В процесі праці всі властивості уваги зазна-ють динамічних змін і досить адекватно відбивають рівень пра-цездатності працівника. Тому дослідження показників уваги про-тягом робочого дня необхідне для оцінки динаміки працездатності працівників у конкретних виробничих умовах. Рівень стійкості та концентрації уваги вивчається методом «переплутаних ліній». На бланку з зображенням 25 переплута-них ліній необхідно простежити хід кожної лінії і в кінцевій її точці поставити той самий номер, який стоїть на початку. На ви-конання завдання дається 7 хв. Оцінка роботи здійснюється в ба-лах від 1 до 9 (1 бал відповідає 7 правильно відстеженим лініям, 9 балів — 25 лініям). У виробничих умовах можна обмежити час виконання завдання 2 хв, а оцінку здійснювати за трибальною системою: п’ять правильно відстежених ліній — відмінно, чоти-ри — добре, три — задовільно. Обсяг уваги вивчається методом «відшукування чисел». Пра-цівник повинен переглянути бланк-таблицю з числами від 1 до 40, розміщеними у 25 клітках у довільному порядку, і записати у зростаючому порядку відсутні на бланку 15 чисел (рис. 5.4). Робота виконується протягом 1,5 хв. Враховуються продуктивність (правильно знайдені числа за цей час) і якість роботи (по-милками є пропуск числа та неправильно записане число) як від-ношення правильно записаних чисел до 15. Застосовуються також бланки-таблиці з числами від 1 до 70 у 49 клітках. Тривалість роботи становить 4 хв. 37 16 9 5 20 2 24 15 4 8 1 34 8 23 16 18 10 6 17 22 13 29 6 17 25 13 3 21 9 1 38 26 39 19 3 7 9 14 23 11 2 32 14 12 7 25 12 5 20 16 Рис. 5.4. Бланк-таблиця для відшукування відсутніх чисел Рис. 5.5. Бланк-таблиця для відшукування чисел у зростаючому порядку Простішим є метод Шульте — відшукування чисел у зроста-ючому порядку від 1 до 25 по таблиці, в якій вони розміщені до-вільно (рис. 5.5). Якщо працівник справляється з завданням за 30 с, то в нього великий обсяг уваги, від 30 до 44 с — середній, за 45 с і більше — обсяг уваги дуже малий. Для вивчення стійкості, розподілу і переключення уваги вико-ристовуються різноманітні коректурні буквені таблиці — Анфі-мова, Коновалова, Іванова-Смоленського (додатки 1, 2, 3). Наприклад, у коректурній таблиці Анфімова, в якій у 40 ряд-ках налічується по 40 букв (а, в, е, и, к, н, с, х), працівник пови-нен переглянути кожний рядок і відповідним способом закресли-ти дві букви, а одну обвести кільцем ( с а к ). На виконання завдання дається 5 хв. Результати роботи визна-чаються кількістю переглянутих; правильно закреслених; про-пущених; неправильно закреслених букв і характеризуються продуктивністю та якістю. Швидкість виконання завдання обчислюється за формулою: , де V — швидкість, букв/с; N — загальна кількість переглянутих букв; t — час, с. Показник уваги (у відсотках) обчислюється за формулою: , де т — кількість помилок (пропущені і неправильно закреслені букви). Показник уваги: низький — менше 37 %; середній — 37—50 %; високий — більш як 51 %. Показник продуктивності роботи визначається за формулою: , де Е — показник продуктивності; К — коефіцієнт якості. Коефіцієнт якості роботи обчислюється за формулою: , де п — кількість правильно закреслених букв. Очевидно, що за відсутності помилок коефіцієнт якості дорів-нює одиниці, за наявності помилок він завжди менший за одиницю. Для визначення показників переключення уваги використовуєть-ся методика «відшукування чисел з переключенням» (методика Шульте). У квадраті, поділеному на 49 кліток, у довільному поряд-ку розміщені 24 чорних і 24 червоних числа. Біля кожного числа стоїть буква. Крім цього бланка, працівникові дається ще один бланк для реєстрації відповідей у вигляді двох колонок — чорних і червоних чисел. При цьому червоні числа розміщені у зростаючому, а чорні — у спадному порядку. Перед працівником ставиться за-вдання відшукувати у таблиці по черзі червоні і чорні числа, перші в порядку зростання, другі в порядку спадання. Наприклад, червоне число «1», потім чорне число «24», червоне — «2», чорне — «23» і т. д. Після відшукання кожного числа необхідно у відповідну коло-нку записати букву, яка стоїть поряд з ним. Результат роботи оціню-ється тривалістю часу, затраченого на її виконання, який перево-диться у бали (менш як 4 хв — 10 балів, більш як 10 хв — 1 бал). Зразки бланків до методики «відшукування чисел з переклю-ченням» 7у 4в 15в 8ч 11к 1г Напівжирні Прості 14щ 18л 21ф 15з 3и 19ф 17з 1 — 2 — 3 — 4 — 5 — 6 — 7 — 8 — 9 — 10 — 11 — 12 — 13 — 14 — 15 — 16 — 17 — 18 — 19 — 20 — 21 — 22 — 23 — 24 — 24 — 23 — 22 — 21 — 20 — 19 — 18 — 17 — 16 — 15 — 14 — 13 — 12 — 11 — 10 — 9 — 8 — 7 — 6 — 5 — 4 — 3 — 2 — 1 — 7ж 2х 11т 10с 23м 8м 10а 17б 14п 6р 20п 23ш 13ч 5у 9ж 3л 22б 1е 16ц 6д 13н 2ч 4ц 22а 20а 12х 19р 24в 16н 12т 18с 9к 21г 21д 5о
Рис. 5.6. Бланк-таблиця для відшукування чисел з переключенням Динаміку показника переключення уваги можна вивчати та-кож методом чорно-червоних таблиць Платонова, на яких, крім чисел, нанесені координатні позначення. Переглядаючи таблицю, працівник не записує значення відшукуваних чисел, а лише їхні координати. При цьому послідовно чергуються чорні і червоні числа — перші у зростаючому (1—25), а другі у спадно-му порядку (24—1). 1 19 8 24 9 20 15 6 2 23 4 5 12 1 24 13 3 6 14 18 17 22 2 11 4 9 22 11 7 21 8 3 5 3 7 2 23 16 19 16 6 17 13 1 21 5 10 25 7 12 15 10 18 20 4 14 a b c d e f h Рис. 5.7. Таблиця Платонова Наприклад, чорне число «1» слід записати як е2, а червоне 24 — як f2. Визначається час роботи і кількість допущених помилок. Простішою є методика вивчення переключення уваги за допомогою червоно-чорної таблиці Шульте—Платонова (без координатів), коли працівник спочатку називає чорні числа у зростаючому порядку (1—25), потім червоні числа у спадному порядку (24—1) і нарешті обидві дії виконуються по черзі (1 чорне, 24 червоне). Фіксується час виконання кожного завдання. Час на переключення уваги обчислюється як різниця між часом ви-конання третього завдання і сумою часу виконання першого і другого завдань. На основі результатів цього тестування можна визначити і ко-ефіцієнт концентрації уваги. Для цього обчислюється швидкість виконання простого варіанта завдання (перше і друге), чисел/с: , де п1 — кількість запропонованих чисел; т1 — кількість поми-лок; — час виконання завдання, с. Швидкість виконання складного варіанта завдання (третє) вираховується за тією самою формулою: . Коефіцієнт концентрації уваги визначається за формулою: . Переключення, а також зосередженість уваги досліджуються методом «додавання чисел з переключенням». Перевагою його є те, що він не вимагає завчасного приготування бланків. Праців-никові пропонують додавати два одноцифрових числа і самому готувати два наступних числа для додавання. Додавати потрібно двома способами. За першим способом працівник, додавши два числа, записує одиниці суми поряд з верхнім числом, а верхнє з двох попередніх доданків записує внизу. Наприклад, 4 6 0 6 6 2 2 4 6 0 6 6 і т. д За другим способом одиниці суми записуються поряд з ниж-нім числом, а нижнє з попередніх доданків переноситься вгору, тобто 2 2 4 6 0 6 6 2 2 4 6 0 6 6 2 8 і т. д. Завдання виконується протягом 2—3 хв, а способи виконання чергуються через кожні півхвилини. 20 і більше додавань за хви-лину у рівномірному темпі свідчить про високу швидкість психі-чних процесів, 10 і менше — про їх сповільненість. Помилками вважаються мимовільне повторення роботи попереднім спосо-бом, неправильні суми і підстановка випадкових чисел, що вказує на недостатнє переключення уваги. Слід зазначити, що ефективність трудової діяльності без-посередньо залежить від уважності працівника, яка стає його стійкою властивістю. Для уважної людини характерна довіль-на і післядовільна увага, а в спілкуванні з іншими людьми уважність виявляється в чуйності і тактовності. Об’єкти і про-цеси, які працівник виділяє відповідно до мети і змісту праці, поступово починають домінувати в його свідомості, в зв’язку з чим поглиблюється інтерес, посилюється мотивація і форму-ється професіоналізація уваги. На відміну від уважної, неува-жна людина не вміє зосередитися на предметі діяльності, не може довільно регулювати увагу, що негативно позначається на результатах діяльності. Існує також таке поняття, як розсі-яність уваги, яка виявляється в поверховій спрямованості дій, перестрибуванні від одного об’єкта до іншого, мінімальній вольовій регуляції діяльності. Знання властивостей уваги має велике значення для професій-ного відбору, особливо по тих професіях, які ставлять високі ви-моги саме до цих властивостей.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи вивчення уваги» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
