У системах управління, на виробництві зна-чна частина інформації надходить до працівника у формі звуко-вих сигналів. Слуховий аналізатор диференціює звукові подраз-ники, визначає напрямок звуку та віддаленість від його джерела. Звукові хвилі характеризуються інтенсивністю, частотою і фо-рмою, які в слухових відчуттях сприймаються як звучність, ви-сота, тембр. Частота звукових коливань вимірюється герцами. Один герц — це частота такого звукового коливання, період яко-го дорівнює одній секунді. Слухові відчуття містяться в межах від 16…20 до 20000…22000 Гц. Особливе значення мають часто-ти від 200 до 3500 Гц, які відповідають спектру людської мови. Сила звуку вимірюється в децибелах і перебуває у межах 16…130 дБ. При різних частотах звуки різної інтенсивності сприймаються як однакові за звучністю. Наприклад, тон з інтен-сивністю 120 дБ і частотою 10 Гц сприймається за звучністю так само, як тон з інтенсивністю 100 дБ і частотою 1000 Гц. Знижен-ня інтенсивності компенсується збільшенням частоти. Нерегулярні, хаотичні звукові коливання називаються шумом, негативний вплив якого на людину збільшується зі збільшенням частоти коливань. Звукова індикація застосовується для передавання різної за змістом інформації. Дуже часто на виробництві використовується попереджувальна та аварійна сигналізація. Як сигнал тривоги краще сприймаються звуки з частотою 300—3000 Гц. При пере-даванні сигналів на велику віддаль доцільна частота 1000 Гц. До-ведено також, що краще використовувати один і той самий сиг-нал, змінюючи його інтенсивність, а не робити тривалих перерв між звуками, оскільки вони забуваються. Якщо необхідно передати кількісну інформацію, то доцільніше подати три варіанти одного сигналу, ніж три різні за типом сигнали. Специфічним видом слухового сприймання є сприйняття мо-вних сигналів. Важливою характеристикою сприйняття мови є її розбірливість. При інтенсивностях менше 40 дБ певна частина слів не сприймається, а при інтенсивностях 10—15 дБ мова вза-галі не сприймається. Особливо великий вплив на розбірливість мови в умовах виробництва справляє шум. У цьому разі мова бу-де зрозумілою, якщо її інтенсивність перевищуватиме інтенсив-ність шуму на 6 дБ. В умовах шуму двоскладові слова розпізна-ються на 30 % краще, ніж односкладові, а трискладові — на 50 % краще. Краще розпізнаються слова з наголосом на останньому складі, а також ті слова, які частіше вживаються. Розуміння слів залежить також від темпу мови. Зазначені закономірності сприймання необхідно враховувати при організації праці на кожному робочому місці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Слухове сприйняття» з дисципліни «Фізіологія і психологія праці»
