107. Продуктивні сили Донецького ек р-ну: основні проблеми і перспективи розвитку. Р-н розташ на сході і південному сході країни. Площа його – 53,2 тис кв км. Нас-ня – понад 8,2 млн осіб. Район охоплює Донецьку і Луганську області. Е.г.п. в цілому сприятливе. Донецький район має вихід до Азовського моря і зн-ся на перехресті доріг, що ведуть з країн Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н має в цілому сприятливі прир умови, значні прир ресурси (родючі грунти, кам вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не вистачає власних водних ресурсів. Тут зосереджені великі людські ресурси. За к-стю та густосою нас-ня р-н посідає перше місце в Укр. Обидві області дуже урбанізовані (Донецька – 90, Луганська 0 87%). Переважна частина нас-ня зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац викор труд ресурсів, особливо в шахтарських селищах. Донецький р-н в УК найбіль шекономічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує приміський тип господарювання. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв’язки. Провідна галузь району – вугільна пр-сть. Тут видобувають коксівне (Донецька обл) і енергетичне (Луганська обл) вугілля. На вугільній пр-сті базується потужна електроенергетика. Вона представлена тепловими електростанціями, які дають до третини всієї електроенергії країни (вуглегірська, Луганська, Курахівська, Миронівська, Сіверськодонецька, Слов’янська, Старобешівська, Штерівська). Чм – це галузь, на якій спеціалізується Донецький р-н. Тут виробляють чавун, сталь, різноманітний прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь” у Маріуполі, Донецький, Макіївський, Алчевський заводи. Чм-ю обслуговує потужна коксохімічна пр-сть. Найбільші коксохімічні заводи – Авдіївський, Горлівський, Алчевський, Ясинівський, Макіївський. Видобувають у р-ні флюсові вапняки та вогнетриви. Км набагато поступає ться чорній. Основні п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку), Микитівці (в-во ртуті), Артемівську (завод з обробки кольорових металів). Донецький р-н має також потужну хім пр-сть.На базі місцевої коксохімії виробляють азотні добрива в Горлівці і Сіверськодонецьку, анілінофарбова пр-сть розвинута в Рубіжному. В Костантинівці випускають фосфорні добрива. У комплексі з в-вом добрив розвивається сірчаокислотна пр-сть. У р-ні значно розвинута содова пр-сть (Лисичанський содовий завод, Слов’янське ВО “Хімпром”). Цьому сприяють запаси кухонної солі, а також карбонатної сировини. Набула розвитку хімія орг синтезу. Сировиною для неї є продукти нафтопереробки, природний і коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть зосереджена в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби – в Лисичанську. Сажа (технічний вуглець) постачається із Стаханова. У р-ні добре розвинулося важке маш-ня. Найбільші його п-ва зн-ся в Краматорську. Тут виробляють крокуючі екскаватори, прокатні стани, шахтне і транспортне устаткування, верстати для обробки великих деталей прокатних станів, залізничних вагонів. Гірничошахтне устаткування виробляється на машинобудівних заводах Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для металургійної пр-сті – у Макіївці, Дебальцевому, Слов’янську. Прокатне маш-ня забезпечується вагонобудівним заводом у Стаханові. Залізничні цистерни дає Маріуполь, тепловози – Луганськ. У Луганську і Маріуполі виробляють с/г машини, в Первомайську Луганської області – електродвигуни для врубових машин. В-во різноманітного електротехнічного обл-ня зосереджено у Донецьку, Слов’янську і Торезі. Район має потужну будіндустрію, п-ва якої переважно розміщуються в малих і середніх містах. Найб розвитку досягла цементна (Амвросіївка, Макіївка, Єнакієве і Караматорськ) та скляна (Костянтинівка) пр-сть. Виробляють також покрівельні матеріали (толь, шифер), керамічні вироби, залізобетонні конструкції. Прир умови і потреби міського нас-ня сприяли формуванню в р-ні потужного АПК. Близько 80% с/г угідь припадає на орні землі. Вони займають площу понад 3 млн га. З них близько 50% зн-ся під зерновими культурами, 35% - під кормовими. У с/г т-во домінує над рослинництвом. Т-во має молочно-м’ясний напрям. Розвинуто також свинарство і птахівництво. В найбільш індустріальній частині р-ну с/г має приміський характер. Південь і північ Донецького р-ну спеціалізуються на вирощуванні зерна, насамперед озимої пшениці та соняшнику. П-ва, що переробляють с/г пр-цію, зосереджені переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-ція – борошномельно-круп’яна, м’ясна, молочна, пивоварна, виноробна, хлібопекарська та кондитерська. Розвинута в р-ні соляна пр-сть. Тут зосереджено 75% видобутку в країні харчової солі. Легка пр-сть використовує місцеву і довізну сировину. В галузі здебільного працюють жінки. Серед найб п-в р-ну – Донецький бавовняний та Луганський токосуконний комбінати, трикотажні п-ва Луганська, Донецька, Маріуполья, шкіряно-взуттєві – Донецька, Луганська, Костянтинівська, Артемівська. В багатьох містах р-ну є швейні цехи і фабрики. Значно розвинутий транспортний комплекс. За обсягами перевезень р-н посідає перше місце в країні. Провідна роль за цим показником нал залізничному транспорту. Щільність його магістралей теж найбільша в нашій кр і становить 56 км на 1000 кв км території. Основними електрифікованими залізницями є Ясинувата – Чаплине – Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ - Слов’янськ – Лозова – Харків, Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь. Друге місце за обсягами перевезень у р-ні посідає автомобільний транспорт. Основні його магістралі: Донецьк – Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ – Харків, Луганськ – Дебальцеве – Донецьк – Запоріжжя. Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський. Серед проблем Донецького ек р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов з використанням труд ресурсів. Для Донбасу нагальною є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ міського типу, господарство яких тісно пов з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обл-ня, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький ек р-н, безперечно, має перспективи дальшого соц-ек розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.
108.Продуктивні сили Придніпровського ек р-ну: основні проблеми і перспективи розвитку. Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в басейні Дніпра. Площа його становить 59,1тис кв км. На-ня – 6,0млн осіб. Район охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області. За рівнем розвитку Придніпровський р-ня поступається тільки Донецькому. За вартістю виробленої продукції пр-сть у ньому домінує над с/г. Її частина досягає 80%. Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-ня та металообробка, хім пр-сть та електроенергетика. Р-н має сприятливі прир умови, багаті прир ресурси (родючі грунти, м’який клімат, запаси залізної і марганцевої руд світового значення, є родовища вугілля, бокситів, титанових руд тощо). За к-стю нас-ня Придніпровський р-н посідає шосте місце в країні. Проте він досить густо заселений (понад 103 особи на 1 кв км). За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за кількістю міст, де проживає понад 700 тис осіб, він не має собі рівних у країні. Основна частина нас-ня працює в пр-сті. В р-ні відбувається перерозподіл зайнятих в окремих галузях госп-ва. Чм одна з провідних галузей пр-сті Придніпров’я. За в-вом чорних металів район посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд, нерудної сировини, в-ва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату. Осн центрами Чм і працюючої з нею в комплексі коксохімії є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Км представлена в-вом алюмінію, магнію і титану (Запоріжжя). Маш-ня і металообробка поступається тільки Чм. Провідну роль відіграє важке металомістке маш-ня. Металургійне і гірничошахтне устаткуавння виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, електротехнічне – в Запоріжжі і Бердянську, будівельношляхове – в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне маш-ня зосереджено в Дніпродзержинсьу і Запоріжжі, в-во металоконструкцій – у Кривому Розі і Дніпропетровську. Хім пр-сть представлена в-вом шин для автомобілів у Дніпропетровську, мін добрив – у Дніпродзержинську, лаків і фарб – у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас – у Дніпропетровську. У Придніпров’ї дуже розвинута будіндустрія. Основні п-ва зн-ся у найб містах. У великих містах р-ну діють також п-ва деревообробної пр-сті. Велику роль у розвитку госп-ва Придніпров’я відіграє АПК. За валовою продукцією с/г район посідає шосте місце серед ек-х районів країни. Головною галуззю с/г-го в-ва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято близько 50% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідні технічні культури – соняшник, цукрові буряки, південні коноплі. Поблизу великих міст створено приміські господарства. Потреби нас-ня індустріальних центрів визначають спеціалізвацію т-ва. Провідну рльвідіграє молочно-м’ясне скотарство. Розвинуті також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. На місцевій, а також частково довізній основні потужності яких зосереджено у великих містах. Найрозвинутіші галузі легкої пр-сті – швейна, трикотажна і взуттєва. П-ва харчової пр-сті р-ну розміщено повсюдно. Основні її галузі - м’ясна, молочна, олійно-жирова, борошномельно-круп’яна, цукрова, консервна, крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська. У Придніпровському р-ні добре розвинуті всі види транспорту, але перше місце належить залізничному. За густосою залізниць, що становить 38км на 1000кв км, район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, П’ятихатки, Синельникове. У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані на першому місці автомобільний транспорт. Найб вузлами його є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ. Велике зн-ня мають річковий і морський види транспорту. Найб порти на Дніпрі – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих річкових порти. Найбільший порт на Азовському морі – Бердянськ. У різних напрямах район перетинають трубопроводи, що йдуть переважно від газових родовищ Шебелинки до найбільших міст. Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Пертропавлівський, Запорізький. Найпотужніший пром вузол Придніпров’я-Дніпропетросько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та ін.Маш-ня найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини і обл-ня для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий у місті і військово-пром комплекс. Одним з рез-тів його конверсії є випуск тролейбусів. У Дніпродзержинську працює вагонобудівний завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно пов з Чм.Чм представлена потужними заводами “Запоріжсталь” та електрометалургійним “Дніпроспецсталь”, феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До Км нал Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат. Маш-ня і металообробка представлені такими великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор” (силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ” (малолітражні автомобілі), Запорізький абразивний комбінат (абразивні інструменти), “Моторобудівник” та ін. Серед галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва, харчової - м’ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний вузол і великий річковий порт. Великими пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступаєтся в області лише Запоріжжю. Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте у порівнянні з ін галузями. В місті працюють такі заводи, як моторний, “Автокольормет”, “Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова пр-сть скл-ся з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та ін галузей. Легка – представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим в-вом. Провідною галуззю Бердянська є маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин та ін). У місті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєвігалузі пр-сті. Розміщено кілька п-в м’ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті. Бердянськ – другий за значенням порт країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий кліматичний і бальнеологічний курортний центр. З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі ек р-ни країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З і н районів країни Придніпров’я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування,різноманітні машини та обл-ня, продукцію легкої пр-сті та АПК. Проблеми Придніпровського р-ну багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов із спеціалізацією. Донбас і Придніпров’я доцільно спеціалізувати не тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей маш-ня. Металургійні заводи мають задовольняти потреби в асортименті металу п-ва точного маш-ня, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров’ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень грунтових вод.
109. Продуктивні сили Східного ек р-ну: суч стан, основні проблеми та перспективи розвитку. Розташований у пн-сх і частково центральній частині країни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня – 6,3 млн осіб. Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. За к-стю нас-ня та валовою продукцією пр-сті Пн-Сх р-н зн-ся на 5 місці, за валовою продукцією с/г – на 3-му серед ек-х р-нів країни. У госп-му комплексі району домінує пр-сть (75% вартості валової продукції). Пн-Сх район багатий на різноманітні корисні копалини. Є поклади кам вугілля (Харківська обл), бурого вугілля і торфу, прир горючих газів (Шебелинка, Єфремівка) і нафти. У Полтавській та Харківській областях великі запаси залізних руд, у Харківській і Сумській – фосфоритів. У р-ні відкрито поклади кам’яної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають мінеральні води Полтавщини (“Миргородська”) і Харківщини (“Березівська”). Одним з найбільших природних багатств р-ну є чорноземні грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю і густосою нас-ня, частково міських жителів різні області р-ну відрізняються одна від одної. Середня густотанас-ня – близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від загальнодержавної. Показники смертності нас-ня вищі від показників народжуваності. Зростає к-сть зайнятих у невиробничій сфері. Осн галузі пр-сті Пн-Сх р-ну – маш-ня і металообробка, хімічна, харчова та легка пр-сть. Потреби госп-ва і нас-ня р-ну забезпечуються його енергетично базою. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільша з них – Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кіловат. Осн галузями маш-ня є енергетичне, тракторне, с/г-ке, електротехнічне, транспортне, верстато- і приладобудування. Найб центри – Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинам, пластмасами, хімреактивами. У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія. Провідними центрами хім пр-сті є Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка. Потужна галузь р-ну – будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу Харкова). Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Її п-ва є також і в середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя становлять 78% усієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Найважлвіші технічні к-ри – цукрові буряки і соняшник. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м’ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м’ясо-сальний і сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п’яту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Куп’янську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл). У Хоролі Полтавської обл на основі молока виробляють дитяче харчування. За вартістю продукції легка пр-сть посідає в р-ні третє місце. Тут виробляють бавовняні і вовняні тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова і взуттєва галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми. У р-ні функціонують практиіно всі види транспорту. Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів – на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Через район проходять важливі залізничні і автомобільні магістралі, що з’єднують найбільші міста р-ну з Києвом, містами Донбасу, Придніпров’я, Криму, а також з Росією, країнами Закавказзя, Балтії, Білоруссю, Польщею, Фінляндією. Основні промислові вузли району – Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-сть, яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпров’я, ліс з Карпатського і Пн-Сх районів, різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК – масло і молочні продукти. З р-ну вивозяться також вироби скляної і фарфоро-фаянсової пр-сті. Одна з проблем Пн-Сх р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове в-во зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У р-ні недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.
110. Продуктивні сили Карпатського ек р-ну: суч стан,основні проблеми та перспективи розвитку. Район розташ на заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов’язано з проходженням Карпат в усіх його областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам’яне і буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у країні. Карпат-й р-н має високу середню густоту нас-ня, показники якої перевищують середню густоту в країні (115осіб на 1 кв км). Нас-ня розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських р-нах густота нас-ня різко зменшується. К-сть міського нас-ня не перевищує сільського. Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин. У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м’ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м’ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. З Карп р-ну вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової та газової пр-сті, технологічне устаткування для легкої пр-сті і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерській вироби та мінер води, калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну працюють на металі з Донбасу і Придніпров’я, з різних р-нів країни одержують комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті, олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п’ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.
