ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

На фоні зниження загальної кількості абортів підвищується їх кількість у вперше вагітних. Аборт залишається головною причиною материнської смертності, безпліддя, ускладнень під час вагітності, високого рівня гінекологічних захворювань. Наведемо дані порівняльного аналізу Міністерства охорони здоров'я України (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1. Захворюваність дівчат у віці 15-17 років (на 10 000 підлітків відповідного віку та статі)
Захворювання 1993 р. 1996 р. 1997 р.
Анемія 20,4 42,3 44,7
Хвороби сечостатевої системи 345,6 527,1 608
Кількість абортів у дівчат-підлітків залишається неприпустимо високою, особливо порівняно з країнами Західної Європи, але за останні роки означилася тенденція до зниження цього показника
Таблиця 3.2. Кількість абортів у дівчат-підлітків (на 1000 осіб відповідної статі та віку)
Вік 1993 р. 1997 р.
14 років 0,17 0,14
15-17 років 22 17,7
Ситуація з безпекою сексуального здоров'я та ризикованою поведінкою підлітків, а також осіб зрілого віку в Україні, за даними дослідження, проведеного Міністерством охорони здоров'я України (1999 р), є досить складною. Стурбованість викликає негативна динаміка багатьох показників за результатами проведення порівняльного аналізу зареєстрованих фактів абортів по 27 регіонах України жінок від 14 До49років(табл.З.З).
Завдання щодо поліпшення ситуації, що склалася, мають вирішувати Український центр дитячої та підліткової гінекології Науково-Дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України та Харківський науково-дослідний інститут охорони здоров'я дітей і підлітків.
149

Таблиця 3.3. Кількість абортів по регіонах України у 1999 р.
Регіон Усього (включно з міні-абортами) У тому числі жінок віком: На 1000 жінок віком 15-49 років На 100 дітей, народжених живими На 100 пологів (включно з мертвонародженими)


11 до 14 років
включно 15-17 років включно 18-34 роки включно

Україна 495760 218 11294 396268 38,8 127,4 127,5
Автономна Республіка Крим 22740 16 673 17686 40,7 151,4 151,3
Вінницька 16635 9 253 13719 38,7 104,9 105,1
Волинська 7916 І 84 6425 30,3 67,1 67,4
Дніпропетровська 43079 36 879 34964 44,1 165,2 165,2
Донецька 48765 17 1405 38577 37,7 159,9 159,7
Житомирська 10741 3 172 8500 31,5 84,8 84,6
Закарпатська 8230 1 201 6631 24,5 59,2 59,2
Запорізька 26886 9 775 21963 50,4 193,7 193,6
Івано-Франківська 7001 1 73 6033 19,2 48,1 48,3
Київська 17565 1 263 14175 37,5 128,5 128,6
Кіровоградська 15299 9 375 12410 53,6 166,6 167,3
Луганська 34278 21 1029 26867 49,8 212,0 212,6
Львівська 17064 3 213 13663 24,9 69,6 69,6
Миколаївська 15030 4 311 12119 44,0 144,3 144,5
Одеська 23663 14 619 18692 35,9 118,5 118,3
Полтавська 2)582 7 470 17323 52,2 176,5 176,9
Рівненська 6916 - 60 5499 23,4 48,7 48,8
Сумська 15396 8 350 12443 46,1 160,9 160,8
Тернопільська 4961 1 75 4204 17,7 44,3 44,4
Харківська 37410 20 1023 30176 47,5 188,5 188,6
Херсонська 15164 14 408 11874 47,0 146,2 146,5
Хмельницька 9257 1 104 7353 26,4 71,9 72,1
Черкаська 13534 3 303 10855 38,3 120,1 120,1
Чернівецька 7873 1 172 6282 32,7 80,9 80,7
Чернігівська 13427 10 252 10428 44,3 151,5 151,8
м. Київ 29049 3 589 22624 38,3 158,5 159,0
м. Севастополь 6299 5 163 4783 59,8 246,9 247,5
Із цією самою метою в областях України відкрито 20 кабінетів та відділень дитячої та підліткової гінекології. Створено центри статевого виховання підлітків на базі відділень дитячої та підліткової гінекології або центри планування сім'ї, уведено посаду лікаря-гінеколога дитячого й підліткового віку.
Проводиться робота із забезпечення підлітків і жінок з малозабезпечених сімей безкоштовними засобами контрацепції. Розвивається виробництво сучасних контрацептивних засобів. Особливо велику роботу проведено у сфері освіти населення, що включає поширення різноманітних інформаційних матеріалів (видань, відеофільмів), регулярне транслювання тематичних теле- та радіопередач.
Стратегія безпеки сексуального здоров'я людей в Україні в цілому збігається із загальноєвропейською політикою охорони здоров'я та визначається пріоритетом поліпшення сексуального здоров'я дітей і молоді шляхом забезпечення якісного рівня життя та розвитку з використанням власного фізичного, психічного й соціального потенціалу. Досягнення даної мети щодо безпеки сексуального здоров'я дітей залежатиме від того, як швидко Україна подолає соціально-економічну кризу та підвищить добробут людей.
3.2. Безпека життєдіяльності та фізичне здоров'я молоді України: окремі показники та самооцінка
Основні антропометричні показники молодих киян: норми і реальність. Одним із загальновизнаних показників стану здоров'я людини є рівень її фізичного розвитку, який визначається кількома основними чинниками: вагою і формою тіла, станом нервової регуляції та показниками втомлюваності. Розміри тіла як кінцевий результат процесу росту щільно пов'язані з комплексом функціональних властивостей організму. Унаслідок цього морфологічний (структурний) тип має велике значення у характеристиці фізичного розвитку людини.
Формування людського організму остаточно завершується приблизно у 25-річному віці. У дитинстві організм зазнає інтенсивного росту, в підлітковому віці (особливо в період статевого дозрівання) починають активно функціонувати органи ендокринної та інших систем. Саме тому для характеристики фізичного розвитку дитини чи підлітка розміри тіла та їх співвідношення мають вирішальне значення - вони певною мірою відбивають закономірності росту і розвитку організму, його структурно-функціональний стан у кожному віковому періоді.
Як правило, для оцінки фізичного розвитку людини застосовується уніфікована методика антропометричних вимірів. Індивідуальна оцінка
* Подана у розділах 3.2 та 3.3 інформація спирається на ґрунтовні дослідження групи вчених Українського інституту соціальних досліджень у складі О.Яременко, О.Балакіревої, О.Вакуленко (2000), здійснених у межах українсько-канадського проекту "Молодь за здоров'я" фізичного розвитку проводиться шляхом зіставлення показників окремих ознак зі стандартними або типовими величинами.
Для оцінки фізичного розвитку молодих киян до анкети було внесено запитання щодо основних антропометричних показників - росту та ваги.
Оскільки в сучасній науці не існує загальновизнаних методик оцінки фізичного розвитку, для аналізу ситуації застосовувалися два методи оцінки: для дітей шкільного віку (10-16 років) - оціночні таблиці норм росту та ваги (з урахуванням вікових і статевих особливостей); для решти респондентів (17-22 роки) відповідність росту та ваги обчислювалася за формулою Брока.
Слід зазначити, що ця формула не враховує вікових особливостей і традиційно більше підходить для дорослих людей, тобто використовувати її для оцінки фізичного розвитку підлітків можна лише умовно, беручи до уваги певну обмеженість можливостей такого способу.
Аналізуючи антропометричні дані молодих українців та їх співвідношення в респондентів віком 10-16 років, можна дійти висновку, що більшість підлітків фізично розвинені нормально, відповідно до свого віку - у 94% респондентів вага відповідає росту. У незначної кількості респондентів (2%) вага нижче норми, у вдвічі більшої (4%) - вище. Кількість респондентів з крайніми відхиленнями від норми в обидва боки становить менше 2%. Цей показник лежить поза межею інтерпретації, оскільки не перевищує припустимих для даної вибірки стандартних відхилень.
При аналізі співвідношення антропометричних даних українців віком 17-22 роки автори припускали, що значення нормального співвідношення ваги і росту, а також суміжних з ним позицій слід вважати "умовною нормою", а значення крайніх позицій - середнім відхиленням від норми. Таким чином, з деякою мірою умовності приблизно у 96% опитаних в Україні молодих людей цієї вікової категорії вага відповідає росту (табл. 3.4).
У регіональному розрізі в середньому близько три чверті респондентів у кожному з регіонів (від 69 до 78%) мають відповідну росту вагу. У південно-східному і північно-східному регіонах України цей відсоток дещо менший (відповідно 63 і 63%) за рахунок збільшення частки респондентів, в яких знижена вага (відповідно 30 і 27%). Щодо відмінностей за статтю в антропометричних показниках фізичного розвитку в цілому можна зазначити, що такі показники у хлопців і дівчат суттєво не відрізняються: нормальною вагою у загальному масиві опитаних виявилась однакова їхня кількість (по 71%), тобто їхній фізичний розвиток приблизно однаково задовільний.
Отже, з урахуванням викладених припущень можна дійти висновку, що фізичний розвиток молодих українців у розрізі антропометричних даних у цілому є нормальним. Утім, робити однозначні висновки щодо стану фізичного здоров'я можна лише на основі детальних медичних обстежень, беручи до уваги всі показники фізичного розвитку і здоров'я, характеристики способу життя кожної молодої людини, а також індивідуальні особливості її організму.
Таблиця 3.4. Відповідність росту та ваги, %
Вага Вік, роки

10-16 17-22
Значно менше норми 0,5 2,4
Менше норми 1,5 38,8
Відповідає нормі 93,6 48,8
Більше норми 3,6 8,4
Значно більше норми 0,8 1,6
Примітка. Для дітей віком 10-16 років розраховано за таблицями показників фізичного розвитку, для молоді віком 17-22 роки - за формулою Брока).
Заняття фізкультурою і спортом: можливості та їх реалізація. Відомо, що рівень фізичного розвитку людини визначається не лише біологічними чинниками, але й сукупністю соціальних, економічних, екологічних, гігієнічних, кліматичних та інших характеристик середовища існування. Під впливом перелічених чинників рівень фізичною розвитку людини може змінюватись у той чи інший бік залежно від конкретної спрямованості такого впливу.
Одним з найважливіших чинників фізичного розвитку і фізичного здоров'я є наявність регулярного адекватного фізичного навантаження, тренування організму.
В епоху НТР, в умовах високого рівня розвитку техніки й автоматизації на виробництві, транспорті та побуті рухова активність людини знижується, що негативно відбивається на показниках її здоров'я. Особливо це актуально для великих міст з розвиненою транспортною і побутовою інфраструктурою, надзвичайно широкими можливостями для пасивного споживання культурних цінностей.
Сучасними медичними дослідженнями та клінічними експериментами доведено, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, зазнають певних "здорових" фізичних навантажень, значно рідше хворіють, мають високий імунітет, є більш стійкими до впливу негативних чинників навколишнього середовища, до фізичних і нервових перевантажень. Тобто практику регулярних фізичних навантажень, готовність до них організму також можна вважати одним з показників рівня фізичного розвитку і відповідно - фізичного здоров'я.
За результатами опитування серед молодих українців такий вид фізичних навантажень, як регулярні заняття фізкультурою, не дуже поширений. Досвід регулярних занять фізкультурою мають 27% усіх опитаних, більше половини (57%) займаються нерегулярно, а 14% взагалі не займаються.
У регіональному розрізі регулярні заняття фізкультурою серед опитаної молоді найбільш поширені в АР Крим (31%) і південно-східному регіоні (37%), тоді як для центрального регіону цей показник удвічі менший і становить лише 18% (рис. 3.1).
Київ
АР Крим
Південний
Південно-східний
Донбас
Північно східний
Північний
Центральний
Південно-західний
Центрадьно-ззхідний
Західний
Північно-західний
0 10 20 30 40 50 60 70 80 П займаються регулярно ■ займаються не регулярно Ш взагалі не займаються
Рис.3.1. Розподіл відповідей на запитання: "Чи займаєтесь ви фізкультурою
(робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?"
залежно від регіону опитування, %
В обласних центрах, інших містах України показник регулярних занять фізкультурою серед молоді дещо вищий, ніж у селах - відповідно 28, 27 і 23%. Це можна пояснити тим, що соціокультурне середовище і спосіб життя в селах принципово відрізняються від міського, оскільки заняття фізкультурою частково компенсуються іншими видами фізичних навантажень (наприклад, сільськогосподарськими роботами тощо), тому зафіксовану різницю напевно можна вважати цілком природною (рис.3.2).
Між віком респондентів і регулярністю занять фізкультурою спостерігається зворотна лінійна залежність: чим старше респонденти, тим менш регулярно вони займаються фізкультурою (рис.3.3).

Обласний центр

Рис.3.2. Розподіл відповідей на запитання: "Чи займаєтеся ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?" залежно від типу поселення (на діаграмі наведено розподіл відповідей "займаюся регулярно")

10-13 років

11-16 років

17-18 років

19-22 роки

Рис. 3.3. Розподіл відповідей на запитання: "Чи займаєтеся ви фізкультурою (робите
зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?" за віком, %
(на діаграмі наведено розподіл відповідей "займаюся регулярно")
Серед дітей і підлітків молодшої вікової групи (10-14 років) частка тих, хто регулярно займається фізкультурою чи спортом, робить зарядку, гімнастику тощо, в 1,7 рази більша порівняно зі старшою віковою групою (15-22 роки) і становить 35%. Утім, зафіксована відмінність свідчить не стільки про більш уважне ставлення респондентів молодшого віку до свого здоров'я, скільки відбиває обов'язковість відвідування занять з фізичної культури у школі. Цей висновок підтверджують дані про те, що серед учнів середніх шкіл, ліцеїв та гімназій тих, хто взагалі не займається фізкультурою, в 1,6 рази менше, ніж серед учнів ПТУ, вдвічі менше, ніж серед студентів вищих навчальних закладів І і II рівнів акредитації і майже в 1,8 рази менше, ніж серед студентів вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації.
Розподіл показників фізичної активності за статевою ознакою свідчить, що хлопчиків, які регулярно виконують фізичні вправи, серед опитаних молодих українців виявилось в 1,7 рази більше, ніж дівчат, а серед тих, хто не займається фізкультурою взагалі, дівчат майже вдвічі більше, ніж хлопців. Ці дані не є показником більш високої фізичної активності хлопців порівняно з дівчатами, оскільки частка дівчат, які все ж таки займаються фізкультурою, але не регулярно, становить 62%, тоді як хлопців - 56%. Отже, показники фізичної активності мало залежать від статі і є дещо вищими серед хлопців, ніж серед дівчат (рис. 3.4).

Рис.3.4. Розподіл відповідей на запитання: "Чи займаєтесь ви фізкультурою (робите зарядку, займаєтесь спортом, бігаєте, відвідуєте гімнастичну групу)?" за статтю, %
Одним з показників рівня фізичної активності молоді є рівень відвідування спортивних (фізкультурних) залів і майданчиків. На момент опитування більше третини респондентів (37%) віком від 15 до 22 років не робили фізичних вправ (качання м'язів, присідання, віджимання, підняття ваги) протягом попередніх семи днів. 36% респондентів цієї ж вікової групи впродовж звичайного робочого (навчального) тижня взагалі не відвідують фізкультурний зал чи спортивний майданчик, хоч у молодшій віковій групі опитаних (10-14 років) ця категорія становить лише 8% респондентів. Оскільки на рівень фізичного розвитку можуть істотно впливати і такі фізичні навантаження, як буденні рухові дії певної тривалості та інтенсивності (це можуть бути спортивні ігри, танці, катання на велосипеді, роликах, ковзанах, швидка ходьба, домашня робота тощо), то наведені вище факти ще не є показником того, що фізична активність опитаних дітей шкільного віку вища за активність підлітків і молоді, а свідчать, швидше, про те, що у школярів (молодша вікова група опитаних) більше можливостей регулярно займатися фізичними вправами: уроки фізкультури входять до розкладу занять у школі і є обов'язковими для більшості школярів. Отже, попри досить поширену критику на адресу середніх навчальних закладів, слід визнати, що, принаймні, вони сприяють регулярним заняттям фізичною культурою.
Розподіл відповідей респондентів старшої вікової категорії на запитання щодо наявності та інтенсивності фізичних навантажень протягом попереднього до дня опитування тижня з певною часткою умовності можна вважати показником рухової активності і, відповідно, фізичного розвитку.
Більшість респондентів віком 15-22 роки (91%) зазнавали означених фізичних навантажень протягом тижня напередодні опитування, тобто виявляли певну рухову активність. 36% з тих респондентів, які не займаються фізкультурою, виконували інші фізичні вправи, тобто частково компенсували відсутність регулярних занять фізкультурою. Більше половини (64%) респондентів не мали інших фізичних навантажень.
Стосовно наявних можливостей для занять фізкультурою слід зазначити, що 83% всіх опитаних віком 10-22 роки мають у своєму розпорядженні необхідний для цього одяг і взуття. Серед тих, хто фізкультурою не займається, рівень забезпеченості спортивною екіпіровкою становить 61%. Крім того, чим старші респонденти, тим нижче рівень забезпеченості їх спортивним одягом і взуттям: найбільше забезпечені респонденти молодшої вікової групи (10-12 років), найменше - віком 21-22 роки.
Напевно, наявність спортивного одягу не є єдиним показником можливостей, а тому можна припустити, що причина низької популярності занять фізкультурою серед певної частки респондентів (особливо старшої вікової категорії) полягає не у відсутності можливостей, а у відсутності усвідомленої потреби в таких заняттях.




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП