Які особливості використання радіаційних величин в інтернаціональній системі (СІ)
З часу відкриття радіоактивності радіаційних величин було небагато і всі вони були пов’язані з двома основними позасистем- ними одиницями, які отримали назву епонімічні, тобто утворе- ні від власних імен видатних вчених, зокрема Кюрі (Кі) та Рент- ген (Р). З 1960 року починається новий період у розвитку метрології і стандартизації, пов’язаний з появою універсальної системи оди- ниць – системи інтернаціональної (СІ). Універсальність означає, що дана система охоплює всі галузі науки, техніки, народного го- сподарства, медицини та ветеринарії. Особливістю метричної си- стеми є її десятковість. Крім універсальності, система інтернаціо- нальна має наступні переваги: 1) когерентність – утворення похідних одиниць від основних шляхом їх множення або ділення без використання числових ко- ефіцієнтів; 2) зручні розміри основних та похідних величин досягаються завдяки використанню системи інтернаціональної шляхом: а) спрощеного запису формул та рівнянь; б) міжнародної стандартизації вимірювань; в) взаєморозуміння та співробітництва в наукових, торго- вельних та культурних зв’язках між спеціалістами різних країн; 3) метрологічна єдність у спеціальній освіті різних країн. З 1 січня 1980 року застосування одиниць інтернаціональ- ної системи на основі стандарту (СТ СЭВ 1052-78) є обов’язко- вим. Цим стандартом передбачено поступове зняття ряду по- засистемних одиниць, які використовувалися в медичній та ветеринарній радіології, але не увійшли в систему інтернаціо- нальну, зокрема такі, як: рентген, кюрі, рад, бер, калорія, ерг – та 66 заміна їх відповідними новими одиницями системи інтернаціо- нальної (СІ): кулон на кілограм, беккерель, грей, зіверт, джоуль, електронвольт. Природно, що введення системи інтернаціональ- ної вимагає багато часу, засобів та зусиль для навчання кадрів на всіх рівнях, перебудови всіх вимірювальних технічних засо- бів. Необхідно навчитися не лише робити розрахунки в нових радіологічних величинах (одиницях), але й думати на основі но- вих мір, звикати до девальвації номінальних значень активно- сті радіоактивних джерел іонізуючих випромінювань, значення поглинутих доз, якими користуються в радіонуклідній діагно- стиці, променевій терапії, радіаційній гігієні та радіологічно- му контролі об’єктів ветеринарного нагляду, щоби виключити пов’язані з цим помилки при виданні сертифікату радіологічної експертизи об’єктів ветеринарного нагляду. Одиниці вимірювання поділяються на основні та похідні. В системі інтернаціональній основними є три радіологічні вели- чини: беккерель – одиниця активності радіонукліда; грей – одиниця поглинутої дози випромінювання; зіверт – одиниця еквівалентної дози випромінювання. Похідні одиниці системи інтернаціональної утворюються з основних та додаткових одиниць за допомогою визначених спів- відношень, які визначають взаємозв’язок між відповідними раді- ологічними величинами (додаток 1). Для зручності практичного застосування досить великих або досить малих розмірів радіологічних величин, їх одиниці системи інтернаціональної перетворюють за допомогою десяткових множ- ників. Десятковий множник – це ступінь числа 10 і має вигляд 10 n , де n – ціле позитивне або негативне число. Застосовуючи кратні та дробові множники, можна кожну одиницю збільшувати в 10 18 разів з інтервалом 10 3 або зменшува- ти її до 10 -18 частки з тим самим інтервалом. Чотири множники – 10 2 , 10 1 і 10 -1 є винятками з цього пра- вила, тому ними рідше користуються. Утворення нових одиниць з цими десятковими множниками допустиме, проте воно повин- но бути достатньо обґрунтованим. Решта десяткових множників застосовуються без обмеження.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Які особливості використання радіаційних величин в інтернаціональній системі (СІ)» з дисципліни «Ветеринарна радіологія»
