ЗАКОН УКРАЇНИ
{ Закон втратив чинність на підставі Закону
N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268 }
ПРО ЦІННІ ПАПЕРИ І ФОНДОВУ БІРЖУ
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 38, ст.508 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 1202-XII ( 1202-12 ) від 18.06.91, ВВР, 1991, N 38, ст.509 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2680-XII ( 2680-12 ) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 47, ст.645
N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 90
N 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 93
N 283/96-ВР від 09.07.96, ВВР, 1996, N 40, ст.185
N 523/97-ВР від 10.09.97, ВВР, 1997, N 45, ст.285
N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.213
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.252
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313
- набирає чинності з 01.01.2004
N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 1455-IV ( 1455-15 ) від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.271
N 2800-IV ( 2800-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.465
N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 }
{ В тексті Закону слова "Української РСР", "Українській РСР"
замінено відповідно словами "України", "Україні" згідно із
Законом N 2680-XII ( 2680-12 ) від 14.10.92 }
{ У тексті Закону слова "реєструючий фінансовий" у всіх
відмінках замінено словами "реєструвальний" у
відповідних відмінках згідно із Законом N 283/96-ВР
від 09.07.96 }
Цей Закон визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а
також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних
паперів. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Розділ I
ЦІННІ ПАПЕРИ, ПОРЯДОК ЇХ ВИПУСКУ
ТА ОБІГУ
Глава 1. Загальні положення
Стаття 1. Поняття цінних паперів
Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право
володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між
особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як
правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а
також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з
цих документів, іншим особам.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні
цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них
спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються
шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує
перехід прав за цінним папером до іншої особи).
Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
Цінні папери можуть бути використані для здійснення
розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і
кредитів.
Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться
державними органами, підприємствами, установами і організаціями,
що випустили ці папери.
Спадкоємство цінних паперів здійснюється відповідно до
цивільного законодавства України.
Поняття, особливі умови випуску, використання та обігу
приватизаційних паперів, сертифікатів фонду операцій з
нерухомістю, заставних та іпотечних цінних паперів визначаються
спеціальним законодавством України. ( Статтю 1 доповнено частиною
сьомою згідно із Законом N 2680-XII ( 2680-12 ) від 14.10.92; в
редакції Закону N 1455-IV ( 1455-15 ) від 05.02.2004; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Порядок обігу цінних паперів, випущених Союзом РСР, іншими
союзними республіками і розміщених на території України,
регулюється цим Законом, іншими актами законодавства України, а
також договорами України з Союзом РСР і відповідними союзними
республіками.
Стаття 2. Емітент цінних паперів
Емітент цінних паперів (далі - емітент) - держава в особі
уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених
законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає
цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають
з умов їх випуску. ( Частина перша статті 2 в редакції Закону
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з
випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку,
передбачені цим Законом, іншими актами законодавства України, а
також рішеннями про випуск цінних паперів.
Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх
передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу
(покупцю) чи його уповноваженій особі.
Стаття 3. Види цінних паперів
Відповідно до цього Закону в Україні можуть випускатися такі
види цінних паперів:
акції;
облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
облігації місцевих позик;
облігації підприємств;
казначейські зобов'язання республіки;
ощадні сертифікати;
інвестиційні сертифікати;
векселі;
приватизаційні папери;
заставні;
іпотечні цінні папери (іпотечні сертифікати та іпотечні
облігації); ( Абзац дванадцятий статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
сертифікати фонду операцій з нерухомістю. ( Статтю 3
доповнено абзацом тринадцятим статті 3 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2680-XII
( 2680-12 )від 14.10.92; в редакції Закону N 719-XIV ( 719-14 )
від 03.06.99; із змінами, внесеними згідно із Законом N 898-IV
( 898-15 ) від 05.06.2003 )
Глава 2. Акції
Стаття 4. Основні характеристики акцій
Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що
засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного
товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та
право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на
одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь
у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими
та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних
акцій.
Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що
ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну
іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання
акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.
По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна
кількість.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на
одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі
майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники
привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні
акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у
процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним
дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному
в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у
відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є
недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях
провадиться за рахунок резервного фонду.
Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по
простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих
акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру
дивідендів, виплачених іншим акціонерам.
Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що
перевищує 10 процентів статутного фонду акціонерного товариства.
Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів
визначається статутом акціонерного товариства.
( Частину десяту статті 4 виключено на підставі Закону
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну
вартість акцій.
Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування
акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування
цінного паперу - "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид
акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної
акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день
випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк
виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного
товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку
акціонерного товариства.
До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів.
Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні
дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий
номер акції, по якій виплачуються дивіденди, найменування
акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.
Стаття 5. Права, що надаються власнику акцій
Власник акції має право на частину прибутку акціонерного
товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім
власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені
цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом
акціонерного товариства.
Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить
кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть
здійснювати свої права через одного з них або через спільного
представника.
Стаття 6. Рішення про випуск акцій
Рішення про випуск акцій приймається засновниками
акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів
акціонерного товариства.
Рішення про випуск акцій оформляється протоколом.
Протокол рішення про випуск акцій повинен обов'язково
містити: фірмове найменування емітента та його місцезнаходження;
розмір статутного фонду або вартість основних і оборотних фондів
емітента; цілі та предмет його діяльності; зазначення службових
осіб емітента; найменування контролюючого органу (аудиторської
фірми); дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних
паперів; мету випуску акцій; зазначення категорій акцій; кількість
іменних акцій та акцій на пред'явника; кількість привілейованих
акцій; загальну суму емісії і кількість акцій; номінальну вартість
акцій; кількість учасників голосування та порядок його проведення;
порядок виплати дивідендів; строк і порядок передплати акцій та їх
оплати; строк повернення коштів при відмові від випуску акцій;
черговість випуску акцій (при випусках їх різними серіями);
порядок повідомлення про випуск і порядок розміщення акцій; права
власників привілейованих акцій; переважне право на придбання акцій
при новій емісії. ( Частина третя статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99 )
Протокол, крім того, може містити й інші відомості щодо
випуску акцій.
Стаття 7. Випуск акцій
Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі
його статутного фонду або на всю вартість майна державного
підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товариство).
Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні
випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції
повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. ( Частина
перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 622-XIV
( 622-14 ) від 05.05.99 )
Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з
господарською діяльністю акціонерного товариства.
Стаття 8. Придбання акцій
Акції оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених
статутом акціонерного товариства, також у іноземній валюті або
шляхом передачі майна. Незалежно від форми внесеного вкладу
вартість акції виражається у гривнях.
Підприємства, установи і організації можуть придбати акції за
рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати
податків та процентів за банківський кредит.
Акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після
повної оплати їх вартості.
Акціонерне товариство може викуповувати в акціонера акції, що
належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед
своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути
реалізовані або анульовані в строк не більше одного року. Протягом
цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення
кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування
придбаних акціонерним товариством власних акцій.
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 719-XIV
( 719-14 ) від 03.06.99 )
Стаття 9. Виплата доходу по акціях
Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за
підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом
акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у
його розпорядженні після сплати встановлених законодавством
податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський
кредит. ( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 622-XIV ( 622-14 ) від 05.05.99 )
Глава 3. Облігації
Стаття 10. Основні характеристики облігацій
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником
грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому
номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому
строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено
умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед
підприємств і громадян на добровільних засадах.
( Частину другу статті 10 виключено на підставі Закону
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Випускаються облігації таких видів:
а) облігації внутрішніх і місцевих позик;
б) облігації підприємств.
( Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх
передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств,
акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права
на участь в управлінні.
Умови випуску і розповсюдження облігацій підприємств
визначаються цим Законом, іншими актами законодавства України і
статутом емітента.
Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника,
процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються
або з обмеженим колом обігу.
Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на
пред'явника. ( Частина сьома статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )
Обов'язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення
товару (послуг), під який вони випускаються.
Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:
найменування цінного паперу - "облігація", фірмове найменування і
місцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я
покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації;
строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для
процентних облігацій); місце і дату випуску, а також серію і номер
облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це
особи, печатку емітента.
Крім основної частини до облігації може додаватися купонний
лист на виплату процентів.
Купон на виплату процентів повинен містити такі основні дані:
