Реферати статті публікації

Збільшення рівня капіталізації може відбуватися за рахунок двох факторів:
1) зростання курсової вартості акцій;
2) збільшення загальної кількості компаній, що випускають акції для продажу широкому колу інвесторів.
Фактор збільшення кількості компаній, які випускають акції, має суттєве значення тільки на ринках, що формуються. На роз-винених ринках кількість компаній, цінні папери яких входять до лістингу на організованому ринку, являє собою досить стабіль-ний показник. Він збільшується помірними темпами. Так, за 1985—1999 рр. кількість емітентів на розвинених ринках зросла з 18 до 23 тис. Зовсім іншу картину спостерігаємо на ринках, що формуються: за той самий період кількість емітентів збільшилася більш ніж удвічі — з 9 до 20 тис.
Частка розвинених ринків у сукупній капіталізації у 1993 р. становила 88 %. У другій половині 1990-х років темпи зростання розвинених ринків виявилися вищими за темпи зростання ринків, що розвиваються. 1997 р. видався особливо складним для ринків, що формуються. Азіатські ринки зазнали досить відчутної кризи, негативних наслідків якої остаточно не було подолано навіть у 1999 р. За 1997 р. капіталізація Кореї та Малайзії скоротилась приблизно на 2/3 (табл. 6.8). Унаслідок значного послаблення по-зицій ринків, що формуються, у 1998 р. частка розвинених ринків у сукупній світовій капіталізації підвищилася до 93 %.
У 1999 р. левову частку світової капіталізації (67 забезпе-чували лише три країни — США, Японія та Великобританія. На сімку провідних розвинених ринків припадає понад 75 % світової капіталізації.
Протягом більш ніж 20 років абсолютним лідером з капіталі-зації залишаються США (від 30 до 55 % світової капіталізації у 1980—2002 рр.). Проте був коротенький період, коли на перше місце з капіталізації вийшла Японія (1988—1989 рр.). Причинами того були:
1) надспекулятивне розбухання фіктивного капіталу в Японії у 1980-ті роки;
2) високий курс японської єни, що вплинув на кількісні пока-зники країни при переведенні їх у долари США (фактор валют-ного курсу продовжував відігравати важливу роль аж до 1995 р., коли багаторічна тенденція зростання курсу єни змінилася на протилежну).
Значне скорочення капіталізації Японії у 1996—1998 рр. у до-ларовому виразі є наслідком як глибокої фінансової кризи країни в цілому, так і зниженням курсу єни відносно долара США з 1995 аж до 1999 р.
Висока кон’юнктура фондових ринків розвинених країн на-прикінці ХХ ст. відігравала певну роль у підтримці високої діло-вої активності в західних країнах, стимулюванні науково-технічного прогресу, модернізації виробництва та концентрації капіталу. Спостерігалося посилення взаємозв’язку між фінансо-вим і реальним секторами економіки. Так, у Великобританії 60 % загального обсягу щорічних інвестицій в економіку вкладалося в компанії, діяльність яких пов’язана з інформаційними технологія-ми. Водночас значно активізувалися процеси приватизації. У Захі-дній Європі за період з 1990 до 2002 р. було реалізовано державної власності на суму 675 млрд дол.
Проте виявилося, що позитивний вплив високої кон’юнктури фондового ринку на реальну економіку багато в чому перебіль-шувався. Значний обсяг капіталу, залученого в компанії нових технологій, було витрачено непродуктивно. Значна частка під-приємств залишилася під контролем держави, а ті з них, що були приватизовані, працювали недостатньо ефективно. Було також виявлено недосконалість норм та правил корпоративного управ-ління. У зв’язку з цим компанії не спромоглися забезпечити дохід за акціями, адекватний їх високому курсу на ринку. Це і стало основною причиною масового падіння курсів акцій з березня 2000 р. Ситуація, коли помітне зростання курсів акцій перестає відповідати реальній ситуації в економіці й компанії не спромо-жні забезпечити належну прибутковість акцій, може стати однією з причин виникнення фінансової кризи.
Для власників акцій — інституційних інвесторів та приватних осіб — падіння котирувань означає номінальне зниження вартос-ті їхніх активів. Для промислових компаній падіння котирувань означає обмеження власної інвестиційної активності за рахунок залучення коштів з ринку капіталів. Наслідки падіння курсів ак-цій поширюються також і на фінансово-валютну сферу.
В основі динаміки фіктивного капіталу, втіленого в акціях, лежить динаміка реального капіталу. Рух цін акцій у довгостро-ковій перспективі в цілому збігається з динамікою ВВП та про-мислового виробництва і, відповідно, має циклічний характер. Разом із тим фіктивний капітал має і власні закономірності роз-витку, що не пов’язані з рухом реального капіталу.
Як зазначав К. Маркс, цінні папери являють собою товари, ці-на яких має особливий рух та особливим способом встановлю-ється. Їх ринкова вартість отримує відмінне від їх номінальної вартості визначення, не пов’язане зі зміною вартості справжнього капіталу (хоча і пов’язане зі збільшенням цієї вартості) .
Амплітуда коливань ринків акцій значно вища за амплітуду коливань макроекономічних показників, а рух фіктивного капіта-лу іноді зовсім не пов’язаний із рухом реального капіталу. Навіть на розвинених ринках він може за один рік як зрости на 30—60 %, так і зменшитись на 30—40 %, незалежно від економічної ситуації в країні.
Як свідчать численні спостереження за ринком акцій, коли ве-ктори руху промислового циклу та ринку акцій збігаються, темпи їх динаміки різняться досить помітно. Темпи зростання (спаду) ринку акцій у 2—3 рази перевищують темпи зростання (спаду) реального сектору. Унаслідок випереджувального зростання ри-нку акцій виникають так звані бульбашки (bubbles), що поясню-ється відривом фіктивного капіталу від своєї бази — від реально-го капіталу. Рано чи пізно «бульбашка» лопає, що призводить до втрати сотень мільярдів доларів.
Природа виникнення подібних «бульбашок» полягає в тому, що дії інвесторів на ринку не завжди можна назвати раціональ-ними (іноді інвестори схильні проявляти стадний інстинкт). Рух цін угору підігрівається взаємним очікуванням подальшого під-вищення цін. Навіть у випадку, якщо основні показники свідчать про те, що піднесення вже вичерпало себе і ринок перегрітий, ба-гато інвесторів продовжують купувати акції, сподіваючись на подальше зростання ринку.
У ситуації, коли надмірне збільшення фіктивного капіталу до-сягає надзвичайно великих розмірів, достатньо незначного по-штовху для того, щоб ціни почали стрімко падати. І в цьому разі спрацьовує психологічний фактор, що змушує інвесторів руха-тись в одному напрямі. Як наслідок, ціни опускаються нижче за рівень рівноваги.
Як зазначалося вище, динаміка ринку акцій у цілому збігаєть-ся з динамікою економіки (реального сектору). Разом з тим ситу-ація на фондовому ринку може чинити зворотний вплив на реа-льний сектор економіки. Піднесення на фондовому ринку створює додаткові можливості для залучення інвестиційного ка-піталу компаніями через додатковий випуск акцій. Від курсової вартості акцій компаній залежать і можливості залучення банків-ського кредиту. Тобто за інших рівних умов зростання ринку ак-цій сприяє зростанню виробництва.
Показник насиченості господарського обороту цінними папе-рами та роль фондового ринку у перерозподілі грошових ресурсів на цілі інвестування можна оцінити за індикатором «Капіталіза-ція ринку акцій / ВВП». Розподіл ринків за ступенем насиченості господарського обороту цінними паперами у 2000 р. наведено у табл. 2
Таблиця 2
РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ЗА СТУПЕНЕМ НАСИЧЕНОСТІ
ГОСПОДАРСЬКОГО ОБОРОТУ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ у 2000 році
Капіталізація фондового рин-ку / ВВП, % Класифікація фондових ринків за ступенем розвитку
розвинені ринки ринки, що формуються
0—5 Румунія, Словаччина
>5—10 Венесуела, Ліван, Пакистан, Бангладеш, Україна,
Шрі-Ланка, Еквадор
>10—20 Австрія Індонезія, Кенія, Колумбія, Кот-д’Івуар, Литва, Намібія, Нігерія, Польща, Росія, Сло-венія, Туніс, Хорватія
>20—30 Угорщина, Гана, Єгипет, Марокко, Таїланд,
Перу, Чехія
>30—40 Нова Зеландія Бразилія, Зімбабве, Індія, Корея, Латвія, Маврикій, Мексика, Філіппіни, Естонія
>40—60 Данія, Норвегія, Португалія Аргентина, Ізраїль, Китай, Трінідад і Тобаго
>60—80 Німеччина, Італія, Японія Йорданія
>80—100 Австралія, Ірландія,
Бельгія, Іспанія Чилі
>100—150 Канада, Франція, Швеція Малайзія
>150 Великобританія, Люксем-бург, Нідерланди, Сінгапур, США, Гонконг, Швейцарія Південна Африка
Ринків разом 22 45
Джерела: FIBV Annual Report 2000; IMF World Economic Outlook, May 2001; S&P/IFC Emerging Stock Markets Review January 2001.
Як свідчать дані табл. 6.9, капіталізація переважної більшості розвинених ринків становить 40—60 % ВВП, і навпаки, капіталі-зація більшості ринків, що розвиваються, — менше 40—60 % ВВП. Для України значення індикатора «Капіталізація ринку ак-цій / ВВП» у 2000 р. дорівнювало 6,2 % [(1,88 млрд дол. / 30,35 млрд дол.) 100 %].
Показник частки капіталізації у ВВП часто використовується для порівняльної характеристики ступеня розвиненості акціонер-ного капіталу в економіці тієї чи іншої країни. Як свідчить табл. 6.9, акціонерний капітал є більш розвинений у країнах, що успадкували англійські норми права (США, Канада, Австралія, Південна Африка, Сінгапур). У провідних країнах континенталь-ної Європи частка курсової вартості акцій у ВВП у 2—3 рази нижча, ніж у США, Англії та Канаді. Це пов’язано з тим, що випуск акцій відіграє тут значно меншу роль у забезпеченні промисло-вих підприємств фінансовими ресурсами. В Європі значно важ-ливішу роль у забезпеченні промислових підприємств довгостро-ковим капіталом традиційно відіграють банки, що надають довгострокові позики.
Показник «Капіталізація ринку акцій / ВВП» не є мірилом ступеня розвитку економіки країни. Він здебільшого характери-зує національні особливості залучення капіталу підприємствами. Проте в Німеччині багато економістів вважають, що менш розви-нений ринок акцій Німеччини порівняно з англосаксонськими країнами є недоліком її фінансової системи. Це означає, що роз-винений ринок акцій розглядається як фактор, що підвищує кон-курентоспроможність національної економіки. І не випадково у 1990-ті роки на урядовому рівні в Німеччині вживаються заходи щодо стимулювання розвитку національного ринку акцій.
Водночас швидкі зміни у фінансовій системі Франції (1980—1990-ті роки) свідчать про її поступовий перехід від континента-льної моделі, що спирається переважно на банки (bank-based system), до англосаксонської — з опорою на ринок цінних папе-рів (market-based system).

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Капіталізація ринку» з дисципліни «Міжнародні фінанси»

Реферати та публікації на інші теми:

ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ КЛАСИЧНА КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ Наголос Аудит нематеріальних активів. Мета і завдання аудиту На полном ходу поезда