ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ

Статистика






Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0



ИЦ OSVITA-PLAZA

Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Бібліотека - БЖД - Безпека життєдіяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Рис. 4.4. Розподіл кількості ризиків для здоров'я за віковими групами та статтю молоді (середнє арифметичне суми ризиків за віком та статтю)
Як бачимо, середня кількість ризиків для здоров'я в юнаків і дівчат з 13 до 18 років збільшується у два рази.
4.2. Ціннісні орієнтації молоді
Важливим показником процесу трансформаційних змін, які відбуваються в Україні, є рейтинг життєвих орієнтацій сучасної молоді, усвідомлення нею власних перспектив, структурування молодим поколінням українців сфери своїх ціннісних орієнтирів, пріоритетність напрямків у свідомій організації життєдіяльності.
Результати опитувань, здійснених Українським інститутом соціальних досліджень та Центром "Соціальний моніторинг" упродовж 1996-1997 рр. з метою визначення структури та спрямованості ціннісних орієнтацій молоді, дозволяють стверджувати, що протягом останніх двох років ціннісні орієнтації молоді суттєво не змінилися.
Коли йдеться про структурування особистого ціннісного світу в цілому, на перше місці серед речей, особливо значущих для молодих людей, виступає сім'я та родичі (дуже важливими їх назвали 85% опитаних молодих людей).
Які ж саме аспекти сімейного життя роблять його таким важливим для української молоді? Відповіді на запитання, для чого люди створюють сім'ю, розташувалися таким чином: на першому місці - потреба у спільному житті з близькою, дорогою людиною (76% усіх респондентів позначили цю відповідь як один з трьох найважливіших чинників, що спонукають людей до створення сім'ї), на другому - народження та виховання дітей (74%).
Далі йдуть бажання уникнути самотності (46%), взаємодопомога (28), легалізація сексуальних стосунків (18)/спільне ведення домашнього господарства (16) й поліпшення власного матеріального добробуту (11%). На останньому місці опинилася потреба в організації дозвілля (3% респондентів). І нарешті, лише 5% молодих українців вважають створення сім'ї за непотрібне.
Ієрархізуючи свій ціннісний світ, молодь віддає безперечну перевагу саме цінностям мікрорівня (сім'я, родичі, сусідство) перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства у планетарному масштабі. Слід, проте, зазначити, що переважна орієнтація на царину локального осередку пов'язана з тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо виявляються саме ті аспекти людського буття, які стосуються реалізації потреб у гармонізації життєвого світу, налагодження стосунків з іншими, створення збалансованого й комфортного осередку життєдіяльності.
Важливість основних життєвих цінностей серед чоловічої та жіночої молоді не має суттєвих розбіжностей, хоч секс є більш значущим для юнаків. Для них також є важливішим мати власну справу. Релігія є більш значущою для жінок (53%), ніж для чоловіків (46%). Різниця в оцінках життєвих цінностей спостерігається залежно від віку молодої людини. Для 15-17-річних більш важливими є вільний час: відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе та хобі. Молодь вікових груп 20-24 та 25-28 років майже аналогічно оцінює життєві цінності. Для 25-28-річних найвищими є оцінки роботи, політики та сексу. Цікаво, що можливість мати власну справу є більш значущою для 15-19-річних, ніж для 28-річних (табл.4.1).
Таблиця 4.1. Розподіл відповідей респондентів про рівень важливості життєвих цінностей залежно від віку респондентів (% тих, хто дав відповідь "дуже важливо" або "швидше, важливо").
Життєва цінність 15-17 років
(УУ=456) 18-19 років
(=308) 20-24 років (=680) 25-28 років (=560)
Сім'я 99 97 96 98
Друзі, знайомі 98 95 97 94
Вільний час 90 88 81 81
Політика 18 20 23 26
Робота 74 86 90 95
Успіх у суспільстві 67 72 68 68
Мати власну справу 70 70 63 60
Релігія 48 47 52 49
Відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе 69 59 49 39
Хобі 83 77 79 74
Секс 51 76 76 80
Серед ціннісних орієнтацій молоді на окрему увагу заслуговує ставлення молодих людей до роботи.
Найбільш важливим для молоді є висока оплата праці, що зазначили 93% респондентів. При цьому серед 25-28-річних таких 96%, а серед працюючих - 97%. Наступними за значенням є гарантована та цікава робота, на що вказали по 76% респондентів. Далі важливим індикатором є робота, де можна чогось досягти (62%). Не є важливим для молоді, щоб робота була відповідальною або не дуже напруженою (табл.4.2).

Таблиця 4.2. Розподіл відповідей респондентів різного віку

щодо важливості різних ознак роботи, %
Ознака роботи 15-17 років (УУ=456) 18-19 років (Л'=308) 20-24 років (ІУ=680) 25-28 років (N=560)
Висока оплата праці 89 91 94 96
Не дуже напружена робота 45 37 36 29
Гарантована робота 71 72 79 77
Робота, яка викликає повагу 61 53 52 57
Зручні часи роботи 45 47 48 46
Можливість виявити ініціативу 49 46 43 41
Тривалість відпустки, достатня кількість неробочих днів 47 42 47 45
Робота, де ви почуваєте, що можете чогось досягти 68 68 56 61
Відповідальна робота 37 35 30 37
Цікава робота 79 74 75 75
Робота, яка відповідає здібностям 61 59 61 62
Серед негараздів українського суспільства, що понад усе непокоять молодь, перші місця посідають економічні проблеми, а саме: безробіття, зростання цін, зубожіння населення, незадовільний стан вітчизняної економіки, низький рівень заробітної плати, загальне зниження рівня життя. Те, що на останньому місце в ієрархії суспільних проблем, які хвилюють нинішнє молоде покоління, опинилася політика, знову ж таки свідчить про певне обмеження світоглядного обрію молоді ло-кальним життєвим світом (табл. 4.3).
Отже, цінності спілкування, щирих, відкритих стосунків є значною мірою локалізованими в найближчому оточенні опитаних. У суспільному житті виявляється тенденція до прагнення успіху, здобуття авторитету, позицій лідерства, значною мірою егоцентричні орієнтації. Прагматичні орієнтації не є пов'язаними у свідомості української молоді із цариною сім'ї, що, можливо, пояснюється відсутністю відчуття безпосереднього зв'язку між цими сферами. Це, у свою чергу, спричинено тим, що сім'я є для молодих людей тією нішею, що уможливлює збереження гармонійності життєвого світу.
Саме тут людина переважно шукає й знаходить можливості для реалізації сутнісної потреби у справжньому співіснуванні з іншим. Разом з тим, молоді люди схильні дещо недооцінювати значення матеріально-економічної сфери життєдіяльності. Аналіз отриманої інформації дозволяє стверджувати, що, надаючи першочергового значення родинному життю, критерієм його задоволення молодь вважає не матеріальний добробут, а комунікативну гармонію.
Таблиця 4.3. Перелік проблем, що викликають найбільшу стурбованість респондентів, за даними соціологічних досліджень, проведених УІСД
упродовж 1994-1997 рр., % до всіх опитаних
Проблема 1994 1995 1996 1997
1. Безробіття 54 56 61 72
2. Низький рівень заробітної плати 70 69 63 69
3. Несвоєчасні виплати заробітної плати та інших соціальних виплат - - - 68
4. Зростання злочинності 66 75 57 63
5. Загальне зниження рівня життя 63 54 52 58
6. Низький рівень медичного обслуговування - 49 42 57
7. Стан економіки в цілому - - - 66
8. Зростання цін 76 81 59 54
9. Некомпетентність влади 39 35 31 34
10. Проблеми, пов'язані з місцем проживання - 27 32 38
11. Падіння моралі 39 36 36 39
12. Розшарування суспільства на багатих та бідних 23 26 26 34
13. Проблема отримання житла 31 43 30 31
14. Малі можливості задоволення культурних потреб - 27 21 37
15. Стан відносин з Росією 36 22 20 16
16. Зменшення можливостей зміни спеціальності, підвищення кваліфікації - 13 12 12
17. Ситуація в Криму 27 20 16 13
18. Можливість повернення комуністичного минулого 12 11 9 7
19. Розкол церкви 9 10 8 7
Молодь надзвичайно стурбована зростанням рівня злочинності. На злочинців як на ту соціальну групу, яка найбільш загрожує соціальному та політичному порядку в країні, вказали 50% всіх опитаних. І це зайвий раз засвідчує те, що безпека життєвої мікросфери є для молодої людини більш значущою, ніж безпека мезо- чи макросфери. Негативне ставлення продемонструвала молодь і до тих категорій людей, що уособлюють загрозу здоров'ю, поширення шкідливих звичок та стиль життя. Це наркомани (на них як на соціальне небезпечну й дестабілізуючу суспільство групу вказали 43% всіх респондентів), алкоголіки (відповідно 22%), хворі на СНІД (20%). У негативному ставленні до безпринципних і непорядних людей (33%о) та гомосексуалістів (18%) виявилися прихильність до збереження усталеного життєвого ладу й стабільність традиційних цінностей.
Слід відзначити досить високий рівень сприйнятливості молоді до тих соціально-економічних перетворень, яких зазнає сьогодні наша держава. Лише 2% молоді висловили занепокоєння можливістю повернення комуністичного минулого, а встановлення капіталістичних принципів життєдіяльності суспільства лякає лише 3% сучасної української молоді. На користь поступової підготовки свідомості молодих, українців до особливостей ринкової економіки свідчить, зокрема, той факт, що й на фоні надзвичайної стурбованості станом вітчизняної економіки лише 11% схвильовані розшаруванням суспільства на багатих і бідних. Останнє сприймається як один з неминучих наслідків ринкової переорієнтації суспільства.
Загальною кризою моралі стурбовані 11% молоді. Лише 9% опитаних чоловіків і 14% жінок позначили кризу моралі як одну з найбільш хвилюючих проблем сучасного українського суспільства. Присутні в цьому питанні й вікові відмінності. Криза моралі непокоїть лише 8% молоді віком 15-17 років і майже вдвічі більше (14%) молодих людей віком 25-28 років. Це свідчить про адаптацію молоді до тих коректив, що вносяться до системи ціннісних орієнтацій і моральних норм тими структурними соціально-економічними перебудовами, до яких сьогодні залучена Україна.
Незважаючи на потужну хвилю "вестернізації" й "американізації", переважна більшість молодих українців все ж таки віддає перевагу слов'янській культурі (58% опитаних). 16% респондентів більше приваблює західноєвропейська, 15% - американська й 7% - східна культура.
Сьогоднішня українська молодь є прибічницею активної життєвої позиції. Більшість молодих людей зазначили, що у своєму житті вони найбільше покладаються на особисті знання, здібності та сили (76% усіх респондентів). Щодо того, звідки молодь сподівається отримати можливу допомогу у влаштуванні власного життя, першу позицію, знову ж таки, займає сім'я (49% усіх опитаних покладаються на підтримку з боку батьківської й ще 27% з боку власної сім'ї). 21% респондентів розраховують на підтримку з боку друзів і знайомих, і лише 5% молодих респондентів сподіваються на допомогу з боку держави.
Більшість респондентів схильні вважати, що долю людини визначає, головним чином, вона сама, а не зовнішні обставини. Це засвідчує достатню зрілість сучасної вітчизняної молоді щодо самостійності, покладання на особисті здібності й сили, готовність до активного будування свого життя та щастя.
Оцінюючи чинники, важливі сьогодні для досягнення успіху, переважна більшість (95%) вказали на освітній фактор. Отже, нинішнє молоде покоління цілком усвідомлює колосальну роль освіти в людському житті. Серед факторів успіху дуже важливе значення надається й тим аспектам освітньої підготовки та навчання, які відповідають потребам "ринкової" переорієнтації суспільно-економічного життя. Знання іноземних мов і володіння такими технічними засобами, як комп'ютер, автомобіль тощо вважають дуже важливим для досягнення успіху 62% респондентів, важливим певною мірою - 30%, а зовсім не важливим - лише 7%. Цей фактор "практичної" освіти й кваліфікації, оволодіння сучасними технологіями комунікації та технічними засобами має дуже велике значення - серед інших факторів за рівнем важливості він посідає четверте місце.
"Знання іноземних мов" як чинник досягнення успіху вважають дуже важливим 50% опитаних, важливим певною мірою - 40%, а зовсім не важливим - 9%. Знання іноземних мов у сучасних умовах розширює межі інформативного світу і простору для контактів та оцінюється як один з визначальних факторів досягнення успіху.
Поряд з такою оцінкою місця саме сучасних аспектів освіти існує й традиційне визнання загальної значущості хорошої освіти, яка не є безпосередньо пов'язаною з її практичним утіленням та "ринковою цінністю". У цьому разі цінність освіти вбачається не в сучасних "ноу-хау" та ринковій конкурентоспроможності здобутої освіти, а в її поєднанні з традиційними цінностями наполегливої праці та чесних стосунків з людьми.
Серед інших суспільних інститутів церква виділяється помітним авторитетом серед молоді. Однак серед опитаних 35% зазначили, що вони не сповідують ніякої релігії, 48% - сповідують православ'я, 12% - католицизм. Кількість прибічників інших конфесій дуже незначна.
Схоже, що на вибір сповідування молодими людьми певної релігії (або не сповідування ніякої) помітно не впливає освітній рівень респондентів. Так, серед опитаних з вищою освітою 50% сповідують православ'я, 37% - не сповідують ніякої релігії. І в тому, і в іншому випадку дані дещо вищі, аніж по вибірці в цілому.
Більш суттєвою є залежність у визначенні свого віросповідання (або несповідування ніякою релігії) від статі опитаних. Серед юнаків більше, ніж у середньому по вибірці, тих, хто не сповідує ніякої релігії (38%), і менше тих, хто сповідує православ'я (44%). Тоді як серед дівчат і молодих жінок менше тих, хто не сповідує ніякої релігії (31%), більше православних (52%), порівняно із середніми даними по вибірці. А от католики практично однаково представлені як серед жінок, так і серед чоловіків.
Респондентам було запропоновано визначити своє ставлення до віри. 60% віднесли себе до віруючих, 20 - до невіруючих, 4% - до переконаних атеїстів. Ще 16% не змогли визначитися із цього питання.
Проведене дослідження засвідчило, що визнання належності до певного віросповідання не обов'язково передбачає віднесення себе до віруючих, і навпаки (табл.4.4).
Таблиця 4.4. Співвідношення належності до певного віросповідання і ставлення до віри, %
Відповідь Віруючий (Лг= 1201) Невіруючий
(/V = 409) Переконаний
атеїст (/V = 75)
Не сповідую ніякої віри 14 78 85
Православ'я 63 20 10
Католицизм 19 1 ->
інші 4 1 2
Так, серед молодих людей, які вважають себе переконаними атеїстами, практично кожен сьомий відносить себе до певного віросповідання. Ще відчутніше це помітно серед невіруючих, де кожен п'ятий вважає себе православного віросповідання. А от серед тих, хто вважає себе віруючими, кожен сьомий не відносить себе до певного віросповідання. Тобто проблема віри для частини молодих людей не є тотожною належності до певної конфесії. А серед невіруючих, навіть переконаних атеїстів, чимало опитаних відносять себе до тієї конфесії, до якої належать (чи належали) їхні батьки, рідні.
Такий висновок підтверджується і співвідношенням належності до певної конфесії із частотою відвідування релігійних служб (табл.4.5).
При цьому респондентам було запропоновано не враховувати вінчання, похорони та хрещення. Частіше, ніж раз на тиждень, відвідують служби 1% опитаних, раз на тиждень - 6; раз на місяць - 11; тільки в релігійні свята - 29; раз на рік - 14%. Кожен четвертий практично ніколи не відвідує релігійну службу. Більш тісний зв'язок із церквою існує в респондентів, що належать до католицького віросповідання, тоді як понад третини православних відвідують служби раз на рік або й ще рідше. Разом з тим, кожен восьмий респондент із числа тих, хто "не сповідує ніякої релігії" (за самооцінкою), одночасно вказав на своє відвідування церковних служб у дні релігійних свят.
Таблиця 4.5. Співвідношення належності до конфесії
та відвідування релігійних служб, %
Належність до конфесії Раз на тиждень Раз на місяць Тільки
в релігійні
свята Раз на рік Рідше, ніж раз на пік Я « Я
© іН О
а « а
Я 5 х Важко відповісти
Не сповідує ніякої релігії - - 13 14 12 55 6
Православ'я 6 12 42 15 10 11 4
Католицизм 33 35 27 4 1 - -
У цілому серед опитаних 8 11 29 14 10 26 2
Сьогодні ми спостерігаємо не лише зростання поваги молодого покоління до релігійних традицій свого народу, а й бажання значної частини молоді транслювати усвідомлення цінності релігії й віри майбутнім поколінням. 60 % опитаних вважають за необхідне або, принаймні, корисне виховання в дітей такої якості, як релігійність.
У результаті аналізу отриманої під час опитування інформації виявилося, що той чи інший варіант відповіді на запитання про самовизначення опитуваних стосовно віри стійко корелює з відповідями на багато інших запитань, що дозволяє моделювати й досить змістовно експлікувати ту ціннісну сферу, в якій переважно зосереджується релігійність.
Серед іншого, ті молоді люди, які проголошують себе віруючими, більш стурбовані станом довкілля й екологічними проблемами, демонструють значно більшу зацікавленість сімейними та побутовими проблемами. Дуже велике значення в житті людини вихованню дітей надають 64% віруючих, 48 невіруючих і 45% молодих людей, байдужих до питань віри (Український інститут соціальних досліджень, 1997). Спостерігається значна зорієнтованість віруючих респондентів на більшу кількість дітей у сім'ї.
Віруючі набагато більше уваги приділяють проблемі щирого спілкування та взаєморозуміння. Відсутність взаєморозуміння дуже турбує 30% віруючих респондентів, 23 байдужих до релігії і лише 18% тих, які проголосили себе невіруючими. Нечесністю оточуючих дуже стурбовані 39% віруючих, 31 невіруючих і 26% байдужих до релігії. Визначаючи вагомість різних факторів для досягнення успіху в житті: повага до людей, здатність співчувати, зрозуміти позицію іншого - дуже важливими проголосили 49% віруючих, 42 невіруючих і 39% байдужих до релігії. У тому, щоб навчитися терпимості та повазі до поглядів і думок, звичаїв й уподобань інших людей, дуже зацікавлені 13% віруючих, 7 байдужих до релігії та лише 4% тих, хто вважає себе невіруючими.
Серед якостей, які, на думку респондентів, слід першочергово виховувати в дітей у сім'ї, віруючі більше цінують гарні манери (як на обов'язкову якість цього вказали 82% віруючих, 78 невіруючих і 70% байдужих до релігії респондентів), почуття відповідальності (84, 79 і 77% відповідно), терпимість і повагу до інших (73, 58 і 60%), бережливість (74, 71 і 70%), релігійність (35, 21 та 18%), безкорисливість (42, 36 і 36%), слухняність (63, 61 і 57%), повагу до батьків (92, 89 і 82%), повагу до традицій та обізнаність з національною культурою (40, 35 і 35%), звичку до здорового способу життя (78, 74 і 67%), а також чесність, порядність і відвертість (78, 73 і 69%). Більшість із цих




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28


Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП