128. Особливості формування і функціонування ТВК Поліського ек р-ну. Енергетичною базою Поліського р-ну є вугільна і торфова пр-сть. У Волинській обл зн-ся 9 кам’яновугільних шахт. У північних районах Північного Заходу видобувають торф. Електроенергією район забезпечується переважно від Рівненської АЕС та Добротвірської ДРЕС. Транспортне забезпечення Полісся недостатнє. Довжина залізниць становить 1109 км, автошляхів з твердим покриттям – понд 8,5 тис км. Найбільшими залізничними вузлами в р-ні є Ковель, Сарни, Рівне, Здолбунів; судноплавними річками - Прип’ять, Горинь, Стир. Промисловий вузлів у Поліському ек р-ні три: Рівненський, Луцький, Ковельський. Найбільший з них – Рівненський. До його складу входять Рівне, Дубно, Здобунів. Провідними галузями вузла є маш-ня і металообробка, харчова, легка пр-сть, будіндустрія. У Рівному зн-ся такі великі п-ва, як ВО “Газотрон”, “Азот”, “Рівненський завод тракторних агрегатів”, заводи високовольтної апаратури, торгового обл-ня. Харчова пр-сть представлена м’ясокомбінатом, овочеплодопереробним і молочним заводами, кондитерською фабрикою. До п-в легкої пр-сті належать льонокомбінат, швейна-фабрика і нетканих матеріалів. У місті розвинута будіндустрія (комбінати домобудівнй, великопанельного домобудування, ВО “Рівнезалізобетон”) та деревообробна пр-сть (ВО “Рівнедерев”). Провідною галуззю Дубно є харчова пр-сть, Здолбунова – будіндустрія. Ядром Луцького пром вузла є Луцьк. До вузла входять також Ківерці, Підгайці та інші менші населені пункти. Провідна галузь тут –маш-ня і металообробка (заводи автомобільний, підшипниковий, електроапаратний, комунального машинобудування і комунального обл-ня, виробничо-наукове об’єднання “Електротермометрія”). П-ва хім пр-сті представлені заводами “Спектр”, виробів з пластмас. У місті є п-ва будіндустрії (ВО “Волиньзалізобетон”, заводи великопанельного домобудування, картонно-руберойдовий і силікатний), легкої пр-сті (виробничо-торгове шовкове об’єднання та виробниче об’єднання “Волинь”, взуттєва фабрика, завод синтетичних шкір). Багато п-в харчової пр-сті (консервний, “Харчопродукт”, продтоварів, хлібо-, молоко-, маслозаводи). До деревообробної пр-сті належать меблевий і тарно-бондарний комбінати. Головим центром Ковельського промислового вузла є Ковель – значний залізничний вузол нашої країни. Пром комплекс скл-ся з різних галузей. Умісті є п-ва, що обслуговують залізничний транспорт. Тут також працюють заводи: с/г-х машин, льонообробний, крохмальний, комбікормовий, сироробний, буд мат-в. Є м’ясо-, хлібокомбінати, швейна фабрика та культтоварів, ветсанзавод, деревообробний комбінат. Одним з пром центрів Львівсько-Волинського кам’яно-вугільного басейну є Нововолинськ. Він розташований на південному заході Волинської області. З Поліського р-ну вивозять буд мат-ли і коштовне каміння (бурштин), с/г-кі машини, прилади, підшипники, автомобілі, устаткування для залізничного транспорту, хім добрива, лісоматеріали, фанеру, меблі, паркет, тару, стандартні житлові будинки з дерева, лляні тканини тощо.
129. Особливості формування і функціонування ТВК Карпатського ек-го р-ну. Найб транспортні вузли р-ну – Львів, ЧОП, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення. Пром вузлами р-ну є Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, І-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський. Найбільший промисловий вузол – Львівський. Тут переважає маш-ня і металообробка.У Львові виробляють автобуси і автонавантажувачі, телевізори і кінескопи, конвеєрні лінії і верстати, інструменти і прилади, медичне обл-ня і електротехнічні вироби, с/г машини тощо. Тут також виготовляють штучні алмази та алмазний інструмент. У Львові зн-ся численні п-ва легкої пр-сті: виробичі об’єднання “Весна”, “Маяк”, “Юність” (швейна пр-сть), “Промінь” (трикотажна), “Світанок” (шкіряна), “Прогрес” (взуттєва). До харчової нал виробничі об’єднання “Світоч”, “Колос”, молочний, м’ясний і жирвий комбінати.Серед п-в хімічної і нафтохіміної пр-сті у Львові працюють лакофарбовий і нафтопереробнй заводи. У місті сформувалася значна будіндустрія. Є п-ва, що виускають косметику, картон, меблі, скло, керамічні вироби, музичні інструменти, а також ВО медичної пр-сті “Львівфарм”. Львів – визначний туристичний центр, в якому багато пам’яток історії та архітектури. До складу Дрогобицько-Стрийського пром вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник і Трускавець. Тут розвинуті хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і харчова галузі пр-сті, курортне госп-во. Значним пром центром вузла є Дрогобич. У місті зн-ся п-ва хімічної, гірничо-хімічної та нафтопереробної пр-сті, прцюють заводи автомобільних кранів, дослідний спеціалізованого обл-ня, експериментально-механічний та ін. Є п-ва деревообробної, легкої та харчової пр-сті, будіндустрії. Провідна галузь міста Стрий – машинобудування і металообробка. Як старий нафтовидобувний центр відоме місто Борислав. Тут розвинута хім пр-сть, маш-ня, в-во штучних алмазів і алмазного інструменту, легка, харчова, меблева пр-сть. Провідним п-вом міста Стебник є калійний завод. До складу Червоноградсько-Сокальського пром вузла, що розміщений на півночі Львівської області, входять Червоноград, Сокаль, Жвирка, Соснівка, Гірник. Основою територіального осереддя цих населених пунктів є паливна пр-сть. Провідним центром Львівсько-Волинського вугільного басейну є Червоноград. Поблизу міста розміщені 12 шахт і центральна збагачувальна фабрика. В Червонограді працюють заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів, хлібний і молочний, дають продукцію деревообробний комбінат, виробниче панчішне об’єднання, швейна фабрика. У місті Сокаль розміщені заводи хімічного волокна і залізобетонних виробів тощо. До складу І-Франківського пром вузла входять І-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець та ін. В І-Франківську основним галузями є маш-ня і металообробка, легка і харчова пр-сть. До п-в маш-ня належать виробничі об’єднання “Геофізприлад”, “Карпатпресмаш”, арматурний та ін. До легкої – швейне і шкіряне об’єднання, фабрики трикотажних, швейно-галантерейна і художніх виробів. До харчової пр-сті – молочний завод, харчосмакова і кондитерська фабрики, хлібний, птахо- і м’ясокомбінати. У місті виробляють будівельні матеріали, працюють меблевий комбінат та завод тонкого органічного синтезу. У Тисмениці зн-ся виробниче хурове об’єднання, харчовий комбінат, меблева фабрика. До складу Калусько-Долинського пром вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошків-Осада та ін. Вузол зн-ся на заході І-Франківської області. Провідними галузями є хімічна – АТ “Оріана” (Калуш), газопереробний завод (Долина) – та маш-ня – ВО “Карпатнафтомаш”, заводи комунального устаткування “Будмаш”, “Нафтобурмашремонт” та ін. (Калуш). Тут багато п-в легкої, харчової пр-сті та будіндустрії. До складу Чернівецького пром вузла входять Чернівці, Лужани, Новоселиця та ін. Провідними галузями є легка пр-сть, маш-ня і металообробка. Легка пр-сть представлена такими виробничими об’єднаннями: швейним “Трембіта”, панчішним, рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинуті народні художні промисли. Є кілька машинобудівних п-в: виробничі об’єднання “Чернівцілегмаш” та “Електронмаш”, машинобудівний та приладобудівний заводи. Хім пр-сть випускає гумове взуття, лаки, фарби, товари побутової хімії. Тут багато вп-в харчової, деревообробної і і меблевої пр-сті. До складу Ужгород-Мукачівського проми вузла входять Ужгород, Мукачеве, Чоп, Середнє та ін. Основна спеціалізація вузла – в-во машин і об-ня, продукція легкої та деревообробної пр-сті. Маш-ня представлене заводами “Електродвигун”, “Ужгородприлад”, нестандартного обл-ня , експериментальним газотранспортних турбоустановок (Ужгород), “Мукачівприлад” та комплексних лабораторій (Мукачеве). Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова пр-сть, будіндустрія.
130. Особливості формуваня і функціонування ТВК Причорноморського ек р-ну. У р-ні сформувалися такі пром вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський. Найбільший пром вузол Причорноморського ек р-ну – Одеський. Його провідна галузь – маш-ня і металообробка. Найбільші п-ва галузі – в-чі об’єднання “Продмаш”, верстатобудівне, важкого кранобудування, “Одесахолодмаш”, “Одесагрунтомаш” та науково-виробничі об’єднання “Кисеньмаш” і “Харчопромавтоматика”. Крім того, тут працюють заводи “Епсилон”, “Кінап”, “Нептун”, судноремонтний. Практично всі галузі харчової пр-сті представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м’ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найбільших п-в харчової пр-сті цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики –чаєрозважувальна і харчових концентратів. Легка пр-сть представлена виробничим швейним об’єднанням і такими фабриками, як хутрова, сукунна, взуттєва та технічних тканин. Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання. До будіндустрії належатьВО “Одесабудматеріали”, цементний завод тощо. Є п-ва деревообробної, целюлозно-паперовий, скляної, ювелірної галузі. Одеса – великий транспортний вузол і курортний центр. Серед значних пром центрів Одеської області Ізмаїл, Білогорд-Дністровський, Іллічівськ, Котовськ. У Миколаївському пром вузлі домінує машиноубудування. Серед машинобудівних заводів на першому місці п-ва суднобудування: ВО “Чорноморський суднобудівний завод”, заводи “Океан”, Миколаївський судноремонтний та ін. Є також заводи “Гідрореммаш”, “Дормашина”, “Млинмаш”, “Поліграфмаш”, дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка пр-сть представлена виробничим трикотажним і швейним об’єднанням, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова -м’ясним та хлібним комбінатами, соків “Нектар”, лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат “Червоні вітрила”, а також кілька п-в будіндустрії (ВО будмат-в та “Миколаївзалізобетон”, завод силікатних стінових виробів). Багатогалузевими промисловими центрами Миколаївської області є Первомайськ і Вознесенськ. Ядром Херсонського пром вузла є Херсон. Тут добре розвинуті маш-ня (заводи суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів, “Прибій”, електромашинобудівний), хімічна пр-сть (заводи нафтоперербний, “Дельта”, гумотехнічних виробів). Серед п-в легкої пр-сті діють об’єднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттєве; фабрики швейна, спортвиробів. Діють також багато п-в харчової пр-сті (консервний, рибний і м’ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронні фабрики), працюють п-ва будіндустрії, скляної і кераміної пр-сті. До Каховсько-Бериславського пром вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Казацьке та ін. Провідні галузі – маш-ня, харчова пр-сть та в-во будматеріалів. Найб пром центр вузла – Нова Каховка. У місті зн-ся Каховська ГЕС. У Каховці є п-ва, що виробляють спортивні товари та меблі. Провідною галуззю Сімферопольського пром вузла є маш-ня і металообробка (заводи “Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”, електромашинобудівний, а також виробничі об’єднання “Кримпродмаш”, “Пневматика”, “Фотон”). Серед п-в легкої пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве об’єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова пр-сть представляють науково-виробниче об’єднання “Ефіролія”, два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутової хімії і пластмас). Розвинута будіндустрія (виробничі об’єднання “Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром” та ін). Провідною галуззю Севастопольського промислового вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і рибоконсервна. Найбільші п-ва цієї галузі – ВО “Атлантика”, м’ясо- і хлібокомбінати, молочний завод, безалкогольних напоїв тощо. З машинобудівних п-в відомі ВО “Севастопольський морський завод”, приладобудівний завод та ін. Легка пр-сть представлена такими фабриками, як трикотажна, швейна, спортивних виробів. Розвинуті деревообробна і будівельна пр-сть. Центром Керченського пром вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідні п-ва міста – залізорудний комбінат(гірничорудна пр-сть), завод “Затока” (суднобудування), завод імені П.Л.Войкова (чорна металургія) і ВО “керчрибпром”. Значного розвитку досягла пр-сть буд мат-в (заводи азовський, Кіровський і Приморський буд мат-в, залізобетонних виробів; склоробний комбінат “Кварц”). Працює кілька п-в легкої і харчової пр-сті. До Саксько-Євпаторійського пром вузла входять Євпаторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне госп-во з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо та харчова пр-сть. У Саках зн-ся хім завод. У вузлі фукнціонують також п-ва легкої пр-сті та будіндустрії. Значними багатогалузевими пром центрами Криму є Ялта і Феодосія.
131. Експортний потенціал Донецького ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку. З Донецького ек р-ну відправляють до інших районів країни вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини та устаткування, добрива, продукцію АПК. З Придніпров’я в Донбас надходять залізна і марганцева руди, з Карпатського р-ну – калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із Столичного – різноманітні машини та обладнання, продукція легкої промисловості. Багато продуктів харчової промисловості одержує цей район з Причорноморського та Подільського районів. Серед проблем Донецького ек р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім цестосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов’язана з використанням трудових ресурсів. Для Донбасу нагальною є такою проблема розвитку малих і середніх міст, селиш міського типу, господарство яких тісно пов’язане з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обл-ня, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький ек район, безперечно, має перспективи дальшого соціально-ек розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.
132. Експортний потенціал Придніпровського ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку. З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руду, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). З інших районів країни Придніпров’я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини та обладнання, продукцію легкої промисловості та АПК. Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов’язана із спеціалізацією. Донбас і Придніпров’я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольнити потреби в асортименті металу п-ва точного маш-ня, яке в майбутньому розвиватиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров’ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизило рівень грунтових вод.
133. Експортний потенціал Східного ек р-ну, його стр-ра та особлвості розвитку. За межі району вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування. Серед продукції АПК – масло і маолочні продукти. З району вивозяться також вироби скляної і фарфоро-фаянсової промисловості. Одна з проблем Північно-Східного р-ну – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільсській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.
134. Експортний потенціал Центрального ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку. З Центрального ек р-ну до ін районів країни надходять: сільськогосподарські машини, обладнання для легкої і харчової промисловості, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м’ясні консерви, борошно, крупа тощо. Однією з проблем Центрального р-ну є низький рівень його промислового розвитку. Окремі частини району, зокрема Черкаська область, виявилися радіаційно забрудненими внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проблему району складає також ерозія грунтів. З ін р-нів Центральний одержує таку продукцію: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива – з Донбасу; гірниче обладнаня, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку – з Придніпров’я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої галузей промисловості, різноманітні приладі і комплекстуючі деталі, бензин – з Північно-Східного району; прилади та обладнання, екскаватори, с/г машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби – зі Столичного р-ну; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі та автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби – з Карпатського р-у; з Північно-Хахідного р-ну надходять автомобілі, підшипники, торгове обл-ня, високовольтна апаратура, тканини з льону тощо; з Поділля – електротехніка, бурякозбиральні комбайни, прилади, с/г машини, технологічне устаткування для харчової пр-сті, добрива, миючі засоби тощо; з Причорномор’я – кукурудзозбираючі комбайни, дощувальні устновки, машини і обл-ня для харчової пр-сті, тракторні причепи, бавовняні тканини, кавуни, виноград, рибні косерви тощо.
135. Експортний потенціал Причорноморського ек р-ну, його стр-ра та особливості розвитку. На характер зв’язків Причорноморського р-ну з іншими ек –р-нами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьма видами природних ресурсів. Тому сюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обл-ня, продукція легкої пр-сті тощо. У свою чергу з Причорноморського ек р-ну до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової пр-сті, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському р-ні постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води.
136. Місце України в регіональному та міжнародному поділі праці. Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення Укр у світове госп-во і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв’язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносини Укр з навколишнім світом на принципово нових засадах. В суч умовах ек розвитку Укр зовнішноек відносини – одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з усіма кр світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації в-ва, підвищенню рівня його технології та якості пр-ції. Тільки цим шляхом Укр зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок. В той же час стр-ра та обсяги експорту не відповідають стану Укр у світогосподарських зв’язках. Укр, нас-ня якої становить майже 1,5% нас-ня світу, країна, має невідповідно низьку частку у світовому експорті – 0,2%. Якщо у Канаді на душу нас-ня експортується продукції на суму 5,6тис дол., Німеччині- 5,1, Франції – 4,1, Італії – 3,3, Японії – 3,2, Великобританії – 3,1, США – 2,0, Росії – 0,4, то в Укр – 0,2-0,3 тис дол. Жодна кр світу, на якому б рівні ек розвитку вона не зн-нсь, не може нормально розвиватися поза світовим госп-вом, без тісних ек зв’язків з іншими країнами світу. Міжнародні ек зв’язки – це система госп-х зв’язків між нац-ми економіками країн на основі міжнародного поділу праці. Саме зовнішні ек відносини сприяють зростання нац доходу, прискореному розвитку НТП, підвищенню рівня життя нас-ня. Крім того, зовнішні ек зв’язки впливають на заг атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства. Для Укр на суч перехідному етапі розвитку її ек-ки особливо важливим є повне і ефективне використання зовнішніх ек зв’язків для вирішення нагальних науково-технічних і госп-х проблем. Розвиток ефективних зовнішньоек-х зв’язків дасть змогу Укр швидше подолати глибоку ек кризу, сприятиме стабільному і швидкому розвитку пс і зростанню на цій основі життєвого рівня нас-ня. Відомо, що країна, яка не розвиває зовнішню торгівлю, не має господ-х зв’язків з ін кр світу, змушена збільшити витрати в-ва приблизно з півтора – два рази. Укр як молода суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження ек зв’язків з ін країнами світу. Тому вона робить перші кроки на шляху до входжуння у світове госп-во. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття законів: Закону про зовнішньоек діяльність Укр, Закону про створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів Кабінету міністрів України. Об’єктивними причинами, що перешкоджають нині входженню Укр як повноправного партнера у світове госп-во, є низька кокурентоспроможність її пр-ції на світових ринках. З вітчизняних пром товарів на ринках далекого зарубіжжя може конкурувати не більше 1%.Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнародним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифікатів, йому властивий низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу зростають до 25%. Крім того, в Укр недосконалою є сис-ма упр-ня зовнішньоек діяльністю. До основних причин, що зумовили суч рівень розвитку зовнішньоек-х зв’язків Укр, слід віднести такі. По-перше, після розпаду колишнього РадС стався значний розрив госп-х зв’язків Укр з ін країнами, і насамперед з Росією. Через це Укр втратила частину своїх традиційних ринків збуту, зупинилося чимало п-в через відсутність комплектуючих виробів тощо. Більше того, Росія значною мірою втратила інтерес до виготовлених у нашій країні виробів, приладів, машин, а також виплавленого металу тощо внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть ті вироби, в яких вона зацікавлена, не можуть бути реалізовані на її ринку, оск вони дорожчі за зарубіжні аналоги на 30-50%. По-друге, переважання в експорті Укр паливно-сировиннної групи товарів. Їх частка нині перевищує 70%, а разом з товарами народного споживання становить понад 90%. По-третє, в стр-рі експорту низькою є частка машин, обл-ня, об’єктів інтелектуальної власності. Згідно з даними Держкомстату Укр тільки 0,5% від загальної к-сті вироблених новидх видів машин і обл-ня за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними на світовому ринку. По-четверте, в експорті незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування в-ва. По-п’яте, відмічається значне зростання частки бартерних операцій у зовнішньоек-ій та господарській діяльності всередині країни. Нині ця частка становить майже 80%. Слід відзначити пріоритетні напрями розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на в-во наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, в ракетно-космічній техніці та створенні надтвердих матеріалів. В Укр необхідно налагодити в-во імпортозамінної пр-ції, зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі та ін.По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоек діяльності. Нині Укр, згідно з оцінкою міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає лише 130-те місце в світі. По-сьоме, важливо налагодити надійний державний контроль. Так, у розвинутих кр світу держава бере на себе облік і всебічний контроль за експортом і імпортом товарів.
