Суспільно небезпечне діяння є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину. Діяння — це суспільно небезпечний, протиправний, свідомий, вольовий акт поведінки людини. Ознаки діяння: • Суспільна небезпечність полягає в тому, що злочинне діяння спричиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, які охороня-ються кримінальним законом. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК не є злочином дія чи бездіяльність, котра хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозна-чність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, су-спільству чи державі. • Протиправність означає, що діяння є злочином, передбаче-ним КК (ч. 1 ст. 11 КК). • Вольове діяння полягає в прояві волі особи. Особа не несе кримінальної відповідальності, коли вона вимушена діяти проти власної волі під впливом фізичного примусу, внаслідок якого во-ля особи була повністю паралізована і вона не могла керувати своїми вчинками (ст. 40 КК). Психічний примус (погроза вбивст-вом, завданням тілесних ушкоджень, знищенням майна, шантаж, інші подібні дії) та фізичний примус, унаслідок якого особа збе-рігала можливість керувати своїми діями, виключають криміна-льну відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним ін-тересам, якщо особа, що зазнала такого впливу, була у стані крайньої необхідності. Кримінальна відповідальність не настає за непереборної сили, під якою розуміється дія сил природи, меха-нізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати покладений на неї обов’язок. • Свідоме діяння — особа, яка його вчинює, усвідомлює свої дії (бездіяльність) і керує ними. Діяння у злочинах проявляється у формі: • Дії. Наприклад, грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК), не-законне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) і багато інших злочинів. • Бездіяльності. Наприклад, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо. • Дії чи бездіяльності. Наприклад, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК), службова недбалість (ст. 367 КК). Дія — активна, суспільно небезпечна, вольова, свідома пове-дінка особи, котра вчиняє злочин. Бездіяльність — це пасивна, суспільно небезпечна вольова поведінка особи, що полягає у невиконанні дій, які особа пови-нна була і могла виконати чи попередити настання суспільно не-безпечного наслідку. Обов’язок діяти може випливати з: ■ закону (наприклад, обов’язок нести військову службу); ■ підзаконного акту (наприклад, обов’язок водія зупинити ав-томашину за червоного світла світлофора); ■ законного наказу чи розпорядження (наприклад, військового начальника); ■ характеру сімейних відносин (наприклад, обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей); ■ характеру професії (наприклад, обов’язок лікаря надавати медичну допомогу). Залежно від викладених положень злочини в теорії криміналь-ного права поділяються на: • прості; • складні (складені); • триваючі; • продовжувані. Особливістю простих злочинів є те, що за їх учинення: а) посягання здійснюється на один безпосередній об’єкт; б) об’єктивна сторона складається з одного діяння; в) діяння виконується одною і тою ж особою; г) суб’єктивна сторона характеризується однією формою вини; ґ) кваліфікація дій винної особи здійснюється за однією стат-тею Особливої частини КК. До простих злочинів відносяться, зокрема, умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), крадіжка (ст. 185 КК), втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК). Складними (складеними) є злочини: а) об’єктивна сторона яких складається з двох або більше різ-них дій, кожна з яких за умови окремого (ізольованого) вчинення являла б собою самостійний злочин, кожен із яких кваліфікувався б за окремою статтею КК. Наприклад, незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (ч. 3 ст. 289 КК). Вчинення зазна-чених дій у різний час необхідно було б кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК та як відповідний злочин проти здоров’я; б) які посягають на два і більше безпосередніх об’єкти. На-приклад, розбій (ст. 187 КК) посягає на власність та на здоров’я особи, що зазнала нападу; в) об’єктивна сторона яких характеризується двома і більше зло-чинними наслідками. Наприклад, умисне тяжке тілесне ушкоджен-ня, внаслідок якого настала смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК); г) зі змішаною (складною) формою вини. Наприклад, незакон-не проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК). У даному разі психічне ставлення до факту проведення аборту ха-рактеризується умисною формою вини, а щодо настання зазначе-них наслідків — необережністю. Триваючі злочини характеризуються: по-перше, безперервним здійсненням злочинного діяння (дії чи бездіяльності). Об’єктивна сторона такого злочину триває протягом певного часу. Наприклад, незаконне носіння або збері-гання вогнепальної зброї (ст. 263 КК) може продовжуватись до певної події, яка припиняє його вчинення, — втрата, викрадення, збут тощо. Прикладами подібних злочинів є ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК) тощо; по-друге, одноактним діянням і подальшим безперервним злочинним станом винної особи, який зберігається невизначено тривалий час і припиняється з моменту явки з повинною, затри-мання, смерті чи іншої обставини. Прикладами таких злочинів є, зокрема: втеча зі спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК), дезертирство (ст. 408 КК). Продовжувані злочини складаються з низки однакових дій, об’єднаних спільним наміром. Такі дії становлять у своїй сукуп-ності одиничний злочин і кваліфікуються за однією статтею Осо-бливої частини КК. За вчинення продовжуваного злочину суб’єкт посягає на один і той самий об’єкт, діяння вчиняється одним і тим самим способом, усі дії цього злочину об’єднані одним уми-слом і спрямовані на досягнення спільної мети.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суспільно небезпечне діяння та його види» з дисципліни «Кримінальне право України»
