ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 8
Гостей: 8
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

родичів, друзів та медичних працівників. Людина, котра відчуває біль у шлунку та скаржиться оточуючим чи домовляється про зустрічі та консультації з лікарем, виявляє хворобливу поведінку.
3. Рольова поведінка хворого ( ) - це діяльність особи, котра вважає себе хворою і прагне поліпшити свій стан. Така поведінка включає намагання лікуватися у відповідного спеціаліста і становить цілий комплекс залежної поведінки, що призводить деякою мірою до ігнорування повсякденних обов'язків. Поведінка пацієнта, який отримує рекомендації щодо вживання ліків і залишається вдома для лікування, є поведінкою хворого.
Поведінка здоров'я має превентивну функцію. Це поведінка людей, які підтримують чи поліпшують теперішній стан власного здоров'я та уникають хвороб. Але коли люди почувають себе добре, вони вважають, що немає потреби турбуватися про здоров'я. Таким чином, мотивація поведінки здоров'я в основному залежить від індивідуального ставлення до загрози захворювання, сприймання цінності поведінки для запобігання цій загрозі та привабливості протилежної поведінки. Така нездорова поведінка, наприклад, як уживання спиртного чи паління, дуже часто сприймається як приємна, через що багато людей не намагаються запобігати нездоровій поведінці і можуть навіть відхиляти поради щодо її зміни.
Люди вважають поведінку здоровою чи нездоровою, спираючись на безпосередній досвід та спостереження за поведінкою інших. Це можна продемонструвати на прикладі. Поведінка тоді є стабільною та звичною, якщо особа дотримується її автоматично без усвідомлення: "...Людина є хронічним курцем... і. незважаючи на гострий головний біль, реагує на відкриту пачку сигарет й автоматично тягнеться до неї, бере одну та починає палити, не усвідомлюючи, що відбувається. Тільки коли з'явиться подразнення в носі та горлі через дим, це може привернути його увагу, і тільки тоді він може припинити поведінку паління" ( 1979).
Наступне питання пов'язане з обговоренням особливостей поведінки захисту здоров'я (). Почнемо з аналізу того, що люди, як правило, роблять для захисту свого здоров'я. Дія того, щоб відповісти на це запитання, Д.Харріс, Ш.Гутен (1979) дослідили один з видів поведінки, яку вони назвали "поведінка захисту здоров'я" та описали як поведінку людини без урахування статусу її здоров'я з метою його захисту, підтримання, незважаючи на те, буде чи ні така поведінка постійно ефективною впродовж тривалого часу. Дослідники провели інтерв'ю з 842 дорослими жителями м.Кливленда (США), ставлячи їм таке запитання: "Якого з ЗО варіантів поведінки постійно чи майже постійно ви дотримуєтесь для захисту власного здоров'я?" (табл.2.7). Досліджувані зробили акцент на три найбільш характерні варіанти поведінки: 1) збалансоване харчування; 2) достатня кількість годин сну; 3) наявність поряд із собою списку номерів телефонів для термінових викликів.
Така поведінка була характерною для двох третин опитаних. Майже усі вони зазначили принаймні деякі з ЗО варіантів поведінки щодо захисту здоров'я. Незважаючи на те, що результати цього дослідження були досить оптимістичними, виявлено також резерви для їх розширення. Так, певна кількість людей зазначили як чинники такої поведінки захисту здоров'я контроль своєї ваги, виконання достатньої кількості фізичних вправ, відмову від паління, обмеження жирів і кави в дієті та використання ременів безпеки.
Після аналізу табл.2.7 постає запитання: "Так хто ж все таки дотримується здорової поведінки та чому!" На нього досить важко відповісти, але очевидним залишається те, що люди поводяться таким чином, зовсім не розуміючи суті поведінки. В одному дослідженні дипломовані медичні сестри, вчителі середніх шків і студенти коледжів оцінили кількість повторень кожного з ЗО варіантів поведінки, які розглядалися в дослідженні ( 1984). Медичні сестри, наприклад, виявили найвищі показники щодо "наявності списку номерів телефонів для термінового виклику", вчителі - "контрою за вагою"; студенти - "більшої кількості фізичних вправ".
В іншому дослідженні ( 1987) порівнювався стиль життя студентів-медиків і не медиків і було встановлено, що студенти-медики виконують більше фізичних вправ і значно менше палять, надмірно вживають алкоголь та використовують ліки для власного лікування. Кожен з нас, напевно, може пригадати серед свого оточення людей, які більш свідомо ставляться до власного здоров'я. У результаті кількох досліджень було виявлено подібні очікування щодо здорової поведінки та встановлено певну сталість звичок людей (1977;1979). Ці результати вказують натри особливості:
1. Поведінка захисту здоров'я може значною мірою змінюватися впродовж часу.
2. Звички, характерні для здорової людини, не є загальними, наприклад, одна особа використовує ремені безпеки, але це зовсім не означає, що вона дотримується інших здорових звичок, наприклад, виконання фізичних вправ.
141

Таблиця 2.7. Показники випадків постійного чи майже постійного до
тримання обраної поведінки для захисту здоров'я
(на прикладі 842 досліджуваних)
№ з/п Поведінка Ранг О/

І. Раціональне харчування 1 66,0
2. Достатня кількість годин сну 1 66,0
3. Наявність списку номерів телефонів для термінових викликів 2 65,9
4. Отримання достатньої релаксації о
3 56,4
5. Наявність аптечки першої допомоги 4 53,1
6. Знищення старих невикористаних ліків 5 52,3
7. Візити до лікаря для регулярних оглядів 6 51,1
8. Молитва чи життя згідно з релігійними принципами 7 47,5
9. Уникнення переохолодження 8 47,4
10. Контроль ваги 9 47,0
11. Розсудлива поведінка 10 46,4
12. Достатнє виконання фізичних вправ 11 46,0
13. Уникнення районів міста з великою злочинністю 12 41,2
14. Відмова від паління 13 41,1
15. Перевірка електронного обладнання автомобіля тощо 14 40,0
16. Запобігання появі пригніченого стану 15 39,3
17. Терміновий ремонт зламаних речей удома 16 39,2
18. Регулярне відвідування стоматолога 17 36,6
19. Уникнення зустрічей з лікарями за доброго самопочуття 18 35,3
20. Проведення вільного часу на свіжому повітрі 19 "1 Л -т
21. Запобігання перевтоми 20 33,0
22. Обмеження в харчуванні, наприклад, вживання цукру, кави, жирів тощо 21 31,9
23. Уникнення вживання ліків без рецептів 22 30,2
24. Ігнорування рекомендацій щодо здоров'я від партнерів, сусідів, родичів 23 29,0
25. Вживання вітамінів 24 24.1
26. Відмова від алкоголю 25 24,0
27. Користування ременями безпеки в машині 26 22,8
28. Уникнення районів міста із значним забрудненням 27 21,5
29. Обговорення проблеми здоров'я з партнерами, сусідами, родичами 28 17,1
30. Використання міцної шовковистої нитки для очищення зубів 29 15,9
Середньо статистичний показник 40,0; відхилення 39,7

3. Припускається, що поведінка захисту здоров'я людини може включати кілька варіантів. Так. особа, яка використовує ремені безпеки для захисту від травм, може також і контролювати свою вагу, щоб бути привабливою, і не палити, тому що це може викликати алергічну реакцію.
Актуальним залишається питання, чому звички, орієнтовані на здоров'я, не є значною мірою взаємозалежними та стабільними. Це можна пояснити тим, що вони слугують для досягнення різних цілей. Наприклад, вчені Х.Левенталь, Т.Прохазка (1985) вважають, що люди не тільки дотримуються таких здорових звичок, як достатня кількість сну і обов'язковий сніданок, але й використовують інші види поведінки захисту здоров'я, обмежуючи вживання алкоголю чи сигарет для зниження ризику захворювання. Інша причина низької взаємозалежності звичок полягає в тому, що різна поведінка може по-своєму впливати на певні прояви людського життя. Причиною низької стабільності поведінки захисту здоров'я за певний період може бути й те, що люди змінюються, набуваючи життєвого досвіду. Наприклад, багато людей не кидають палити до того часу, коли вони самі не зрозуміють, що паління є шкідливим. Можливим є фактор впливу однолітків як щодо занять фізичними вправами, так і паління.
Важливим також є питання особливостей процесу профілактики хвороб і травм, який може розглядатися як функціонуюча система, де індивід, його сім'я, спеціалісти в галузі здоров'я та соціальне оточення відіграють певну роль.
Людина, яка звертається до власного здоров'я, його зміцнення, часто стикається з боротьбою із самим собою. І перша проблема полягає в тому, що багато чинників здорової поведінки є менш приємними, ніж альтернативної нездорової поведінки, що й призводить до конфлікту. Багато людей, що перебувають у цьому конфлікті, намагаються зберегти баланс у своєму житті, встановлюючи розумні обмеження щодо чинників власної нездорової поведінки. За висновками К.Броунелла (1991), зустрічаються люди, одержимі ідеєю профілактики хвороб, при цьому вони іноді завдають більше шкоди, ніж приносять користі. Друга проблема - це те, що здоровий стиль життя може вимагати від індивіда зміни його тривалої поведінки, яка стала звичкою, небезпечною для здоров'я. Відомо, що сформовані звички важко піддаються змінам. Третя проблема полягає в тому, що досить складно для звичайної людини за непоганого стану самопочуття на даний мо-мент дотримуватися здорової поведінки, особливо якщо це пов'язано з певними обмеженнями та незручностями. Більше того, група відомих фахівців вказують на те, що є люди з вираженими проблемами із здоров'ям і разом з тим відсутністю бажання лікуватися й дотримуватися рекомендацій лікарів.
Існують цікаві результати спостережень фахівців за різним ставленням до власного здоров'я членів сімей у зв'язку з тим, що кожен має свої особливі мотиви та звички. Припустимо, що якийсь член сім'ї бажає вживати їжу з низьким вмістом холестерину, але інші проти цього. Подібні обставини можуть викликати непорозуміння в сім'ї щодо превентивних заходів для підтримання здоров'я, яких дотримується більшість у родині ().
Здоров'я людини змінюється протягом життя - чоловіки та жінки, наприклад, мають певні особливості у ставленні до власного здоров'я та задоволення відповідних потреб превентивної поведінки з метою його підтримання. У працях зарубіжних фахівців досить активно досліджується такий напрямок, як розвиток особистості та відповідна поведінка для підтримання здоров'я. Біологічні, психологічні та соціальні фактори, які впливають на здоров'я людини, змінюються протягом життя й зумовлюють різні проблеми щодо її здоров'я та пошуку шляхів їх розв'язання. Наприклад, для підлітків і молоді існує значний ризик травматизму в автомобільних аваріях, а в дорослих - досить високий ризик серцевих захворювань. Таким чином, слід враховувати різні підходи для проведення профілактичних заходів для кожного періоду життя людини.
Наукові дані свідчать, що кожного року у США народжується приблизно 250 тис, чи сім з кожних 100, дітей з ускладненнями пологів -від відносно незначних фізичних і психічних порушень до вираженого каліцтва. Деякі із цих ускладнень можуть не виявлятися протягом декількох місяців чи років, деякі є дуже небезпечними.
Упродовж другого року життя малюки починають "проникати скрізь" і, незважаючи на те, що моторний розвиток відбувається дуже інтенсивно, вони перебувають у ситуації підвищеного ризику вдома, наприклад, за наявності гострих предметів, ліків, хімікатів тощо. Фахівці вказують на те, що випадковий травматизм посідає провідне місце серед причин смертності серед дітей і підлітків ( 1986; 1991). Батьки, вчителі, вихователі можуть зменшити ризик травматизму, навчаючи дітей безпечній поведінці, спостерігаючи за ними, запобігаючи потраплянню в небезпечні ситуації.
Когнітивні процеси в дитини протягом її вікового розвитку відіграють значну роль, оскільки діти виявляють здатність включатися в поведінку, орієнтовану на захист власного здоров'я, та відчувають відповідальність за його стан ( 1986; 1986). Завдяки когнітивним здібностям, діти починають розуміти взаємозв'язок між поведінкою та здоров'ям. Це розуміння формується поступово. Коли діти наближаються до ПІДЛІТКОВОГО віку, вони починають більше усвідомлювати комплексну взаємодію внутрішніх і зовнішніх факторів здоров'я, хвороби
й одужання ( 1985). Вихователям і фахівцям з психології здоров'я слід враховувати особливості вікового розвитку когнітивної сфери дитини, вживаючи превентивних заходів щодо їхнього здоров'я.
Підлітковий період - це особливо критичний час для розвитку та формуванні превентивної поведінки. Незважаючи на те, що підлітки мають когнітивну здатність до прийняття логічних рішень, які забезпечують здорову поведінку, вони також стикаються з різними спокусами та впливом, навіть тиском однолітків, що орієнтує їх на поведінку в деструктивному напрямку ( 1986; 1984; 1985).
ПІДЛІТКОВИЙ період розкриває можливості для перших спроб сексуального життя, паління, випивки та вживання наркотиків. Підлітки також навчаються керувати автомобілем і, на жаль, поєднують набуття цих навичок з уживанням алкоголю чи наркотиків. Більша кількість смертельних нещасних випадків є результатом автомобільних катастрофах та підліткової жорстокості. Так, рівень смертності в автомобільних катастрофах підвищився серед підлітків 15-24 років у шість разів ( 1991). Усі ці особливості поведінки зумовлюють значний ризик для здоров'я підлітків.
Підлітки дотримуються ризикованої поведінки з метою набуття специфічного досвіду й здобуття нових відчуттів, що стають для них більш важливими, ніж можливі негативні наслідки для власного здоров'я.
Разом з тим, заданими групи вчених ( 1987; 1979), вони займають активну позицію щодо здорової поведінки з метою захисту, розвитку й підтримання здоров'я. Загалом, люди зрілого віку більше, ніж молодь, дотримуються різних способів здорової поведінки, таких як дієта, медичні огляди тощо ( 1972; 1985). З урахуванням вищезгаданих результатів досліджень постає запитання: "Чи існує взаємозв'язок між віковими особливостями людини та її прихильністю до здорової поведінки?" На думку фахівців, існують два пояснення даного феномена. По-перше, в дослідженні проблем розвитку здорової поведінки загалом використовують методи репрезентативної вибірки (). Показник віку досліджуваних у відсотках може просто відбивати значну кількість людей, котрі вижили й дотримуються здорової поведінки. По-друге, літні та зрілі люди мають ють-ся подібні погляди щодо ефективності цієї поведінки для профілактики таких хронічних хвороб, як підвищений артеріальний тиск, серцеві напади та рак ( 1985). Крім того, старші люди сприймають себе як схильних до цих хвороб порівняно з молодими людьми та із цієї причини можуть дотримуватися відповідної поведінки для підтримання здоров'я. Люди зрілого віку, на думку дослідників (Нот, Меег, 1987), живуть довше та мають краще фінансове становвище, ніж
у роки молодості. Один з проявів здорової поведінки, який загалом зменшується в міру старіння, це виконання значного обсягу фізичних прав ( 1985). Багато літніх людей уникають фізичних вправ тому, що вони схильні до перебільшення небезпеки для здоров'я через навантаження й недооцінюють свої фізичні можливості, а іноді й соромляться ( 1984).
В оглядовій статті О.Корнієнка (2003) "Багатофакторність моделей поведінки людей, орієнтованої на хворобу чи здоров'я" розглянуто досить широкий спектр поведінкової активності людей - від прагнення до здоров'я, гармонійного благополуччя, самореалізації особистості у повсякденному житті до протилежних тенденцій, орієнтованих на пошук ефективних методів і доступних засобів лікування, переживання хвороби тощо.
На нашу думку, доцільним є також включення матеріалів наукових розробок даної проблеми російськими фахівцями з Інституту психології здоров'я та особистості (м.Москва). Психологія здоров'я інтерпретується російськими ученими як галузь психології, що займаегься феноменом здоров'я, здоровою людиною, можливостями збереження та зміцнення загального й психічного здоров'я.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ПІДТРИМАННЯ ЗДОРОВ'Я
3.1. Безпека життєдіяльності та сексуальне здоров'я молоді
У дослідженнях І.Давер'янової, С.Заваржина (1998), які розглядають проблему відхилень у статевій поведінці неповнолітніх у кінці XIX - на початку XX ст., стверджується, що це був період бурхливого зростання маргінальних груп підлітків з порушеннями статевих відносин (інколи у віці восьми-дев'яти років), що викликало турботу прогресивних педагогів і лікарів. Безумовно, така поведінка підлітків потребує дуже уважного ставлення з боку громадськості й держави. По-перше, необхідно контролювати потік інформації, який несуть підліткам засоби масової інформації. Як свідчить досвід західних країн, наслідки "сексуальної революції" можуть коштувати державі дуже дорого. По-друге, потрібен комплексний підхід до питань освіти підлітків у галузі сексуальної культури. Слід урахувати роль сім'ї, школи, медиків, засобів масової інформації, національних традицій і церкви у розв'язанні цієї проблеми. Третім компонентом стратегії, спрямованої на позитивні зміни поведінки підлітків, має бути активна пропаганда здорового способу життя, яку підлітки мають сприймати цілком свідомо. До такої роботи можна залучати, окрім працівників освітніх та лікувально-профілактичних установ, відомих авторитетних людей, думки та погляди яких мають вагу в очах підлітків, а також популярні засоби масової інформації. Потрібно видавати інформаційно-освітні матеріали для підлітків про здорове життя та ризик необачної поведінки, в тому числі сексуальної. Необхідно зважати на те, що існує досить великий досвід роботи в даному напрямку в багатьох країнах, що випередили Україну у строках "сексуальної революції" на декілька десятиріч.
Так, автори В.Собкін і Н.Кузнєцова (1999), спираючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров'я за 1996 р., стверджують, що у світі було зафіксовано 12 млн випадків захворювань на сифіліс, 62 млн - на гонорею, 89 млн - на хламідіоз. 170 млн - на трихомоноз. При цьому слід відмітити особливе збільшення венеричних захворювань на пострадянському просторі. У таких країнах, як Білорусія, Латвія, Казахстан, Молдова, Україна, Росія, у 1995 р. на 100 тис. жителів кількість випадків захворювань на сифіліс становила 120-170 осіб.
Статистичні дані Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації показують різке збільшення кількості венеричних захворювань у дітей і підлітків. У 1990 р. серед дітей у віці до 14 років офіційною статистикою було зареєстровано всього 38 випадків захворювання на сифіліс, тоді як у 1996 р. їхня кількість досягла 2626, а в 1997 - 3387. У старшій віковій групі 15-17-літніх кількість захворювань на сифіліс значно вища: в 1990 р. - 350 випадків, а в 1996 р. - 25 533.
Дані щодо захворювань на гонорею не відображають реальну картину, оскільки враховують тільки випадки звернення по допомогу до медичних закладів, не беручи до уваги осіб, що лікувалися самостійно. За офіційною статистикою кількість хлопчиків у віці до 15 років, що захворіли, за період з 1988 по 1994 р. збільшилася у вісім разів, дівчат - у 2,6 рази, а у віковій групі 15-17-літніх за цей самий час - відповідно 2,3 і 1,9 рази. За даними експертів Мінздраву РФ, типовим у ситуації захворювання на гонорею є те, що вона зустрічається у п'ять-сім разів частіше, ніж сифіліс.
Крім захворювань на сифіліс та гонорею, різко збільшилась кількість ВІЛ-інфікованих у віковій групі 15-17-річних. Якщо протягом 1990-1995 рр., за даними Російського науково-методичного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, у цій групі налічувалося один-три випадки, то вже в 1996 р. можна було говорити про очевидний вибух виявлених випадків з подібним діагнозом -131.
Важливим є створення системи закладів, де підлітки могли б одержати кваліфіковані консультації та допомогу з питань сексуального життя й збереження власного здоров'я взагалі. Для функціонування таких центрів потрібні медики, психологи, соціальні працівники, педагоги, які мають спеціальну підготовку.
Зараз в Україні формуються мережі закладів планування сім'ї. Цьому сприяло прийняття Національної програми планування сім'ї. Одним з головних її завдань є впровадження системи консультування та підготовки підлітків і молоді з питань статевого виховання, планування сім'ї, сексуальної та репродуктивної поведінки, використання надійних і безпечних засобів запобігання небажаної вагітності, профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом. Сьогодні в Україні функціонують 42 обласні та міжобласні центри планування сім'ї та 415 кабінетів планування сім'ї при центральних районних лікарнях, які надають допомогу сім'ям у розв'язанні проблем, пов'язаних з дітонародженням, збереженням здоров'я батьків і дітей, а також підвищенням загального культурного рівня населення із цих питань .
Здоров'я жінки-матері великою мірою визначається його станом у дитячому та підлітковому віці. Аналіз показників здоров'я дівчат-підлітків засвідчив, що серед цієї груп зростає кількість серцево-судинних захворювань, анемій, захворювань нирок та статевих органів.
Поширення гінекологічної патології в дівчаток-підлітків становить 98 9 на Ю 000 осіб, при цьому порушення менструальної функції спостерігається у 28,6%, відхилення у статевому розвитку - у 7,2, запальні хвороби статевих органів - 18,1%. Дівчатка-підлітки - це майбутні матері, тому, входячи в репродуктивний вік, вони формують групи високого ризику материнської та дитячої смертності.




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП