Які зміни відбуваються у крові й кістковому мозку тварин при гострій променевій хворобі
Початок періоду розпалу агранулоцитозу можна визначити передусім за первинними ознаками хвороби – зменшенням кіль- кості гранулоцитів та тромбоцитів у периферичній крові. Лімфо- цитопенія через дуже високу радіочутли вість лімфоцитів розви- вається вже у першу добу після нанесення радіацій ної травми, проте на клінічній картині це не позначається. При рівномір ному опроміненні у середніх дозах період розпалу хвороби характе- ризується лейко- і тромбоцитопенією та пов’язаними з ними ін- фекційними усклад неннями, кровоточивістю. У цьому випадку клі нічні ознаки гострої променевої хвороби можуть бути незнач- ними або дуже важкими, залежно від локалізації вогнища інфек- ції, ступеня ураження внутрішніх органів тощо.Ветеринарна радіологія 154 При гострій променевій хворобі середнього ступеня трива- лість агранулоцитозу не перевищує 1,5 тижня. При легкій фор- мі хвороби, у випадку опромінення дозою 1-1,5 Гр, інфекційних ускладнень зазвичай не буває. Про настання періоду розпалу хво- роби свідчить зниження кількості лейкоцитів протягом кількох діб. Це відбувається через 1,5 місяця від часу нане сення радіацій- ної травми. При дозі опромінення близько 2 Гр агранулоцитоз переважно розвива ється на 32-у добу від початку захворювання і триває 7-8 діб. Він може бути глибоким при цілковитій відсутності грануло- цитів, тому інфекційні ускладнення можуть бути досить важки- ми. Очевидно, частіше відбувається активація власне мікрофло- ри кишечнику, дихальних шляхів. Не менш небез печна екзогенна інфекція. Картина кісткового мозку в період розпалу хвороби відпо- відає повній аплазії. Зникають осередки гемопоезу, кровотвор- ні клітини майже відсутні. За кілька діб до появи гранулоцитів у крові, у кістковому мозку спостерігаються чіткі ознаки проліфе- рації гемопоетичних клітин. Для гострої променевої хвороби не характерна виражена анемія. Це пояснюється високою радіорези- стентністю еритроцитів та їх тривалим життям у крові. У зв’язку з різким зниженням кількості тромбоцитів у крові можлива поява синців на місцях ін’єкцій, нетривалі кровотечі зі слизових оболо- нок. При опроміненні живота у дозі 5-6 Гр наприкінці 1-го і на по- чатку 2-го тижня можуть з’явитися ознаки ентероколіту. Період розпалу гострої променевої хвороби надважкого сту- пеня часто випереджає появу гематологічного синдрому. Так важ- ке променеве ура ження слизової оболонки порожнини рота клі- нічно проявляється ще до різкого зниження кількості лейкоцитів. При дозі опромінення 8-10 Гр на 2-3-ю добу білуватий наліт на слизовій оболонці порожнини рота, який з’являється і при опро- міненні меншою дозою (3-4 Гр), змінюється щільним некротич- ним нальотом. Біль при ковтанні, виділення тягучої слини, втрата смакових відчуттів заважають нормальній годівлі. На 2-у тиж- ні від нанесення радіаційної травми розвивається ентерит. Важке ураження слизової оболонки тонкого кишечнику може призвести до її перфорації, перитоніту, інвагінації – механічної непрохідно-155 сті за рахунок набряку стінки кишечнику. Якщо всі ці явища роз- виваються на тлі глибокого агранулоцитозу та тромбоцитопенії, врятувати життя хворої тварини вже не вдається. Саме одночас- ний розвиток кількох синдромів робить прогноз захворювання несприятливим. При нерівномірному опроміненні, якщо кістковий мозок уражений дозою менше 4 Гр, а слизова оболонка порожнини рота, наприклад 10 Гр, описані вище синдроми з’являються неодночас- но: спочатку уражається епітелій порожнини рота, а згодом роз- вивається ентероколіт, а ще пізніше – агранулоци тоз. У цьому разі прогноз є менш сприятливим. При опроміненні кісткового мозку в дозах понад 6 Гр, коли гинуть практично всі родоначальні стов- бурові клітини, єдину надію на порятунок дає пересадка кістко- вого мозку. Проте, при опроміненні в дозі 8-10 Гр, розвивають- ся дуже важкі, несумісні з життям ураження кишечнику. У цьому разі пересадка кісткового мозку неефективна. У разі нерівномір- ного опромінення до гострої променевої хвороби дуже важкого ступеня належать випадки з безнадійним прогнозом, зумовлені не лише високою дозою опромінення кісткового мозку, але й не- сумісним з життям місцевим ураженням шкіри і, насамперед, ки- шечнику. При гострій променевій хворобі, що супроводжується киш- ковим синдро мом, тобто при опроміненні в ділянці живота у до- зах понад 5 Гр, може розвинутись гепатит. Особливістю проме- невого гепатиту є те, що він розвивається через 2-5 місяців після нанесення радіаційної травми і тим раніше, чим вища доза опро- мінення печінки. Друга особливість такого гепатиту полягає у тривалості та хвилеподібності його перебігу: періоди нормалізації функції печінки змінюються рецидивами гепатиту. Ця хвилепо- дібність характерна для високих доз опромінення. Гепатит прояв- ляється збільшенням печінки, її ущільненням, а також жовтяни- цею, підвищенням рівня активності таких печінкових ферментів як: сорбітдегідрогенази та трансаміназ. Наприкінці періоду виражених клінічних ознак спостеріга- ються такі зміни: відновлення гемопоезу має досить бурхливий характер. У діапазоні доз 1-5 Гр гемопоез відновлюється тим ра- ніше, чим вища доза опромінення. Ураження слизової оболонки Гостра променева хвороба156 порожнини рота ліквідовується поступово: збільшується слино- виділення, зникають нальоти, хоча на яснах гіперкератоз зберіга- ється ще досить довго. Поступово зникають прояви ентероколіту. Проте, як і при гепатиті, поліпшення стану може змінюватись ре- цидивами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які зміни відбуваються у крові й кістковому мозку тварин при гострій променевій хворобі» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
