Зауважимо, що люди різняться не лише ти-пом характеру, але й інтенсивністю проявів тих чи інших його рис. Коли та чи інша риса досягає граничних величин і перебуває на межі з нормою, то виникає так звана акцентуація характеру. Акцентуація характеру — це крайні варіанти норми як на-слідок посилення його окремих рис. У процесі праці акцентуація може виявлятися в низькій стресостійкості працівника до певних факторів, що призводить до емоційного напруження, неадекват-ної поведінки, конфліктів тощо. Переважно працівники з акцентованим типом характеру є ва-жкими у спілкуванні і вимагають особливих індивідуальних під-ходів. Крім того, необхідно так організувати працю, щоб такі люди не опинялися в ситуаціях, де потрібне активне функціону-вання тієї ланки, яка є найслабшою в їхньому характері. Загалом характер людини практично впливає на всі інші власти-вості особистості, на пізнавальні, вольові, емоційні процеси і стани.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Акцентуація характеру» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
