122. Природно-ресурсний потенціал Карпатського ек р-ну, його ек оцінка та вплив на спеціалізацію району. Район розташ на заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,5млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно пов’язано з проходженням Карпат в усіх його областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам’яне і буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний приріст нас-ня в р-ні вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в р-ні, значна частка труд ресурсів вимушена шукати її за його межами. Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин. У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-м’ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м’ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися м’ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Карп р-н має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. П-ва Карпатського р-ну працюють на металі з Донбасу і Придніпров’я, з різних р-нів країни одержують комплектуючі деталі, мін добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, с/г машини, автомобілі, технологічне обл-ня для харчової пр-сті, олію. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з п’ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.
123. Природно-ресурсний потенціал Причорноморського ек-го району, його ек-на оціна та вплив на спеціалізацію району. Цей р-н розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря. Площа району – 113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осіб. За площею він посідає перше місце в країні; за кількістю населення – друге. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Природні умови в основному спрятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховій, посуха, чорні бурі тощо. У р-ні не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнінній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське. Джанкойське та ін.) Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В р-ні є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике зн-ня мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для в-ва буд мат-в та флюсові вапняки. Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові грунти. Тут недостатні ресурси прісної води. Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П.Л.Войкова. Питома вага рослинництва в р-ні більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура – озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-круп’яна промисловість. З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон-кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена п-вами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної пр-сті. У Причорномор’ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. У р-ні сформувалися такі промислові вузли: Одеській, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.
124. Особливості формування і функціонування ТВК Донецького ек р-ну. Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський. Провідні галузі Донецько-Макіївського промислового вузла – вугільна пр-сть і Чм. У межах вузла розташовані п-ва чорної металургії. Це Донецький і Макіївський металургійні заводи, Харцизький трубний завод. Машинобудівні п-ва є в Донецьку, Макіївці, Ясинуватій тощо. Розвинуті також легка та харчова галузі пр-сті. Донецьк – важливий залізничний вузол, що об’єднує 6 станцій. Маріупольський промисловий вузол зосереджує два велиуих металургійних комбінати, в-во залізничних цистерн і металургійного устаткування, п-ва коксохімії. Тут є п-ва легкої (швейна, взуттєва, трикотажна) та харчової (м’ясна, молочна, рибоконсервна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська) галузей пр-сті. Маріупольський порт – найбільший на Азовському морі. До Горлівсько-Єнакієвського промислового вузла належать Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Пантелеймонівка та Ясинівка. У промисловому вузлі зосереджені вугільна, хімічна, коксохімічна, металургійна і машинобудівна галузі пр-сті. На базі Горлівського і Єнакієвського коксохімічних заводів виробляют аміак і гранульовані добрива (Горлівське ВО “Стирол”). У Горлівці випускають вугільні комбайни та інше шахтне обладнання. Натериторії вузла знаходиться Микитівськийртутний комбінат. Єнакієве – великий центр вугільної, коксохімічної ,металургійної та цементної пр-сті. До складу Краматорсько-Костянтинівського промислового вузла входять Краматорськ, Слов’янськ, Артемівськ, Часів Яр та ін. Вузол спеціалізується на важкому маш-ні, чорні й та кольоровій металургії. Розвинуті тут також хімічна пр-сть, пр-сть буд мат-в, видобуток вогнетривких глин і кам’яної солі. Пр-сть вузла працює на електроенергії Слов’янської і Миронівської ДРЕС.До Луганського промислового вузла входять Луганськ і навколишні селища. Виробничу спеціалізацію вузла складають транспортне (тепловозобудівний завод), а також важке маш-ня, в-во інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і с/г машин, санітарно-технічного обладнання, труб. Легка пр-сть представлена швейною, текстильною, взуттєвою галузями. Розвинута меблева і харчова пр-сть (молочна, м’ясна і кондитерська). До Лисичансько-Рубіжанського промислового вузла входять Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне і Кремінна. У вузлі найбільшого розвитку набула хімічна пр-сть. Працюють п-ва вугільної, будіндустрії, виробляється скло, продукція легкої і харчової пр-сті. До Стаханово-Алчевського промислового вузла входять міста Стаханов, Алчевськ, Брянка, Первомайськ та ін. Розвинута вугільна і коксохімічна пр-сть, чорна металургія, маш-ня, будіндустрія. Є п-ва легкої і харчової пр-сті. З Донецького ек р-ну відправляють до ін р-нів країни вугілля, кокс, чорні метали, електроенергію, різноманітні машини та устаткування, добрива, продукцію АПК.
125. Особливості формування і функціонування ТВК Придніпровського ек р-ну. Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський, Запорізький. Найпотужніший пром вузол Придніпров’я – Дніпропетровсько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне, Таромське, Придніпровськ та ін. Основу пром комплексу вузла складають чорна металургія, машинобудування і хімічна пр-сь. У Дніпропетровську чотири металургійні заводи виплавляють чавун, сталь, виробляють сталевий лист, труби і різноманітний прокат. Дніпродзержинський металургійний комбінат – один з провідних у країні. Новомосковський трубний завод виробляє труби для нафто- і газопроводів, оцинкований і сталеви лист, емальований і оцинкований металевий посуд. Маш-ня найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини і обл-ня для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий у місті і військово-промисловий комплекс. Одним з результатів його конверсії є випуск тролейбусів. Удніпродзержинську працює вагонобудівний завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно пов з чорною металургією. В Дніпропетровську виробляють різноманітні продукти коксування, пластмаси, смоли. Тут є також великий лакофарбовий завод. ВО “Дніпрошина” спеціалізується на в-ві шин для великовантажних автомобілів, культиваторів, сівалок тощо. Коксохімічні п-ва Дніпродзержинська, крім своєї основної продукції – коксу, виробляють коксовий газ, фенол, бензол, толуол, нафталін, смоли тощо. ВО “Азот” спеціалізується на в-ві азотних добрив, кислот (азотна, сірчана, соляна), аміаку тощо. У вузлі багато п-в будіндустрії, деревообробної і меблевої, легкої і харчової пр-сті. Великим пром центром р-ну і всієї країни є Кривий Ріг. Це місто – найб у країні центр залізорудної пр-сті з кар’єрнами, шахтами, гірничо-збагачувальними комбінатами. Потужним п-вом Чм є комбінат “Криворіжсталь”. Тісно пов з металургійним в-вом коксохімія і цементна пр-сть міста. Маш-ня спеціалізується на випуску гірничого та енергетичного устаткування. Найбільший виробник сурикової фарби в країні – Криворізький суриковий завод. Серед галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна, вовнопрядильна і взуттєва, харчової - м’ясна, молочна, олійна. Нікополь-Марганецький промисловий вузол.До його складу входять міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе. Основу пром комплексу вузла становить марганцеворудна пр-сть світового зн-ня (шахти, кар’єри, гірничо-збагачувальні п-ва). В Нікополі працює Південнотрубний завод. Він виробляє безшовні сталеві труби. Маш-ня представлено заводом будівельних машин. В усіх містах вузла є п-ва будівельної індустрії, легкої і харчової пр-сті. Ядром Павлоградсько-Петропавлівського пром вузла, що формується, є Павлоград – великий багатогалузевий пром центр, “столиця” Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і збагачувальна фабрика. Провідна галузь у Павлограді – маш-ня і металообробка (заводи з в-ва ливарних машин та хімічного маш-ня). Тут є п-ва будівельної індустрії, легкої і харчової пр-сті. До Запорізького промислового вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та кільк селищ. Провідними галузями пр-сті Запоріжжя є Чм і Км, маш-ня і металообробка, електроенергетика. Чм представлена потужними заводами “Запоріжсталь” та електрометалургійним “Дніпроспецсталь”, феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До Км належать Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат. Маш-ня і металообробка представлені такими великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор” (силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ” (малолітражні автомобілі), Запорізький абразивний комбінат (абразивні інструменти), “Моторобудівник” та ін. Серед галузей легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва, харчова - м’ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний вузол і великий річковий порт. Великими пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступається в області лише Запоріжжю. Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте у порівняянні з іншими галузями. В місті працюють такі заводи, як моторний, “Автокольормет”, “Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова пр-сть складається з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та ін галузей. Легка – представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим в-вом. Провідною галуззю Бердянська є маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин та ін). Умісті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєві галузі пр-сті. Розміщено кілька п-в м’ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті. Бердянськ – другий за значенням порт країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий кліматичнй і бальнеологічний курортний центр.
126. Особливості формування і функціонуванн ТВК Східного ек р-ну. Осн промислові вузли р-ну – Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. Найбільший з-поміж них – Харківський. До його складу входять містка Харків, Дергачі, Мерофа, Люботин, Чугуїв, Пісочин та ін. Найрозвинутішою галуззю у промисловому комплексі вузла є маш-ня. Основна його галузь – тракторне і с/г-ке п-ва ВО “Харківський тракторний завод”, завод тракторних самохідних шасі, “Серп і молот”, “Харківтракторзапчастини”. Енергетичне та електротехнічне маш-ня виробляє парові і гідротурбіни (“Харківський турбінний завод”), потужні турбогенератори, електродвигуни (“Електроважмаш”). Крім того, в Харкові працююь такі заводи, як “Електромашина”, “Теплоавтомат”, “Південкабель”, ВО “Завод імені Малишева” та ін. Умісті випускають різноманітні верстати, прилади та інструменти, гірниче і металургійне устаткування, мостові електрокрани і будівельні баштові крани. Крім того, машинобудівні заводи міста виробляють шарикопідшипники, обл-ня для легкої, харчової, поліграфічної галузей пр-сті, будіндустрії, комунального госп-ва, велосипеди, електробритви тощо. Хім пр-сть Харкова спеціалізується на в-ві лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, хімреактивів, пластмас, товарів для побуту. Однією з провідних є легка пр-сть. Вона представлена текстильно, швейною, трикотажною галузями. Шкіряний завод забезпечує взуттєві фабрики, шкіргалантерейне в-во сировиною. В Харкові працюють найбільше в країні хутрове об’єднання та канатний завод. У цьому місті розвинуті мажй всі галузі харчової пр-сті і насамперед хлібопекарська, борошномельно-круп’яна, молочна, м’ясна, кондитерська, тютюнова. Є великий завод шампанських вин. Харків – центр поліграфічної пр-сті. Дві харківські книжкові фабрики друкують підручники для всієї країни, а також іншу книжкові продукцію. Харків – великий транспортний вузол. У ньому сходяться вісім залізничних ліній, багато автомагістралей. Аеропорт міста має міжнародне зн-ня. До найб пром центрів Харківської області належать Лозова та Ізюм. Полтавський промисловий вузол складають п-ва Полтави і приміської зони. Його провідна галузь – маш-ня, на яке припадає понад 40% усієї валової продукції вузла. Серед найбільших п-в – заводи штучних алмазів та алмазного інструменту, газорозрядних ламп, “Електромотор”, тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об’єднання “Укрхіммаш” та “Продмаш” виготовляють вобл-ня відповідно для хімічної і харчової галузей пр-сті. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін та устаткування для електростанцій. Друге місце за в-вом валової пр-ції у вузлі належить харчовій пр-сті. У Полтаві розміщені п-ва м’ясної, молочної, борошномельно-круп’яної, плодоовочевої, хлібопекарської, кондитерської та ін галузей. Найвідоміше серед них – Полтавський м’ясокомбінат. У Полтаві також багато п-в легкої пр-сті. Тут впрацюють бавовнопрядильна, експериметально-взуттєва фабрики, виробничі швейне та трикотажне об’єдннання. До Кременчуцького пром вузла належать Кременчук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука. Основні галузі вузла – маш-ня, нафтопереробка та залізорудна пр-сть. У цьому вузлі працює ВО “АвтоКРАЗ”. Це єдине п-во в країні, що виробляє вантажні автомобілі. Великим п-вом з в-ва вагонів є Крюківський вагонобудівний завод. Тут зн-ся також завод шляхових машин. Біля міста Комсомольська відкритим способом видобувають залізну руду. Тут зн-ся Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. У Кременчуцькому пром вузлі працюють також нафтопереробний завод і завод технічного вуглецю. У цьому пром вузлі багато п-в харчової і легкої пр-сті. До харчової належать заводи і фабрики м’ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. До легкої пр-сті – взуттєва і швейна фабрики, трикотажне об’єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна і меблева галузі. Багатогалузевими пром центрами Полтавської області є Лубни, Миргород та ін. Суми і навколишні селища – ядро Сумського промислового вузла. Промисловий комплекс міста сформувався переважно такими галузями, як машинобудівна, хімічна, нафтохімічна, харчова та легка. Провідна галузь вузла – маш-ня і металообробка. До найбільших п-в належать виробничі об’єднання хімічного маш-ня “Насосенергомаш”, “Електрон”. Тут працюють такі машинобудівні заводи, як “Сумсільмаш”, “Центролив”, “Сумремверстат”. Серед п-в хімії та нафтохімії Сумського промислового вузла – виробничі об’єднання “Хімпром” (виробляє суперфосфат, сірчану к-ту, лаки і фарби, отрутохімікати) та “Гумотехніка”. В Сумах зосереджено багато п-в харчової пр-сті: м’ясний і рибної гастрономії комбінати, молочний, овочеконсервний, цукрорафінадний, лікеро-горілчаний заводи тощо. Розвинута легка пр-сть: швейна, суконна, вовнянопрядильна, взуттєва фабрики. Крім того, в міста є комбінат будіндустрії, фарфоровий завод, біофабрика. Налагоджено в-во меблів. Конотоп, Шостка, Ромни та Охтирка – значні багатогалузеві промислові центри Сумської області.
127. Особливості формування і функціонування ТВК Центрального ек р-ну. У назві р-ну відображене його геогр положення – у центрі країни. Тут зн-ся (в Кіровоградській області) географічний центр Укр. Площа р-ну – 45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб. Район охоплює територію Черкаської і Кіровоградської областей. За площею, нас-ням і промисловим потенціалом район на восьмому місці серед ек р-нів країни. Його прир умови сприятливі для госп-го розвитку. Переважають родючі чорноземи. Корисних копалин порівняно мало. Є родовища бурого вугілля і торфу. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю. На півночі р-ну розробляється найбільше в Укр родовище бентонітових глин. Каолінові глини поширені у південних р-нах Черкаської області. Є родовища нікелю (Побужжя), графіту, уранових руд, бокситів тощо. У більшій частині р-ну водні ресурси обмежені. Густота нас-ня становить близько 60 осіб на 1 кв км і набагато менша, ніж у цілому по країні. Кіровоградська обл нал до найменш населених. Тут більше міського нас-ня. Показники смертності вищі за показники народжуваності. В р-ні поширене приховане безробіття. Енергетичною основою розвитку госп-ва р-ну є його ПЕК. Він представлений добуванням бурого вугілля у Ватутіному та Олександрії, торфу – в Черкаській області, невеликими тепловими елекстростанціями. Виробляють електроенергію Кременчуцька і Канівська ГЕС. Провідними галузями пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і металообробка. Маш-ня і металообробка представлені в-вом машин і обл-ня для с/г та харчової і легкої пр-сті, виготовленням друкарських машинок, радіовиробів, підйомно-транспортного устаткування, телеграфної апаратури, телевізорів, фотоприладів, баштових кранів, бурових машин. П-ва хім пр-сті, що зосереджені в Черкаській обл, виробляють азотні добрива, хім волокната реактиви. У Кіровоградській обл працюють Завалівський графітовий комбінат, а також заводи чисти металів у Світловодську і Побузький нікелевий. ДО галузей легкої пр-сті нал швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут випускають шовкові тканини, гігроскопічну вату, художні вироби. Незначного розвитку набули деревообробна і меблева галузі.Є численні п-ва будіндустрії. У районі добре розвинутий АПК, який базується на багатогалузевому с/г. Рослинництво посідає перше місце в р-ні. Тут вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу. Серед технічних культур – цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво. Провідними галузями т-ва є скотарство і свинарство, допоміжними – вівчарство, птахівництво, шовківництво, кролівництво і ставкове рибництво. Скотарство в Черкаській обл має молочно-м’ясний напрям, а в Кіровоградській - м’ясо-молочний. У р-ні розвинуті майже всі галузі харчової пр-сті. Домінуюча роль належить цукровій пр-сті, особливо в Черкаській обл, де працює 24 цукрових заводи. Є багато п-в молочної, маслосироробної та м’ясної галузей пр-сті. Розвиваються борошномельно-круп’яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та ін галузі. Провідними видами транспорту є залізничний та автобусний. Довжина залізниць заг користування становить 1527км. Основними залізничними вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинівка, Цвіткове у Черкаській області; Знам’янка, Долинська, Помічна – у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис км автошляхів з твердим покриттям. Розвинутий водний транспорт. Основні порти – Черкаси і Світловодськ. Промислові вузли району – Черкаський, Кіровоградський, Олександрійський та Уманський. Найб пром вузол – Черкаський. Він сформувався на основі використання сприятливого географічного положення. Основу цього пром вузла становлять хімічна, харчова, легка та машинобудівна галузі. В Черкасах працюють потужні п-ва хімії: виробничі об’єднання “Азот”, “Хімволокно”, завод хім реактивів та побутової хімії “Аврора”. Серед п-в харчової пр-сті – консервний, м’ясний, хлібний комбінати, цукрорафінадний і молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Різноманітні за величиною і спеціалізацією п-ва легкої пр-сті: шовковий комбінат, фабрики художніх виробів, трикотажна, гігроскопічної вати та ін. Маш-ня і металообробка представлені заводами “Фотоприлад”, “Строммашини”, НВО “Ротор”, спеціального технічного устаткування, телеграфної апаратури тощо. ДО п-в будіндустрії належать ВО “Черкасизалізобетон”, заводи стінових матеріалів, великопанельного будинкобудування та ін. Меблеву пр-сть представляє ВО “Черкасмеблі”. Значним пром вузлом є Уманський. Провідне місце в ньому нал маш-ню і металообробці: ВО “Уманьферммаш” (обл-ня для тваринницьких ферм), ВО “Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний завод, п-во, що виготовляє театральне обл-ня. В Умані є кілька комбінатів, заводів і фабрик харчової і легкої галузей пр-сті (птахокомбінат, консервний, горілчаний заводи, швейна, взуттєва фабрики, художніх виробів). Будіндустрія випускає залізобетонні вироби, толь, цеглу, різні будматеріали. Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”. Умань – значний туристичний центр Укр. Гол об’єктом туризму є всесвітньо відомий дендропарк “Софіївка”. Багатогалузевий пром центр Сміла спеціалізується на маш-ні і металообробці, харчовій і легкій галузях пр-сті. Тільки Черкасам поступається в Центр р-ні своїм господ-м потенціалом Кіровоградський пром вузол. Його провідна галузь – маш-ня і металобробка. П-ва цієї галузі випускають с/г-кі машини, друкарські машинки “Ятрань”. У Кіровограді працюють заводи “Гідросила”, радіовиробів, ливарний тощо. Розвинута харчова пр-сть (м’ясо-, хлібо-, птахокомбінати, об’єднання хлібопекарської пр-сті, олійноекстрактний завод). У місті функціонують також п-ва легкої пр-сті (швейна, взуттєва, панчішна та ін фабрики). Центром буровугільної пр-сті країни та Олександрійського пром вузла є Олександрія. Тут зн-ся кар’єри видобування бурого вугілля, брикетна фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в Олександрійському вузлі представляє в-во гірського воску. Маш-ня і металообробка представлені заводами підйомно-транспортного устаткування (випускає електричні мостові крани) та електромеханічним. Тут діють також два авторемонтних п-ва. В Олександрії є фабрика діаграмного паперу, п-ва легкої, харчової галузей пр-сті, будіндустрії. Багатогалузевим пром центром Кіровоградської області з п-вами кольорової металургії, заводами, що випускають скло, пластик, кераміку тощо, ГЕС є Світловодськ. З Центрального ек р-ну до ін районів країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня для легкої і харчової пр-сті, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові і м’ясні консерви, борошно, крупа тощо. З ін районів Центральний одержує таку пр-цію: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива – з Донбасу; гірниче обл-ня, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку – з Придніпров’я; велосипеди, вантажні машини, верстати, устаткування для харчової і легкої галузей пр-сті, різноманітні прилади і комплектуючі деталі, бензин – з Північно-Східного р-ну; прилади та обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини, верстати, хімічне і натуральне волокно, трикотажні і швейні вироби – зі Столичного р-ну; автобуси, інструменти, прилади, автонавантажувачі та автокрани, калійні добрива, шкарпетки, хутрові вироби – з Карпатського р-ну; з Північно-Західного р-ну надходять автомобілі, підшипники, торгове обл0ня, високовольтна апаратура, тканини з льону тощо; з Поділля – електротехніка, бурякозбиральрі комбайни, прилади, с/г машини, технологічне устаткування для харч пр-сті, добрива, миючі засоби тощо; з Причорномор’я – кукурудзозбираючі комбайни, дощувальні установки, машини і обл-ня для харч пр-сті, тракторні причепи, бавовняні тканини, кавуни, виноград, рибні консерви тощо. Однією з проблем Центр р-ну є низький рівень його промислового розвитку. Окремі частини р-ну, зокрема Черкаська область, виявилися радіаційно забрудненими внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні проблеми щодо раціонального викор трудових ресурсів.
