Радіоекологічний моніторинг сільськогосподарської та лісової продукції, методи їх дезактивації
У 2005 році радіологія відзначила своє стодесятиліття. До 1986 року нею займалося порівняно вузьке коло спеціалістів, пов’язаних, як правило, з використанням радіоактивних речовин та їхніх випромінювань для розв’язання конкретних, спеціальних фундаментальних і прикладних завдань. Після аварії на Чорнобильській АЕС ситуація докорінно змі- нилася. Зросла цікавість до радіології та її проблем. Стало оче- видно, що знання з радіології необхідні спеціалістам різних ква- ліфікацій та напрямів, здавалося б, зовсім далеких від проблем атомної енергетики та використання радіоактивних речовин для певних цілей. Передусім, це лікарі, не тільки радіологи, а й прак- тично всіх спеціальностей, а також екологи, геологи, працівники харчової промисловості, лісівники та багато інших, серед яких, безперечно, фахівці служби ветеринарної медицини та працівни- ки сільського господарства. За більш як двадцять років, що минули після аварії, у бага- тьох регіонах країни радіаційний фон наблизився до норми, і так зване зовнішнє опромінення організмів уже не становить такої небезпеки, як у перші тижні та місяці після неї. Але основна маса осілих у вигляді найдрібніших частинок радіоактивних речовин знаходиться у ґрунті, його орному шарі. Разом із ґрунтовим роз- чином вони через коріння потрапляють до рослин, а далі з корма- ми рослинного походження – до організму тварин і з продукта- ми харчування – безпосередньо до людини, що призводить до так званого внутрішнього її опромінення. До 95% дози в нинішній час людина одержує саме за рахунок такого цього. Як звести до мінімуму надходження радіоактивних речовин в організм людини і тим самим захистити всіх нас від їхньої шкідли- вої дії – завдання спеціалістів сільського господарства, насамперед агрономів і тваринників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Радіоекологічний моніторинг сільськогосподарської та лісової продукції, методи їх дезактивації» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
