ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Шпаргалки! - Економічна історія (КНЕУ)

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Шпаргалки! - Економічна історія (КНЕУ)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

В 1784 р. Корт винайшов пудингову піч, де метал виплавлявся за допомогою кам'яного вугілля, великі поклади якого були в Англії. Початок застосування парових машин в промисловості, збільшення попиту на метал сприяли розвитку вугільної промисловості. Створення прокатного стану дало можливість виробляти
рельси для шахт, щоб вивозити вугілля, а згодом побудувати першу залізницю, завдяки винаходу Дж. Стефенсоном паровозу.

67. Загальні для всіх країн риси промислового перевороту
Отже, головним підсумком здійснення промислового перевороту в провідних країнах Західної Європи та США був процес створення в них індустріального суспільства. Промисловий переворот у цих країнах мав свої особливості, які визначалися всім попереднім ходом їх соціально-економічного та історичного розвитку. Особливості промислового розвитку в окремих країнах заклали передумови для нерівномірного економічного розвитку держав. У ході промислового перевороту були в основному ліквідовані феодальні пережитки, що створювало умови для по-дальшого розвитку продуктивних сил та ринкових відносин у цих країнах. Промисловий переворот також вплинув на процес спеціалізації виробництва в окремих країнах та на міжнародний поділ праці. Так, Франція спеціалізувалася у виробництві дорогих тканин, одежі, парфумів, ювелірних виробів, предметів жіночого туалету, Німеччина — у виробництві металорізальних верстатів, сільськогосподарських машин, устаткування для спиртових та цукрових заводів, продукції металургійної промисловості та різних видів озброєння, США — тканин, суднобудуванні, виробів металургійної промисловості, сільськогосподарських та швейних машин і особливо вирощуванні пшениці.

68. Чим характеризується процес формування ринку праці і капіталу для Англії , Франції, Німеччини, США

69. Якими були економічні причини та наслідки Війни за незалежність в Пн.Америці.
Війна за незалежність у Північній Америці (1775—1783 рр.) одночасно була буржуазною революцією, у результаті якої в 1776 р. на місці англійських Північноамериканських колоній утворилася нова буржуазна держава — Сполучені Штати Америки. У результаті перемоги тут було знищене феодальне землеволодіння та створені сприятливі умови для розвитку фермерських господарств (так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві). Цей шлях насамперед передбачав власність безпосереднього виробника (фермера) на засоби виробництва (у тому числі на землю) та продукцію, яку він виробляв, що робило його економічно заінтересованим у результатах своєї праці.

70. Які були економічні причини і наслідки Громадянської війни в США.
Завершення промислового перевороту відбувається лише після закінчення Громадянської війни (1861 —1865 рр.). Суперечності, які викликали війну, з'явилися не раптом, а мали досить глибоке коріння. Ураховуючи те. що Південь залишався рабовласницьким, плантаційним, там практично не було власної промисловості, суперечності, які виникли між Півднем та Північчю виявлялися передусім у розбіжності інтересів представників цих двох регіонів. Наявність рабства звужувала внутрішній ринок, вузька (бавовняна) спеціалізація Півдня, пристосована передусім до потреб промисловості Англії, надавала економіці США колоніального характеру. Плантатори Півдня були заінтересовані у зниженні митних тарифів на сировину, що вивозиться, та на готову продукцію, що завозиться, тоді як підприємці Півночі були заінтересовані у встановленні високих митних тарифів, здатних захистити їх продукцію від конкурентів, передусім англійських. Ці та подібні суперечності посилювались протистоянням цих двох регіонів щодо вирішення питання про заселення земель на Заході, на які претендували як фермери Півночі, так і плантатори Півдня. Усе це посилювало протистояння і призвело врешті-решт до Громадянської війни.
Поразка Півдня у Громадянській війні була наперед вирішена його економічною відсталістю, яка обумовила економічну поразку вже в перші роки війни. Відсутність власної промисловості, морська блокада, яка закрила шляхи імпорту озброєння та боєприпасів на Південь, украй загострили ситуацію, і тривалість війни була зумовлена лише недостатньо активними воєнними діями Півночі. Досить важливу роль у перемозі Півночі відіграло й розв'язання питання щодо земель на Заході. У травні 1862 р. ви-ходить закон про Гомстеди, за яким кожний Громадянин США отримав право на 160 акрів (65 га) землі за умови сплати і 0 дол.: якщо ці землі продуктивно використовувалися упродовж п'яти років, вони переходили у власність фермера. Це сприяло ВІДПЛИВУ з армії Півдня, адже для отримання землі необхідно було визнач й себе громадянином СІІІА. а. як відомо. Південь оголосив себе Конфедерацією, яка не входить до складу США. Отже, завдяки Громадянській війні та Гомстед-акту аграрне питання було вирішене на користь фермерів. Ще одним важливим наслідком Громадянської війни було скасування рабства, що значно розширило внутрішній ринок та ринок робочої сили в країні.
Таким чином. Громадянська війна створила надзвичайно сприятливі умови для прискореного економічного розвитку і завершення промислового перевороту, зробила перший крок до перетворення США у провідну індустріальну державу світу.

71. Чим обумовлена втрата Англії світової економічної першості в кінці 19 ст.
Так, з переходом до монополістичного капіталізму Англія втрачає свою промислову першість на світових ринках, якою вона користувалася в середині XIX ст. як країна, в якій уперше виникло фабричне виробництво. Починаючи з 70-х років XIX ст. темпи зростання промислового виробництва в Англії значно уповільнюються. Це явище обумовлюється насамперед тим, що Англія першою У світі здійснила промисловий переворот і в період, який розглядається, її промислове обладнання було вже як морально, так і фізично застаріле. Крім того, маючи величезну кількість колоній. які в 100 разів перевищували за площею метрополію, англійські підприємці надавали перевагу вивозу капіталу туди, що значно зменшувало розміри капіталовкладень у самій Англії, гальмувало оновлення основного капіталу, стримувало запровадження досягнень науки та техніки. Також досить велику роль відігравала й політика протекціонізму, яка проводилася провідними дер/кавами у поєднанні з їх експансією на світові ринки. При збереженні політики фрітредерства з боку Англії, не звузило ринки для англійських товарів, особливо якщо врахувати те. що США і Німеччина мали підприємства, обладнані сучасною технікою, завдяки чому могли знизити собівартість своєї продукції і перетвори продукцію Англії у неконкурентоспроможну.
Становище англійської економіки ускладнила світова аграрна криза, викликана надходженням на європейський ринок дешевого американського хліба. Негативно впливало на розвиток англійської економіки також недооцінювання значення використання електроенергії. У результаті частка Англії у світовому промисловому виробництві впала, вона втратила свою світову промислову першість.

72. З якими причинами пов’язане уповільнення темпів економічного розвитку в Франції в кінці 19 ст.
У середині XIX ст. Франція за рівнем промислового розвитку посідала друге (після Англії) місце у світі, але наприкінці XIX ст. вона відстала від США та Німеччини і перейшла на четверте місце.
Важливою причиною уповільнення темпів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості, в якій переважали підприємства, що виробляли предмети розкоші (модний одяг, парфумерію, ювелірні вироби тощо). Це зумовлювало існування дрібних підприємств та стримувало концентрацію промислового капіталу: ця сама причина певною мірою пояснює вузькість внутрішнього ринку країни. Промисловість країни завжди відчувала нестачу сировини та палива, особливо вугілля; привізна сировина значно підвищувала собівартість французьких товарів, знижувала конкурентоспроможність їх на світовому ринку. У період, що розглядається, ситуація значно погіршилася у зв'язку з поразкою Франції у Франко-Пруській війні, в якій вона зазнала значних матеріальних та територіальних збитків. Німеччина анексувала два найбільші промислове розвинуті департаменти Франції — Ельзас та Лотарингію, де розташований найбільший в Західній Європі залізорудний басейн. Будучи третьою колоніальною державою світу, Франція не використовувала свої колонії як сировинні бази та ринки збуту, вони, навпаки, були значним об'єктом видатків державного бюджету, вимагаючи значних коштів на утримання чиновників та значних воєнних сил.

73. Чим зумовлений економічний підйом Німеччини в другій половині 19 ст.
Перелом в економічному розвитку країни, яка тривалий час відставала від Англії га Франції, пояснюється двома важливими подіями: політичним об'єднанням Німеччини та перемогою над Францією у Франко-Пруській війні (1870—1871 рр.). Перемога у Франко-Пруській війні дала змогу Німеччині анексувати у Франції два промислове розвинуті департаменти — Ельзас, який був центром текстильного виробництва, та Лотарингію, де зосереджено значні запаси залізної руди, такої необхідної для німецької важкої індустрії. Надзвичайно важливим чинником економічного піднесення Німеччини стала активна мілітаризація її економіки. Промисловому піднесенню країни сприяв і демографічний чинник — швидке зростання кількості населення. Прискорений розвиток галузей важкої індустрії сприяв завершенню індустріалізації Німеччини, концентрації промислового капіталу та створенню монополій, які виникали здебільшого у вигляді картелів.

74. Чим характерний економічний розвиток Англії , Франції , Німеччини , та США в кінці 19 ст. (71-73)
Надзвичайно важливою подією, яка позитивно вплинула на розвиток економіки США. була Громадянська війна (1861—1865 рр.). головним економічним наслідком якої було скасування рабства для 4 мли негрів, що дало дешеву робочу силу, а також сприяло розширенню внутрішнього ринку. Крім того, результатом війни, як уже зазначалося, було вирішення аграрного питання на користь фермерів за рахунок прийняття в травні 1862 р. Гомстед-акта, за яким кожний громадянин США за 10 дол. міг отримати ділянку землі площею 160 акрів (близько 65 га). Позитивно на народногосподарський розвиток США впливало природно-географічне положення: наявність великої кількості природних копалин, лісу, річок, озер, родючих грунтів, сприятливі кліматичні умови. Крім того, велике океанське узбережжя та близькість слаборозвинутих південне- та центрально-американських держав сприяли розвитку міжнародної торгівлі та забезпечували місткий зовнішній ринок. США активно впроваджували в економіку, особливо у промисловість останні досягнення в галузі науки та техніки, були піонерами впровадження масового виробництва, стандартизації, різних методів інтенсифікації праці, що було насамперед обумовлено слабкою заселеністю території США та високим рівнем заробітної плати через нестачу кваліфікованої робочої сили. Сприяло піднесенню промисловості США, особливо важкої, й прискорене залізничне будівництво. Велику роль в економічному житті країни відігравали банки, активно відбувається процес зрощування банківського капіталу з промисловим. Створюються дві найпотужніші фінансові групи — Моргана та Рокфеллера, вплив яких був надзвичайно високим. Позитивну роль в економічному піднесенні США та перетворенні їх у провідну індустріальну державу світу відіграла також протекціоністська політика уряду, яка захитала власних підприємців від конкурентів установленням високих митних зборів на готову продукцію та сприяла притоку в країну іноземного капіталу (передусім англійського та французького).

75. Визначте найбільш характерні особливості економіки провідних країн світу в останній третині 19 ст.
Передусім відбуваються кардинальні зміни в енергетичній базі промисловості. Наприкінці XIX сг. було винайдено парову турбіну. На основі поєднання її з динамомашиною було створено турбогенератор, який дав змогу отримувати електричну енергію в промислових обсягах і замінити нею пар. Використання електроенергії стало справжньою революцією в енергетиці, обумовило виникнення нових галузей у світовому народногосподарському комплексі — електротранспорту (трамвай), електрохімії, електро.металургії тощо. Електродвигун замінив парову машину практично в усіх галузях. Надзвичайно великі зміни відбулися в металургії й особливо у сталеливарному виробництві, винайдено нові методи виплавки сталі — бесемерівський, мартенівський, томасівський, що дало змогу різко збільшити обсяги виробництва цього важливого продукту . З 'являються нові засоби комунікацій — телефон, телеграф, радіо. Лише один винахід — двигун внутрішнього згорання — стимулює появу таких галузей, як автомобілебудування, літакобудування, розширює можливості суднобудування, сприяє значному збільшенню видобутку нафти, вдосконаленню процесу її перероблення, створенню каучукової промисловості. Швидкими темпами відбувається концентрація банківського капіталу, який зосереджується у невеликій кількості потужних банків. Зростання обсягів промислового виробництва, розширення транспортної мережі (залізниці, морський транспорт) створюють сприятливі умови для розширення торгівлі та світового ринку, до якого також залучаються колонії. На межі XIX та XX ст. виникає й таке явище, як економічний поділ світу, тобто поділ світових ринків збуту та сировини між окремими міжнародними монополістичними союзами. Розширення світового ринку, активна участь у ньому індустріальне розвинених країн сприяли створенню міжнародного поділу праці та міжгалузевої спеціалізації.

76. Якими були економічні причини Першої світової війни.
Не менш важливою була й проблема ресурсів, сировинних баз. А тому боротьба за ресурси та сфери впливу в цей час висувається на перше місце. У цих умовах в економіках провідних країн посилюються позиції військово-промислових кіл. які цілеспрямовано проводять політику вирішення економічних проблем силовими методами. Таким чином, основною причиною Першої світової війни було намагання монополій різних країн, насамперед Німеччини, здійснити перерозподіл (як територіальний, так і економічний) світових сфер впливу у своїх інтересах. Крім цієї, надзвичайно важливої причини, до Першої світової війни призвела також активна мілітаризація економік провідних країн світу. Підприємців приваблювала надзвичайна прибутковість воєнного виробництва, його стабільність, яка забезпечується державними замовленнями.

77. Чим характерна економіка провідних країн світу в роки Першої світової війни.
Війна надзвичайно прискорила розвиток тенденції до посилення ролі держави у господарському житті, створила умови для становлення та активного розвитку системи державного регулювання економіки. Запровадження жорсткої державної регламентації господарських відносин з метою мобілізації економічних ресурсів па виконання воєнно-політичних завдань в екстремальних умовах господарською потенціалу, що скорочується внаслідок зростаючих невідтворюваних втрат, було єдиною можливою умовою продовження війни. Саме тому в країнах, що воювали, запроваджували державну монополію на хліб та інші товари: тверді ціни; продовольчу розкладку; карткову систему розподілу продовольчих та непродовольчих товарів: мережу громадського харчування: державний контроль за виробництвом і розподілом продукції: трудову повинність: регулювання зовнішньо-торговельних зв'язків; визначення організаційної структури промисловості й сільськогосподарського виробництва тощо.

78. Які були наслідки Першої світової війни для провідних країн світу – Англії , Франції , Німеччини , США.
Німеччина
Зростаючий бюджеі-ний дефіцит, обумовлений різким збільшенням воєнних видатків призводить до нарощування грошової емісії, що супроводжується падінням купівельної спроможності марки та зростанням цін. До того ж за роки війни надзвичайно зростає державний борг країни. країні панував економічний хаос, матеріальні ресурси були майже вичерпані, різко впала продуктивність праці. Порівняно з 1913 р. обсяг промислового виробництва зменшився на 43%. Була підірвана й фінансова система.
Англія.
Втрачено близько третини національного багатства. За роки війни зовнішьоторговельний оборот скоротився більше ніж удвічі, припинився розмін банкнот на золото, фунт стерлінгів знецінився. Англія з кредитора перетворилася на боржника американських банків, і вслід за втратою промислової монополії починає втрачати й свою фінансову перевагу. поступаючись США.
Франція.
На території Франції протягом війни велися бойові дії. десять департаментів, найбільш промислово розвинутих, були спустошені війною. Фінанси Франції були підірвані, з країни-кредитора вона перетворилася на країну -боржника, державний борг Франції у 1920 р. становив 300 млрд фр. Обсяг сільськогосподарського виробництва зменшився на третину через масову мобілізацію селян, конфіскацію коней на потреби війни. Більшу частину продукції сільського господарства відправляли у діючу армію. Обсяг експорту скоротився майже наполовину.
США.
Що ж до Сполучених Штатів Америки, то Перша світова війна стимулювала їх економічний розвиток. На відміну від європейських країн, воєнні дії не велися на території США, вони майже не брали участі у воєнних діях, зберігаючи нейтралітет до квітня 1917 р. Сполучені Штати Америки були головним постачальником воєнних матеріалів, продовольства та сировини для воюючих держав, вартість американського експорту за роки війни збільшилася більше, ніж утричі. Змінюється і фінансовий статус США: вони перетворюються на основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк стає світовим фінансовим центром. До кінця війни в США зосереджується половина світового золотого запасу.

79. Дайте порівняльну характеристику: 1)Версальської угоди; 2)Плана Дауеса; 3)Плана Юнга.
1)Більшість положень Версальської мирної угоди, підписаної 28 червня 1919р. державами-переможницями (США, Британська імперія, Франція, Італія, Японія, Бельгія та ін.), з одного боку, та переможеною Німеччиною, з іншого, надзвичайно вразливе відбилися на економіці останньої.
За Версальською угодою територія Німеччини скоротилася порівняно з 1914 р. на 1/8, а населення — на 1/10. Умови угоди передбачали повернення Німеччиною провінцій Ельзас та Лотарингія Франції, округів Мальмеді та Ейпен — Бельгії; Познань, частина Помор'я та Східної Прусії передавалися Польщі, яка знову виникла на карті Європи. Данциг (Гданськ) проголошувався вільним містом, Мемель (Клайпеда) передавався під протекторат Ліги Націй (з 1923 р. — Литві). За рішенням плебісциту частина Шлєзвігу перейшла до Данії (1920р.), частина Верхньої Сілезії — до Польщі (1922 р.). За Версальською угодою Німеччина позбавлялася військово-морського флоту, армія обмежувалася 100 тис. чол. з 4-тисячним офіцерським корпусом. Відповідно до Версальської угоди Німеччина повинна була також відшкодувати збитки, які понесли країни-переможниці, у вигляді репарацій. В той же час певні умови Версальської угоди надзвичайно сприятливо вплинули на економіку Франції, на посилення її економічного потенціалу, сировинної бази та матеріального потенціалу важкої індустрії, що дозволило Франції, першій серед країн, що воювали, подолати наслідки війни та вийти на довоєнний рівень (1925 р.).
2), 3)
Проте найважливішу роль у відбудові німецької промисловості й народного господарства в цілому відіграв так званий план Дауеса. В серпні 1924р. на Лондонській конференції країн-переможниць була прийнята програма послаблення умов сплати репарацій, розроблена міжнародним комітетом експертів на чолі з чиказьким банкіром Ч. Дауесом. Саме ця програма отримала на-зву репараційного плану Дауеса. Згідно з планом, який набрав чинності 1 вересня 1924р., репараційні платежі встановлювалися у розмірі від 1 до 1,75 млрд зол. марок на рік протягом перших п'яти років дії плану, та по 2,5 млрд зол. марок на рік у наступні роки. Джерелом виплат повинен був стати спеціальний репараційний фонд, який мав формуватися за рахунок митних зборів (50%), збільшення непрямих податків та спеціального репараційного податку, що встановлювався на прибутки промисловості, торгівлі та транспорту (6%). Передбачалася й допомога з боку країн-переможниць. перш за все США. Завдяки плану Дауеса економіка Німеччини вже наприкінці 1927 р. вийшла на довоєнний рівень, а в 1928 р. на 13% перевищила його. Наприкінці 1928р. Німеччина ставить питання про перегляд умов сплати репарацій та відміну деяких обмежень, що передбачалися планом Дауеса. В червні 1929 р. цей план замінено новим — планом Юнга. План Юнга визначав остаточну суму репарацій — 113,9 млрд марок та граничний термін її сплати — 57 років, по 2 млрд марок на рік. Крім того, змінювався й порядок вилучення репарацій: скасовувався репараційний податок, єдиним джерелом платежів ставали державний бюджет та прибутки залізниць; відмінявся контроль над німецькою економікою.

80. Вкажіть чим характеризується економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період.
Надзвичайно важка ситуація в економіці Німеччини, зниження обсягів промислового виробництва у повоєнні роки, демілітаризація, збільшення безробіття супроводжувалися зростаючими інфляційними явищами. Дійшло до того, що заробітна плата виплачувалася двічі на день — вдень та ввечері, щоб люди могли якось використати зароблені гроші та встигнути хоч що-небудь купити до нового підвищення цін. яке досягало в 1923 р. 50% на день. Відродження господарства Німеччини та необхідність виконання рішень Версальської угоди вимагали суттєвого реформування економіки країни. Комплекс радикальних перетворень полягав у застосуванні заходів як внутрішнього, так і міжнародного порядку.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП