У структурі трудової діяльності важливим компонентом є мотив. Мотив — це спонукання людини до ак-тивності, пов’язане з намаганням задовольнити певні потреби. В організації трудової діяльності важливе значення має мотива-ція, під якою розуміють систему факторів, що детермінують тру-дову поведінку працівника. Такими факторами виступають по-треби, мотиви, цілі та інтереси. Завдання мотивації полягає також у підтриманні активності працівника на певному рівні. Найбільш важливим мотиваційним фактором є потреби. По-треба як нестача чогось конкретного важливого для людини стає мотивом поведінки. Однак потреба може стати мотивом тільки тоді, коли вона опосередкована складним психологічним процесом мотивації. Мотивація полягає в усвідомленні людиною потреби, а також дій, спрямованих на її задоволення. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини вини-кають певні спонукання до дій, в результаті яких ці потреби задо-вольняються. При цьому свідомі дії завжди спрямовані на досяг-нення певної мети, яка також усвідомлюється людиною. Мотив у цьому разі виступає як причина постановки тих чи інших цілей. Отже, мотиви і цілі не тотожні між собою, хоч інколи збігаються. Потреби, мотиви і цілі є основними складовими мотиваційної сфери людини. Чим більш різноманітні потреби, мотиви і цілі, тим більш розвинутою є мотиваційна сфера людини. Якщо для задоволення певної потреби людина використовує більше моти-ваційних спонукань, то її мотиваційна сфера є більш гнучкою. Для мотиваційної сфери характерна ієрархізованість потреб, мо-тивів і цілей, яка виявляється в різній силі і частоті виникнення кожної з її складових. Мотиви виявляються, як: • сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, які викликають активність людини і визначають її спрямованість; • предмет, об’єкт (матеріальний або ідеальний), що спонукає і визначає вибір спрямованості діяльності; • усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій осо- бистості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мотив як компонент трудової діяльності» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»