Важлива ланка у вивченні механізмів біологічної дії іонізуючих випромінювань на тваринний організм - дослідження гормональної системи при різних дозах опромінення. Комплексні радіоімунологічні дослідження на вівцях показали, що визначення вмісту кортикотро- піну і кортизолу в крові тварин дозволяє оцінювати функціональний стан головної адаптивної ланки - гіпоталамо-гіпофізо-наднирнико- вої системи в різні періоди променевої хвороби. Ступінь променевого ураження чітко корелює з тривалістю та інтенсивністю гіперкортицизму, а також рівнем кортикотропі- ну в крові овець під час первинної реакції організму на опромі- нення. Сприятливий перебіг променевої хвороби супроводжується повторним збільшенням концентрації АКТГ та кортизолу в пері- од розпалу променевої хвороби і зниженням вмісту цих гормонів нижче початкового рівня в період реконвалісценції. При несприят- ливому перебігові променевої хвороби встановлене поступове, аж до загибелі тварини, підвищення рівня АКТГ і кортизолу в крові. Можливість швидкого та чіткого виконання масових обсте- жень тварин за допомогою РІА дозволяє діагностувати ступінь 367 променевого ураження до вияву клініко-гематологічних змін в опроміненому організмі, а отже, своєчасно провести заходи щодо лікування і подальшого використання опромінених тварин. З’ясувалися основні закономірності реакції системи “гіпофіз- сім’яники” в опромінених статевозрілих баранів породи фінсь- кий ландрас. Встановлено, що зсуви в гормональному балансі ЛГ, ФСГ і тестостерону відображають функціональний стан системи “гіпофіз-сім’яники” залежно від ступеня променевого ураження. Так, при легкому ступені променевої хвороби (доза опромінення 0,96 Гр) рівень гонадотропінів (ЛГ і ФСГ) у сироватці крові бара- нів збільшується до кінця першого тижня після опромінення (ЛГ до 12,0±0,19, а ФСГ до 22,7±1,1 нг/мл) і нормалізується до 20-25 доби. Вміст тестостерону дещо зростав у період первинних про- меневих реакцій і коливався в межах початкових величин протя- гом останніх 15 діб спостереження. При гострій променевій хворобі середнього ступеня важкості (доза опромінення 4,86 Гр) відбувається достовірне підвищення концентрації ЛГ і ФСГ на початку латентного періоду. Ескалація рівня гонадотропінів продовжується до 20-25 доби після опромі- нення. У четвертому періоді показники ЛГ і ФСГ знижуються. Ди- наміка рівня тестостерону в сироватці крові характеризується на- явністю піків гормону в період первинних реакцій (до 15,6 нг/мл) і в кінці прихованого періоду (до 11 нг/мл). У третьому і четвер- тому періодах гострої променевої хвороби виявлено прогресуюче падіння рівня тестостерону, а показники андрогенів складали од- ну третину від вихідного рівня (3,1±0,7 нг/мл). Таким чином, отримані результати свідчать про дестабіліза- цію діяльності системи “гіпофіз-сім’яники” при гострій промене- вій хворобі. За даними радіоімунологічного аналізу встановлена залеж- ність рівня гастрину в крові від ступеня важкості променевої хво- роби. Так, при променевій хворобі, викликаній рентгенівським опроміненням в дозі 0,96 Гр (легкий ступінь), кількість гастрину в крові зростає в період первинних реакцій променевої хвороби, а в її розпал (7-10 добу після опромінення) знижується в 1,5 раза порівняно з нормою. При опроміненні в дозі 3,84 Гр (середня сту- пінь важкості) кількісні зміни гастрину мають таку ж закономір- Методи радіоімунологічного аналізу368 ність, але вони більш виражені; в період розпалу хвороби рівень гастрину знижується в 2,5 раза порівняно з нормою (з 70,85 пг/мл до 28,03 пг/мл). Враховуючи, що найбільш важливі клітинні функції, що охо- плюють секрецію гормонів, ріст клітин та їх імунну відповідь, зна- ходяться у ссавців під впливом циклічних нуклеотидів, було виз- начено вміст цАМФ (циклічний аденозинмонофосфат) в плазмі крові баранів, опромінених в дозах 0,96 і 3,84 Гр. При опроміненні дозою 0,96 Гр рівень цАМФ збільшується в період первинної ре- акції організму, досягаючи найбільшої концентрації в розпал про- меневої хвороби. У цей час рівень цАМФ вищий за базальний в 1,7 раза. До 30 доби після опромінення концентрація цАМФ зни- жується, але залишається вище контрольного рівня. Така ж зако- номірність простежується і при опроміненні дозою 3,84 Гр, але спостерігаються великі коливання у вмісті циклічного нуклеоти- ду, концентрація якого в розпал променевої хвороби була вищою від вихідної більше ніж у 2 раза. Встановлені зміни рівня цАМФ в крові у опромінених тва- рин корелюють з дозою опромінення і відображають ступінь про- меневого ураження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Яка роль РІА у вивченні променевої хвороби» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
