Математично форвардний курс визначається як спот-курс з додаванням або відніманням так званих свопових пунктів. Сво-пові пункти (мають також назву форвардних пунктів) розрахо-вуються за такою формулою: , (4.1) де E.R.D. (exchange rate differential) — різниця обмінних курсів; Spot — спот-курс; I.R.D. — (interest rate differential) — різниця між ставками за валютами; Days — кількість днів до дати виконання форвардного контра-кту; I.R.B. (interest rate base) — база для обчислення процентів бе-реться на рівні 360 або 365/6 днів. Ця формула дає можливість розрахувати наближене значення свопових пунктів. Існує таке правило: якщо процентна ставка базової валюти менша за процентну ставку котируваної валюти, кажуть, що ба-зова валюта перебуває у премії на форвардному ринку. За одини-цю такої валюти можна купити більше одиниць котируваної ва-люти на форварді, ніж це можна зробити на споті. Якщо ж базова валюта має вищу процентну ставку за котирувану валюту, ка-жуть, що базова валюта перебуває у дисконті на форвардному ринку і за одиницю такої валюти можна купити менше одиниць котируваної валюти на форварді, ніж це можна зробити на споті. У першому випадку свопові пункти додаються до курсу спот, у другому — свопові пункти віднімаються від курсу спот. Отже, додаванням або відніманням пунктів компенсується різниця про-центних ставок валют, що обмінюються. Існує формула (1.2) для точного розрахунку, яка дає змогу отримувати не просто свопові пункти, а зразу розраховувати строковий курс [14, с. 202]: , (4.2) де Swap — своповий курс (терміновий, або форвардний, курс); Spot — спот-курс; S.C.I.R. (second currency interest rate) та F.C.I.R. (first currency interest rate) — процентна ставка другої (котируваної) та першої (базової) валюти відповідно; S.C.I.B. (second currency interest base) та F.S.R.B. (first currency interest base) для обчислення відсотків за другою та першою ва-лютою відповідно; Days — кількість днів до виконання термінової угоди. Ця формула може бути використана для обчислення терміно-вого курсу як для прямого, так і для зворотного (reciprocal rate) котирування. При обчисленні зворотного котирування перша і друга валюти міняються місцями. Форвардна угода дає змогу зафіксувати валютний курс під час ведення переговорів, хоча сам процес обміну може відбутися за домовленістю сторін у будь-який момент у майбутньому. Приклад: Англійський експортер очікує через чотири місяці отримати виручку за контрактом у доларах США. При цьому іс-нує тенденція до зменшення вартості долара відносно фунта стерлінгів. Через такі події в англійського експортера виникає ризик недоотримання планової виручки, вираженої у фунтах стерлін-гах. Таким чином, для хеджування своїх майбутніх надходжень у доларах він звертається до банку з пропозицією купити в нього долари проти фунтів на чотиримісячному форварді, тим самим попереджаючи можливе знецінення валютної виручки. Банк по-годжується провести операцію за відповідним форвардним кур-сом. Підрахунок курсу (за спрощеними умовами без урахування спреду) покажемо на прикладі. Приклад. Чотиримісячна процентна ставка за доларами ста-новить 5 %, чотиримісячна процентна ставка за фунтами — 7 %. Спот-курс фунт/долар — 1,7000. Формула (4.2) дає змогу відразу отримати строковий курс. Свопові пункти одержимо як різницю між курсом спот і форвард: 1,7000 – 1,6895 = 0,0105, або 105 свопових пунктів. Отже, фунт стерлінгів, виступаючи базовою валютою, має вищу процентну ставку, ніж долар. Тобто фунт перебуває у дисконті на форвард-ному ринку, і тому свопові пункти віднімаються від спот-курсу. Поряд з форвардним ринком дуже поширеним є ринок «сво-пів», або свопових угод, що являють собою комбінацію спотової та форвардної операцій. Типова свопова угода може бути, напри-клад, продажем 1 млн дол. США проти 1,67 млн євро за курсом спот 1,67 з одночасною купівлею через три місяці 1 млн дол. США проти 1 661 700,00 євро за курсом форвард (тримісячна процентна ставка USD = 5 %, EUR = 3 %). Для отримання форвардного курсу використовується вже відома формула (4.2). У даному прикладі володіння доларовими активами протягом трьох місяців вигідніше через більшу процентну ставку, а тому долар на фор-варді перебуває у дисконті, тобто за зворотного викупу за 1 млн дол. буде отримано лише 1 661 700,00 євро. У більшості свопових угод два обміни відбуваються з однією і тією самою стороною. Проте цілком можливе укладення спот-угоди з однією стороною, а форвард-угоди — з іншою. Такий своп має назву «спроектованого» свопу на відміну від звичайного «чистого» свопу. Для чистого свопу спот-курс не є суттєвим. У даному разі головним є своп-курс: премія або дисконт, отри-мані внаслідок форвардного продажу тієї чи іншої валюти. Свопові угоди є об’єктом арбітражних операцій через мінли-вість спотових курсів та процентних ставок. Такий арбітраж вва-жається прикладом найбільш витонченого дилерського мистецт-ва. Свопи також активно застосовуються для хеджування валютних ризиків. Напрями застосування своп-угод у практиці світового валютного ринку покажемо на прикладах. Приклад 1. Французький банк має позичити кредит у бельгій-ських франках. Припустимо, що позичковий ринок євро-франка дуже «тонкий». Тоді і для забезпечення потреби у франках банк позичить євродолари, конвертує їх у франки на спот-ринку й од-ночасно продасть їх на форварді, повернувши собі долари для погашення кредиту. Отже, з використанням свопу банк «генеру-вав» франки з доларів та захеджував повернення доларового кре-диту. Приклад 2. Клієнт банку звертається до останнього з пропо-зицією продати 1 млн євро проти долара на шестимісячному форварді. Банк погодиться на таку операцію, але при цьому захеждує цей контракт, продавши 1 млн євро на споті. Отримавши долари, банк укладе угоду своп: продаж доларів проти євро зі зворотним їх викупом через шість місяців. Маючи захеджовані долари, через шість місяців банк продасть їх клієнтові, викупивши за євро. Приклад 3. Швейцарський експортер-імпортер має стабільний потік виручки за експортними контрактами у швейцарських фра-нках. Разом з тим він періодично імпортує і розраховується в до-ларах США. Отримавши чергову експортну виручку, він хоче її конвертувати в долари, проте курс виявляється не на користь франка. Доцільно деякий час утриматися від конвертації в очіку-ванні підвищення ціни франка відносно долара. Так, він свопує суму своїх франків, скажімо, у долари на три або шість місяців. Залишаючись у довгій позиції щодо франка, він замість невигід-ного продажу ефективно розмістив і отримав у користування до-лари. По закінченні терміну угоди, за сприятливої для франка кон’юнктури з’явиться нагода їх вдало конвертувати в долари. Такою схемою вдалося захеджувати експозицію до ризику та перенести її в часі, очікуючи сприятливіші умови обміну. Валютний своп — угода, що припускає одночасну купівлю і продаж або продаж і купівлю певної кількості однієї валюти за іншу з двома датами валютування. Валютний своп — один з найбільш поширених інструментів валютного ринку; їх частка в обороті істотно вища від частки як угод спот, так і форвардів «аутрайт». Валютний своп проводиться як єдина угода з єдиним контрагентом. Однак з метою обчислення прибутків і збитків у бухгал-терському обліку своп застосовується як дві самостійні, але взає-мозалежні угоди, кожна з яких відповідає певній стороні (або «нозі») свопа. Хоча будь-який валютний своп — це єдина угода з єдиним контрагентом, вона має дві дати валютування, або дві «ноги», у яких відбувається обмін коштів. Форвардні валютні операції мають загальні методи обчислення: • форвардних дат валютування; • форвардних пунктів. Валютно-процентний своп — це угода між сторонами, від-повідно до якої вони виплачують один одному процентні ставки за позиками у різних валютах у визначені дати протягом терміну дії угоди. Валютно-процентний своп — важливий інструмент ри-нків капіталу. У принципі він дуже схожий на процентний своп, однак у цьому беруть участь дві різні валюти. Валютні свопи — це не те саме, що валютно-процентні або процентні свопи. Валютно-процентні свопи передбачають обмін основними сумами з наступним обміном процентними платежа-ми протягом усього терміну дії свопа. У валютних свопах прово-диться лише обмін основними сумами в дати валютування без будь-яких процентних платежів. Процентні свопи пов’язані тільки з однією валютою, тоді як валютні й валютно-процентні свопи — завжди з двома. Короткі свопи (short dates) — це свопи, термін яких менший одного місяця. Наприклад, перша «нога» може бути виконана сьогодні, а друга — завтра або овернайт (О/N — overnight). У валютному свопі від базової валюти залежить, яка сума зу-стрічної валюти буде поставлена на дату валютування. Котиру-вання форвардного постачання проводиться у форвардних пунк-тах, які в цьому разі називаються своповими пунктами. Приклад. 10 липня банк А входить у тримісячний валютний своп USD/EUR на 10 млн дол. Сума базової валюти на обох «ногах» угоди та сама. Банкові А потрібно купити USD за спот-курсом і продати долари за євро за форвардним курсом. Терміни валютних свопів збігаються з термінами міжбанків-ських депозитів грошового ринку. Короткі дати. Ці дати валютування застосовуються у валют-них свопах, термін дії яких не перевищує одного місяця. Най-більш поширені короткі дати та їх позначення наведені в табл. 1. Таблиця 1 КЛАСИФІКАЦІЯ СВОПІВ Короткі дати та їх позначення Перша дата валютування Друга дата валютування О/N — овернайт (overnight) Сьогодні Наступний робочий день T/N — «том-некст» (tomorrow-next або tom-next) Наступний робочий день Другий робочий день після сьогоднішнього дня = спот-дата S/N — спот-некст (spot-next) Спот-дата Перший робочий день після спот-дати S/W — спот-уік (spot-one week) Спот-дата Через один тиждень після спот-дати = семи календарним дням
Форварди «аутрайт» і валютні свопи утворюють форвардні валютні ринки, оскільки і ті й інші пов’язані з обміном валют у майбутньому. До 1995 р. на угоди спот припадало 43 % денного обороту, але до 1998 р. валютні форварди і свопи стали перева-жати, і тепер їхня частка в загальному обороті перевищує 60 %. Більшість валютних операцій передбачає обмін валюти на американські долари. Але що робити, коли вам потрібний обмін-ний курс валют, до яких американський долар не входить, напри-клад курс DEM/CHF? У цьому разі розраховується крос-курс, що є результатом теоретичної операції при купівлі американських доларів на німецькі марки з наступним продажем цих доларів за швейцарські франки, або навпаки.
За наявності прямих або доларових курсів крос-курси бід і аск для валютних пар можна розрахувати, використовуючи наведену нижче схему, де валютам 1 і 2 відповідають курси бід і аск В1 і А1, В2 і А2 відповідно.
Якщо при розрахунку використовуються зворотні і прямі об-мінні курси, то для одержання відповідних кросів-курсів бід й аск курси просто перемножуються.
Валютна пара Бід Аск Валюта 1/USD В1 А1 USD/Валюта 2 В2 А2 Крос-курси Бід Аск Валюта 1/Валюта 2 В1 х В2 А1 х А2
Підбиваючи підсумок, відзначимо, що в рамках валютного свопа: • укладається єдина позабіржова угода з двома датами валю-тування, їх ще називають, як зазначалося, «ногами»; • є дві «ноги», при цьому друга припускає зворотне щодо першої дії; • операція обміну проводиться двічі; • терміни валютування можуть змінюватися від одного дня до 12 місяців; • зазвичай суми базової валюти ідентичні для обох «ніг»; • котирування здійснюється у форвардних пунктах. Більшість форвардних валютних операцій — це валютні сво-пи, які можна визначити в такий спосіб. Розрахунок крос-курсів на основі прямих або доларових курсів. Уявіть, що ви дилер, котрий котирує валютну пару EUR/CHF. Клієнт хоче продати євро і купити швейцарські фран-ки. У цьому випадку він, оскільки продає базову валюту, здійс-нює операцію за вашим курсом бід. Як у цьому разі розраховується крос-курс? За наявності прямих курсів крос-курси бід і аск для валютних пар можна розрахувати, використовуючи наведену нижче схему, де валютам 1 і 2 відповідають курси бід і аск В1 і А1, В2 і А2 відповідно.
Припустимо, що спот-курси є такі: USD/EUR = 1,7000/10, USD/CHF = 1,5100/10. У нашій схемі валютою 1 буде долар США, а валютою 2 — швейцарський франк. Курс бід для валютної пари EUR/CHF дорівнює: . Курс аск для валютної пари EUR/CHF дорівнює: . Отже, двостороннє котирування пари EUR/CHF дорівнює 0,8877/0,8888. На практиці курс котирується відносно 100 євро і становить 88,77/88,88. Якщо ж потрібен крос-курс CHF/EUR, то розрахунок здійсню-ється в такий спосіб. Курс бід для валютної пари CHF/EUR дорівнює: . Курс аск для валютної пари CHF/EUR дорівнює: . Таким чином, двостороннє котирування пари CHF/EUR ста-новить 1,1251/1,1265. На практиці курс котирується відносно 100 швейцарських франків і становить 112,51/112,65. Розглянуті сегменти валютного ринку мають своє функціона-льне призначення: поточний ринок задовольняє потреби у негай-ному обміні валют, терміновий ринок та ринок деривативів — у хеджуванні валютних ризиків у майбутніх періодах. Зв’язок між ринками такий: поточний ринок є визначальним для ціноутво-рення на всіх інших ринках. Відколи міжнародне співтовариство впровадило систему «плаваючих» курсів, виникла потреба у спостереженні за мінли-востями світової кон’юнктури та прогнозуванні її розвитку. Це завдання випливає з важливості валютного курсу для економіки кожної окремої країни, збалансованості розвитку всього світово-го співтовариства. Валютний курс є важливим як з макроеконо-мічної, так і з мікроекономічної позиції. Будь-яка держава не за-цікавлена у значних і різких коливаннях власної валюти, а тому моніторинг за її станом є головною базою формування валютної політики. На рівні суб’єкта економічних відносин, пов’язаного із зовнішніми операціями, валютний курс є орієнтиром поточної міжнародної вартості, критерієм ефективності реалізації зовніш-ньоекономічних угод. Реалії сьогодення такі, що валютний курс через ці флуктуації є інструментом спекуляцій. Тому підвищений ризик операцій з валютним курсом також є аргументом запрова-дження дослідження за закономірностями його розвитку. Незважаючи на скептичні оцінки окремих дослідників про неможливість вивчення природи змін валютного курсу, наукова думка з меншими або більшими успіхами продовжує пошук ви-явлення законів його розвитку. З огляду на те, що рух курсу в кожному окремому випадку можна розглядати як створення ста-тистичного масиву даних у динаміці, виникає можливість засто-сування всього потенціалу статистичної науки. Особливо прогре-сивними видається розроблення, адаптація та перевірка спроможності різних статистичних моделей: від моделей динаміки до моделей зв’язку. Статистичні методи мають перевагу над іншими методами дослідження валютного ринку, такими як імітаційне моделювання, метод експертних оцінок, методи структурних аналогій. Ця перевага полягає в тому, що зазначені методи дають змогу враховувати стохастичну природу моделей при прогнозу-ванні їх змін. Статистичні прогнози ґрунтуються на гіпотезах про стабільність значень величини, що прогнозується; закону її роз-поділу; взаємозв’язків з іншими величинами тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валютні операції своп» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
