Як впливає обробіток ґрунту на зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини
Вище зазначалося, що на окультурених ґрунтах радіоактивні речовини нагромаджуються переважно в орному горизонті. Саме тому дуже ефективним засобом є загортання забрудненого шару ґрунту плантажним плугом на глибину 60-70 см за умови наступ- ного окультурювання вигорнутого нагору підорного шару. Це за- безпечує зниження нагромадження рослинами радіоактивних продуктів поділу у 5-10 разів. Ефективність такої глибокої оранки більша на важких ґрунтах, для рослин з мичкуватою кореневою системою, при поливі дощуванням. Тому вона рекомендується в основному для зони достатньої вологості та регіонів, де застосовується зрошування ґрунту. Безперечно, внаслідок такої оранки, наприклад дерново-під- золистих ґрунтів, можна очікувати істотного погіршення родю- чості. І справді, обробка ґрунту з глибоким заорюванням забруд- неного орного шару призводить практично до повного знищення 403 родючості малопотужних ґрунтів. Проте у багатьох випадках во- на необхідна, оскільки зменшує можливість поверхневого вітро- вого перенесення і стікання радіоактивних речовин, знижує раді- оактивний фон місцевості. Крім цього, при внесенні достатньої кількості органічних та мі- неральних добрив, що компенсують природну родючість заорано- го шару, врожай сільськогосподарських культур у сівозміні може не знижуватись. Так, на важкому дерново-підзолистому ґрунті, при внесенні повної дози мінеральних добрив під сільськогосподарські культури у кормовій сівозміні врожай залишався практично на од- наковому рівні при оранці на глибину до 20 і до 50 см. Але у другому випадку вдвічі зменшувалося надходження 90 Sr у сіно вики та коню- шини, у зелену масу кукурудзи і солому ячменю (табл. 14.1). Проте у зерні кукурудзи вміст радіонукліда 90 Sr не зменшувався, а в зерні ячменю зменшувався всього на 30%. Це пояснюється тим, що при глибокому захороненні 90 Sr вегетативні органи рослин формуються у той період, коли їх коренева система знаходиться у ґрунті на рівні з низькою його концентрацією. У період формування зерна корені до- сягають забрудненого шару і починають поглинати радіонуклід. Таблиця 14.1 Продуктивність культур кормової сівозміни та нагромадження 90 Sr у врожаї при різній глибині обробки дерново-підзолистого ґрунту Культура Глибина обробки ґрунту 0-20 см 0-50 см Врожай, Вміст 90 Sr, Врожай, Вміст 90 Sr, кг/м 2 кБк/кг кг/м 2 кБк/кг Вика з вівсом (сіно) 1,08 488 1,10 196 в тому числі: овес 0,69 274 0,64 107 вика 0,39 995 0,46 348 Конюшина першого року використання (сіно) перший укіс 1,49 703 1,64 307 другий укіс 0,49 536 0,60 370 Конюшина другого року використання (сіно) перший укіс 1,85 492 1,80 237 другий укіс 0,54 529 0,47 392 Картопля 1,58 29,6 1,52 1,1 Кукурудза зелена маса 2,87 174 2,62 66,6 зерно 0,85 7,4 0,69 7,4 Радіоекологічний моніторинг Ветеринарна радіологія 404 Ячмінь солома 0,58 281 0,61 163 полова 0,15 148 0,15 115 зерно 0,54 26 0,52 18,5 Отже, зерно кукурудзи і ячменю утворюється за умов вищого рівня радіоактивного забруднення, ніж вегетативні органи. Цілком винятковими здаються результати зниження рівня надходження 90 Sr у бульби картоплі – завдяки глибокій оранці він знижувався більше ніж у 2,5 раза. Швидше за все це пов’язано з тим, що коріння картоплі, особливо за умов ґрунтів важкого ме- ханічного складу, не проникає глибоко в підорний горизонт, і то- му радіонуклід у рослину практично не надходить. Дуже ефективною є глибока оранка для луків, забруднених радіоактивними речовинами. Сіно зернових і зернобобових куль- тур після такої обробки містить 90 Sr в 1,5-2,5 раза менше. Глибоке загортання радіоактивних продуктів поділу – спосіб, що потребує великих затрат праці і коштів. Тому його можна ре- комендувати лише у виняткових випадках під окремі культури і, як правило, на невеликих площах. До таких випадків слід, насам- перед, віднести дуже високий ступінь забруднення ґрунту радіо- активними речовинами на досить значну глибину. Глибоку оранку можна також рекомендувати при потребі термінового зниження зовнішнього радіаційного фону на окремих площах – заорювання радіоактивних речовин на глибину 40-50 см забезпечує зниження рівня зовнішнього випромінювання в 10 і більше разів. Дані, наведені у табл. 14.1 для картоплі, дозволяють зроби- ти висновок, що глибока оранка доцільна при підготовці забруд- нених радіоактивними речовинами ділянок під картоплю та ово- чі. У цьому випадку, за умови достатнього забезпечення культури органічними та мінеральними добривами, можна рекомендува- ти порушення системи сівозміни і дозволити застосування моно- культури. Зважаючи на те, що в перші тижні, а в умовах сухої погоди і протягом багатьох місяців, радіоактивні опади розподіляються лише на поверхні ґрунту завтовшки не більше кількох сантиме- трів, можна рекомендувати знімання ґрунту. Для цього викори-стовують нетрадиційну для агрономічної практики шляхо-приби- ральну, шляхо-будівельну або спеціально сконструйовану тех ніку. Так, у літературі існують дані про те, що дворазова обробка лук міськими дорожніми підмітальними машинами, робочим орга- ном яких є ротор зі стальною щіткою, забезпечує десятикратне зниження забрудненості ґрунту. Проте видалення поверхневого шару ґрунту на глибину усьо- го 5 см дає до 500 м 3 ґрунту з 1 га. Крім того, навіть за допомо- гою спеціальних машин за умови пухких ґрунтів неможливо зня- ти шар ґрунту саме такої товщини, тому об’єм видаленого ґрунту збільшується в 2-3 рази. Таку кількість важко знімати і, головне, захоронювати. Крім того, видалення поверхневого шару лук або пасовиськ порушує життєдіяльність лучного ценозу і призводить до повної втрати його продуктивності. Тому очищення поверх- ні ґрунту сільськогосподарських угідь зазначеними механізмами можна рекомендувати лише тоді, коли кількість радіоактивних речовин на ньому виходить далеко за межі допустимих рівнів або коли обробка ґрунту звичайним сільськогосподарським знаряд- дям виявляється малоефективною. При порівняно невисоких рівнях забруднення ґрунтів до- статнім заходом може бути обробка фрезерними машинами або важкими дисковими боронами, а також переорювання відвальни- ми плугами на звичайну глибину. Змішування забрудненого по- верхневого шару ґрунту з глибшими шарами зменшує поширення радіоактивних опадів звичайним шляхом і знижує їх надходжен- ня у рослини у 2-4 рази. Навпаки, при дуже високих рівнях забруднення рекоменду- ється глибоке засипання поверхневого радіоактивного шару досить товстим шаром (до 0,5-1 м) чистого ґрунту або сумішшю ґрунту зі соломою та соломи з глиною. Безперечно, такий захід важко про- вести на значних територіях, і він може мати лише локальне за- стосування. Радіоекологічний моніторинг
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Як впливає обробіток ґрунту на зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські рослини» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
