терміналів ЕОМ; • розвитку несприятливих психічних станів; • нервових навантаженнях за незначних фізичних; • можливостях травматизму. Комп’ютеризація виробництва, широке використання персо-нальних комп’ютерів, зростаюча чисельність користувачів Інтер-нету також перетворюються на складну проблему, яка вимагає врахування адаптаційних можливостей людини до дисплейної техніки і дотримання відповідних вимог. Позитивні наслідки використання дисплейної техніки пов’язані зі скороченням часу обігу документів, підвищенням продук-тивності праці. Проте дослідження, проведені у США, Швейцарії та інших країнах, показали, що робота з обслуговування дисплеїв супроводжується підвищеним напруженням зору; інтенсивністю і монотонністю праці; переважанням статичних навантажень, нер-вово-психічним напруженням. Так, навантаження на зоровий аналізатор при роботі з дисплеями порівняно з традиційною візу-альною роботою збільшується майже у 2,5 раза. Професійний ризик для користувачів дисплеями пов’язаний також з можливістю опромінення. Останнє знижує активність кори, зосередження уваги і сповільнює реакції. На екрані, крім команд операторові, з’являються попереджувальні сигнали, якщо швидкість його роботи недостатня, що ще більше посилює нер-вово-емоційне напруження. Внаслідок цього серед операторів досить поширеними є такі професійні захворювання, як погір-шення зору, м’язові болі, психічні і нервові розлади, хвороби се-рцево-судинної системи, онкологічні захворювання. На подібні наслідки широкого використання дисплейної техніки вказують і експерти Міжнародної організації праці. Отже, внаслідок науково-технічного прогресу зростають монотонність праці, нервово-емоційне напруження працівни-ка, пов’язане як з сенсорною депривацією, так і переванта-женням великим обсягом роботи, статичні навантаження і гіподинамія.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «. Вплив науково-технічного прогресу на структуру і зміст трудової діяльності» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
