Головна » Законодавчі акти, нормативні документи - Кодекс України про адміністративні правопорушення
Глава 26 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу. При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 1162, 117, 125, частиною першою статті 127 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту України. (Із змінами, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI, від 29.07.91 р. N 1369-XII, від 15.11.91 р. N 1818-XII; Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Глава 27 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. (Із змінами, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI, від 29.07.91 р. N 1369-XII, від 15.11.91 р. N 1818-XII; законами України від 15.11.94 р. N 244/94-ВР, від 15.05.96 р. N 196/96-ВР) Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. (У редакції Закону України від 19.10.2000 р. N 2056-III) Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI) Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову. Глава 28 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 25.04.96 р. N 148/96-ВР, від 19.10.2000 р. N 2056-III) Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. (У редакції Закону України від 19.10.2000 р. N 2056-III) Глава 29 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ (Назва глави із змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII) Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом. (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI, від 27.06.86 р. N 2444-XI, від 19.12.86 р. N 3282-XI, від 12.06.87 р. N 4134-XI, від 14.12.88 р. N 6976-XI, від 27.04.89 р. N 7445-XI, від 19.01.90 р. N 8711-XI, від 07.03.90 р. N 8918-XII, від 03.08.90 р. N 158-XII, від 09.08.91 р. N 1413-XII; Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII; законами України від 24.12.93 р. N 3806-XII, від 22.09.94 р. N 179/94-ВР, від 15.11.94 р. N 244/94-ВР, від 15.02.95 р. N 64/95-ВР, від 06.03.96 р. N 81/96-ВР, від 25.04.96 р. N 148/96-ВР, від 12.07.96 р. N 323/96-ВР, від 01.10.96 р. N 386/96-ВР, від 14.11.96 р. N 497/96-ВР, від 23.12.98 р. N 352-XIV, від 16.07.99 р. N 998-XIV, від 23.03.2000 р. N 1587-III, від 18.05.2000 р. N 1744-III, від 21.09.2000 р. N 1969-III; у редакції Закону України від 19.10.2000 р. N 2056-III) Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави. (Із змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII; Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України. (Із змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII; Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову. (Із змінами, внесеними згідно із Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII; Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Глава 30 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу. Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується начальником Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступниками, капітаном річкового порту. Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів мисливського господарства. (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI; законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР, від 05.04.2001 р. N 2342-III, від 13.09.2001 р. N 2686-III) Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном У разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої статті 265 цього Кодексу посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається. Для виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі. Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено. (У редакції Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI) Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення мисливського квитка. У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі мисливського квитка, органи мисливського господарства вилучення мисливського квитка провадять у встановленому порядку. Порядок вилучення мисливського квитка встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі лісового господарства. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР, від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 320. Підстава і порядок скорочення строку позбавлення спеціального права При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права. Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції. (Із змінами, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. N 1369-XII, від 15.11.91 р. N 1818-XII) Глава 31 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт Постанова районного (міського) суду (судді) про застосування виправних робіт надсилається органу Державного департаменту України з питань виконання покарань на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення. Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника. На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування. Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним (міським) судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається: правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку; трудове виховання порушника; повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III) Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. N 2342-III)
|