Свопи дають змогу вилучити користь з диференціала процен-тних ставок за двома валютами. Ставка свопа визначається спот-курсами відповідних валют, процентними ставками і терміном свопа. Якщо ставка свопа виходить за межі, визначені поточними спот-курсами і процентними ставками, трейдери можуть одержа-ти безризиковий прибуток через купівлю дешевих інструментів і продаж дорогих. Оскільки ціни цих інструментів зближаються в міру набли-ження до терміну виконання, трейдер упевнений в одержанні прибутку при настанні строку інструментів. Ідея арбітражу полягає у використанні взаємозв’язку цін різ-них фінансових інструментів, наприклад процентних ставок за депозитами грошового ринку, спот-курсів валют, процентних ставок за валютними депозитами і форвардними курсами (в ос-нові яких лежать диференціали процентних ставок). Ми вже розглядали механізм визначення форвардних пунктів й одержання форвардних курсів. Якщо прокотирований форвард-ний курс відрізняється від «можливого» форвардного курсу ряду інструментів, трейдер може одержати безризиковий прибуток, використовуючи валютний своп і «дзеркальний» депозит на гро-шовому ринку, валютну операцію спот і форвард «аутрайт». Арбітражні операції можуть проводитися в тих випадках, коли в цінах на одні й ті самі або взаємозв’язані фінансові інструменти виникає різниця. Учасники ринку, що здійснюють арбітражні операції, або арбітражери, постійно вишукують ситуації, коли який-небудь із сегментів ринку йде попереду або не встигає за основним ринком. На арбітраж дивляться як на можливість отримання «легких грошей», оскільки при ньому, якщо все роби-ти правильно, будь-який ризик, за винятком кредитного, відсут-ній, а прибуток гарантований. Приклад. Відомо, що крос-курс EUR/CHF визначається на ос-нові курсів USD/EUR і USD/CHF. Валютна пара EUR/CHF, хоча і котирується з урахуванням курсів USD/EUR і USD/CHF, має пе-вну самостійність. Бувають випадки, коли курс однієї або обох валютних пар міняється, а їх крос-курс деякий час не змінюється. Арбітражер, у даному разі крос-трейдер, намагається отримати вигоду з такої ситуації, одночасно здійснюючи операції на рин-ках EUR/CHF, USD/EUR і USD/CHF. Аналогічні можливості для арбітражних операцій є і на фор-вардних валютних ринках. Валютні форварди оцінюються на ос-нові диференціалів процентних ставок за двома валютами. Зазви-чай форвардні ціни при русі складових швидко коригуються, проте іноді коригування запізнюється. Досвідчений трейдер ні-коли не допустить можливості отримання легких грошей. Отже, валютний ринок є складною системою відносин з при-воду купівлі-продажу валют. Світовий валютний ринок включає субринкові утворення у вигляді регіональних та національних ринків. Головними учасниками ринку є банки, які здійснюють форексні угоди 24 год на добу, обслуговуючи власних клієнтів — суб’єктів зовнішньоекономічних відносин, а також проводячи спекулятивні операції з метою отримання прибутку чи хеджу-вання власних валютних ризиків. Ключовим параметром валют-ного ринку є курс спот як відображення поточного балансу між попитом і пропозицією. Залежно від виду субринку, його еконо-мічної детермінанти та відповідного рівня ліквідності зміни ва-лютного курсу можуть відбуватися майже щосекунди в пікові го-дини ділової активності фінансових центрів. Участь у процесі валютної торгівлі як безпосередньо, так і опосередковано, управ-ління нею неможливі без аналізу ринкової ситуації, виявлення домінуючих ринкових настроїв та тенденцій, оцінювання най-більш імовірних напрямів руху валютного курсу. Комплексність та масштабність економічних явищ і процесів, що виступають факторами ринкової кон’юнктури валютного ринку, величезною мірою ускладнюють роботу з аналізу та прогнозування руху ва-лютного курсу, можуть призвести до помилок та хибних виснов-ків. Але, незважаючи на це, моніторинг валютного ринку та про-гнозування — важливі етапи прийняття управлінських рішень на макро- та мікрорівні.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Арбітражні валютні операції» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
