ОПЕРАТИВНИЙ ОБЛІК ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНІВ РОЗ-РАХУНКУ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКО-НОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Розвиток і налагодження міжнародних відносин підприємств та організацій України посідає значне місце в їх фінансово-господарській діяльності. Позитивним явищем у цьому є розширен-ня географії збуту товарів, виконання робіт та послуг, тобто коли український товар закріплюється на освоєних іноземних ринках збуту та завойовує нові. Надходження нових для ринку України товарів є також пози-тивним явищем. Як правило, для завоювання ринку України іно-земні контрагенти надають певні види знижок та відстрочення терміну платежу за свою продукцію. Але є й інша сторона. Нові іноземні ринки для нашого експорту та нові іноземні товари пе-редбачають роботу з новими, раніше невідомими іноземними партнерами. Якщо зовнішньоекономічний контракт укладається вперше і про ділову репутацію контрагента нічого не відомо, то можливо відразу з ним домовитись про проведення експортної операції через факторингову установу. Коли ж уже укладено зовнішньоекономічний контракт і навіть відвантажена на експорт продукція, то, відповідно, ви дієте на свій ризик. Насамперед ризик полягає в тому, що можна несвоє-часно отримати валютну виручку. У разі, коли українська сторона є імпортером продукції, робіт, послуг (надалі товарів) і вже здійснено попередню оплату, можна несвоєчасно отримати імпорт або не отримати взагалі. Чинне законодавство України (Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР, від 23.09.1994 р.) передбачає, що іноземна валюта (виручка) за екс-портований товар має надійти і бути зарахованою в уповноваже-ний банк на Ваш рахунок у термін зазначений у контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення вантажу (з дати виписки вивізної вантажної митної декларації). Якщо ж це роботи, послуги, права інтелектуальної власності — то з дати підпису документа (акта приймання-передавання), що засвідчує факт прийняття робіт, надання послуг або передачі прав інтелек-туальної власності. Виняток. Якщо експортується за іноземну валюту фармацев-тична продукція українського виробництва (відповідно кодам то-варної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності 30.01—30.06), то тоді термін повернення валютної виручки не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту виписки вивізної митної декларації. Це доповнення внесено Законом України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 1034-XIV від 10.09.1999 р. При імпорті в Україну законодавством також передбачено 90-денний термін надходження товарів з моменту здійснення украї-нським покупцем авансового платежу (дати, зазначеної у виписці уповноваженого банку). Якщо ж умовами зовнішньоекономічного контракту на імпорт передбачена форма розрахунку — документарний акредитив, то 90 днів відліковуються з моменту фактичного здійснення плате-жу на користь іноземного контрагента уповноваженим банком (доповнення внесено Законом України «Про внесення змін та до-повнень до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 184/96-ВР від 07.05.1996 р.). Виняток. Надходження товарів за імпортними операціями піс-ля перерахування суб’єктами космічної діяльності авансового платежу за виконання робіт з виготовлення (розроблення) агрега-тів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів (доповнення внесено Законом України «Про державну підтримку космічної діяльності» № 1559-ІІІ від 16.03.2000 р.). У разі перевищення зазначених термінів на резидентів Украї-ни буде нараховуватись та стягуватись пеня в розмірі 0,3% за ко-жний день прострочення від суми іноземної валюти, що не на-дійшла (при експорті) або від митної вартості товару, що не надійшов (при імпорті). Ці суми визначаються в іноземній валюті і перераховуються в гривню за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості. Якщо суд або арбітражний суд, міжнародний комерційний ар-бітражний суд, морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України прийняли позовну заяву від резидента України про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термінів, обумовлених у зовнішньоторговельному контракті, то зупиняється нарахування та сплата пені за їх порушення. Якщо суд відмовляє в позові повністю або частково, термін нарахування та сплати поновлюється, з урахуванням того термі-ну, на який нарахування було призупинено. Якщо суд приймає рішення про задоволення позову, то пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду. Державні податкові інспекції мають право за наслідками доку-ментальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню. У зв’язку з цим рекомендується українським суб’єктам госпо-дарювання при опрацюванні проектів та укладанні зовнішньоекономічних договорів у розділі, який регламентує відповідаль-ність сторін передбачати розмір штрафних санкцій не менше 0,3% за кожний календарний день від суми іноземної валюти або суми іноземного товару, що можуть несвоєчасно надходити. Якщо ж передбачаєте, що можете перевищити законодавчо встановлений термін з вини контрагента і таке перевищення не залежить від форс-мажорних обставин, обумовлених контрактом, краще відразу звернутись до судових органів. Але є ще один шлях. Стаття 6 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. (із змінами внесеними Законом №184/96-ВР від 07.05.1996 р.) зазначає, якщо резидентами виконуються зовнішньоекономічні договори, предметом яких передбачено: • виробничу кооперацію; • консигнацію; • комплексне будівництво; • оперативний і фінансовий лізинг; • поставку складних технічних виробів; • поставку товарів спеціального призначення; то Національний банк України (надалі НБУ) може їм надавати індивідуальні ліцензії на продовження законодавчо встановлених термінів. Відразу зауважимо, що згідно з рішенням Комісії Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 5 листопада 1996 р., НБУ може надавати індивідуальні ліцензії на продовження термінів лише на вищезазначені види операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Визначення порядку віднесення зовнішньоекономічних опе-рацій до вищезазначених Законом покладено на Кабінет Мініст-рів України, який через 3 місяці відразу видав свою Постанову «Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ни-ми зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої ко-операції, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення» № 882 від 28.12.1994 р. У редакції КМУ віднесення виглядає таким чином: 1. До операцій виробничої кооперації належать операції щодо поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, за-готовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузе-вого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв’язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції щодо виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення технологічних операцій. 2. До операцій з консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зо-бов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протя-гом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. 3. До операцій комплексного будівництва належать операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних ма-теріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та бу-дівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання дого-ворів про реалізацію проектів за схемою «будувати-експлуатувати-передавати», здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та га-рантійних робіт і послуг, а також постачання машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт. 4. До операцій з поставки складних технічних виробів відно-сяться операції щодо поставки устаткування частинами або поставки складних технічних виробів, що потребують установлення, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також поставки складних техніч-них виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів. 5. До операцій, які здійснюються під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення, відносяться операції щодо поставки продукції згідно з переліком, що визначається КМУ. 6. До операцій, які здійснюються під час виконання договорів оперативного та фінансового лізингу (у формі міжнародного лі-зингу), належать операції, визначені пунктом 1 статті 4 Закону України «Про лізинг». Уважно перечитавши вищезазначену Постанову КМУ майже кожний може «знайти себе та … взяти участь». Але слід спочатку пересвідчитись, що Ваш товар (об’єкт зов-нішньоекономічної угоди) не належить: — у разі експорту як частина бартерного контракту до перелі-ку товарів, експорт яких забороняється за бартерними (товарообмінними) операціями, затвердженого Постановою КМУ «Про перелік товарів (продукції, робіт, послуг), експорт яких заборо-няється за бартерними (товарообмінними) операціями» № 854 від 12.06.1998 р., — до переліку товарів критичного імпорту, затвердженого Постановою КМУ «Про перелік товарів критичного імпорту» № 1145 від 27.07.1998 р. Якщо Ви теж вважаєте, що Ваша операція в галузі зовнішньо-економічної діяльності підпадає під одну з вищезазначених (роз-глянемо на найпростішому прикладі — консигнація), і вже «не за горами» кінець 90-денного терміну, то Вам ще необхідно визна-читись, до якого державного органу необхідно буде звертатись для отримання висновку щодо обґрунтованості причин переви-щення термінів. Наведемо приклад зовнішньоекономічної угоди. ДОГОВІР № 0013 консигнації на продаж продукції м. Київ, Україна 1 жовтня 2000 р. Київський завод ялинкових прикрас АТЗТ «ЗІРКА», м. Київ, Украї-на, надалі Консигнант, в особі генерального директора Іванова Івана Івановича, що діє на підставі статуту свого підприємства, з однієї сто-рони, та Краківський торговий дім «ЄВРОПА», м. Краків, Польща, надалі Консигнатор, в особі комерційного директора Янушка Дмитра Іванови-ча, що діє на підставі статуту свого підприємства, з іншої сторони, уклали цей Договір про таке: 1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. Консигнант зобов’язується передавати, а Консигнатор приймати на реалізацію товар (ялинкові прикраси) в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в розрахункових накладних. Загальна вартість това-ру за цим Договором 10000 (десять тисяч) дол. США. 1.2. Право власності на поставлений за цим Договором товар зали-шається за Консигнантом до моменту надходження валютних коштів на рахунок Консигнанта. 2. УМОВИ ПОСТАВКИ І РОЗРАХУНКІВ 2.1. Строк поставки: відвантаження провадиться за накладними, протягом жовтня 2000 р. 2.2. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок Консигнанта. 2.3. Оплата провадиться Консигнантом на рахунок Консигнатора в доларах США протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту продажу товару Консигнатором. 2.4. Консигнатор має право повернення Консигнанту нереалізовано-го товару протягом строку дії цього Договору. 3. УМОВИ ЦІН 3.1. Консигнатор має право самостійно встановлювати ціни на то-вар, що переданий йому на консигнацію, виходячи з ринкової кон’юнктури. Ціни, що встановлені Консигнатором, не можуть бути нижче цін, установлених Консигнантом. 4. ВИНАГОРОДА КОНСИГНАТОРА 4.1. Винагорода Консигнатора визначається як різниця між ціною реалізації товару Консигнатором і ціною Консигнанта. 4.2. Право на винагороду Консигнатор отримує з моменту фактичної реалізації одержаного товару. 4.3. Консигнатор отримує винагороду шляхом утримання сум, що належать йому з коштів, отриманих після продажу товару, поставлено-го на консигнацію. 5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН 5.1. Консигнатор приймає на себе відповідальність за повне збере-ження товару, що перебуває на консигнації, з моменту його одержання. 5.2. Консигнатор 5 та 20 числа щомісяця після отримання товару, надає Консигнанту інформацію про реалізацію товару та перераховує валютні кошти на рахунок Консигнанта. 5.3. За несвоєчасне перерахування коштів Консигнатор сплачує Консигнанту штраф у розмірі 0,5% за кожний календарний день про-строчення від суми іноземної валюти, що вчасно перерахована. 6. АРБІТРАЖ 6.1. Консигнант і Консигнатор мають намір вжити заходів для вирі-шення всіх спорів і суперечок, що можуть виникнути щодо цього Дого-вору, шляхом переговорів. 6.2. Усі спори, за якими Сторони не досягли згоди, вирішуються ар-бітражним судом за місцем знаходження Консигнанта. 7. ІНШІ УМОВИ 7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторона-ми і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. 7.2. Договір може бути розірваний за згодою обох Сторін, або через невиконання однією Стороною своїх зобов’язань. При цьому Сторона, яка незадоволена виконанням зобов’язань за цим Договором іншою Стороною, зобов’язана направити їй не пізніше ніж за 30 (тридцять) ка-лендарних днів до строку розірвання, що передбачається, письмове по-відомлення з зазначенням причин, що призвели до розірвання Договору. 7.3. Усі зміни і доповнення до цього Договору дійсні, якщо вони здій-снені письмово і підписані уповноваженими представниками Сторін. 7.4. Цей Договір складений у двох однакових примірниках україн-ською мовою, по одному для кожної Сторони. Кожний екземпляр має однакову силу. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН Реалізуючи даний Договір, українська сторона виконала свої зобов’язання, тобто: • товар відвантажила (здійснено митне оформлення) 15.10.2000 р. на суму контрактної вартості — 10 000 дол. США; • сплатила мито, митний збір, вартість перевезення та страху-вання — усього на 4000 дол. США; • перевезла товар на склад Консигнатора; • 20.10.2000 р. здали товар і підписали акт приймання-передавання товару на консигнаційному складі м. Краків, Польща. Польська сторона теж ретельно виконувала свої зобов’язання: • сплатила всі витрати на розмитнення товару; • прийняла товар на повну відповідальність на своєму конси-гнаційному складі; • реалізовувала товар; • двічі на місяць (згідно з умовами договору) інформувала українського контрагента про хід реалізації товару та перерахо-вувала йому валютні кошти. Загалом, станом на 5 січня 2001 р. товару було реалізовано на суму 6 тис. дол. США. Валютна виручка (частками в міру реалі-зації товару) надійшла на рахунок Київського заводу ялинкових прикрас АТЗТ «ЗІРКА» в сумі 6000 дол. США. Українська Сторона отримала 5 січня 2001 р. повідомлення від польської Сторони про те, що на складі фактично зберігається нашого товару на суму 4000 дол. США, ураховуючи специфіку товару, сезон продажу закінчено. Партнер просив дати вказівки щодо подальших дій з товаром. Назад везти — дорого, викинути — жалко, податкова почне нараховувати та стягувати пеню за несвоєчасне надходження ва-лютної виручки! Що ж робити? Слід продовжити термін надхо-дження валютної виручки. Передусім необхідно знати, який саме державний орган може дати висновок про обґрунтованість перевищення терміну повер-нення валютної виручки. Надання таких висновків покладається за договорами: • консигнації — на МЗЕЗіТ (нині Мінекономіки); • оперативного та фінансового лізингу (у формі міжнародного лі-зингу) — на галузеві міністерства за погодженням з Мінекономіки; • комплексного будівництва — на Держбуд із залученням га-лузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; • поставки складних технічних виробів — на Мінпромполіти-ки, Міненерго, Мінвуглепром, Мінтранс, Держнафтогазпром, Держкомзв’язку, Держкоммедбіопром; • продукції ядерного призначення — на Міненерго. Виробничої кооперації в: • паливно-енергетичному комплексі — на Міненерго, Держ-нафтогазпром, Мінвуглепром; • машинобудуванні, виробництві військово-технічної продук-ції, металургійній промисловості, хімічній промисловості, дере-вообробній та меблевій промисловості, целюлозно-паперовій та легкій промисловості — на Мінпромполітики; • галузі зв’язку — на Держкомзв’язку; • галузі транспорту — на Мінтранс; • будівництві та житлово-комунальному господарстві — на Держбуд; • медичній промисловості — на Держкоммедбіопром; • сільському господарстві, харчовій і виноробній промислово-сті на Мінагропром; • рибному господарстві — на Держкомрибгосп. Далі терміново необхідно звернутись до Міністерства еконо-міки (як наступника колишнього Міністерства зовнішніх еконо-мічних зв’язків і торгівлі, надалі МЗЕЗіТ) для отримання Довідки «Про відсутність (наявність) обмежень, передбачених ст. 37 За-кону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991 р. у суб’єкта господарської діяльності і в його іно-земного контрагента на здійснення зовнішньоекономічної діяль-ності та про відповідність зовнішньоекономічного договору (кон-тракту) законодавству України». Довідково: стаття 37 передбачає застосування спеціальних са-нкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності як України, так і іноземних за порушення чинного законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні. Відповідно до Наказу МЗЕЗіТ № 581 від 12.09.1998 р. для цього Ви повинні надати до міністерства такі документи: • лист-звернення про видачу довідки за довільною формою з обов’язковими відомостями про: • стан виконання зовнішньоекономічного договору (контрак-ту) на момент звернення; • обґрунтування потреби продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та строку, потрібного для завершення розра-хунків за ним; • центральний орган виконавчої влади, в який буде подава-тись Довідка; • завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов’язковим зазначенням юридич-ної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів (як-що текст зовнішньоекономічного договору викладений не державною мовою, заявник додає письмовий переклад докумен-та, виконаний і завірений установою, що має право на здійснення офіційних перекладів); • у разі наявності копії раніше отриманих довідок. Крім переліченого, можна подати: копії документів, які під-тверджують причини, що призвели до затримки в проведенні роз-рахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом), та вжиті заходи щодо своєчасного повернення валютних коштів (якщо вони вживались). Загальний термін розгляду документів у Міністерстві еконо-міки має не перевищувати 14 робочих днів. Якщо через відсутність достатньої інформації в Міністерстві та наданих для отримання Довідки документах неможливо пере-вірити цінову інформацію зовнішньоекономічного договору (ко-нтракту) на відповідність рівню цін світової кон’юнктури ринку, на вимогу міністерства, має бути наданий експертний висновок Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зов-нішніх товарних ринків про проведену цінову експертизу, після чого робиться остаточний висновок щодо умов договору. При цьому термін розгляду документів у Міністерстві продовжується на строк, потрібний для проведення експертизи в державному інформаційно-аналітичному центрі моніторингу зовнішніх това-рних ринків. Довідка оформляється у двох примірниках, один з яких вида-ється особисто резиденту при пред’явленні документа, що посві-дчує особу, та доручення на її отримання, другий надсилається до органу виконавчої влади, який відповідно до Постанови КМУ № 882 від 28.12.1994 р. надаватиме висновки щодо обґрунтова-ності причин перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Коли резидент отримає Довідку «Про відсутність (наявність) обмежень, передбачених ст. 37 Закону України …», наступний етап — звернення до відповідного міністерства або відомства для отримання висновків щодо обґрунтованості причин перевищення термінів. У нашому прикладі — зовнішньоекономічний договір консигнації. Відповідно звертаєтесь до Мінекономіки. Керуючись Наказом МЗЕЗіТ № 777 від 24.11.1998 р., як кон-сигнанту, необхідно подати такі документи до Мінекономіки: • лист-звернення з обґрунтуванням причин перевищення тер-мінів повернення виручки в іноземній валюті за договором кон-сигнації із зазначенням сум та термінів, на які пропонується про-довжити строк розрахунків за договором консигнації; • завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов’язковим зазначенням міс-цезнаходження та банківських реквізитів іноземних контраген-тів (якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений не українською або російською мовами, то заявник додає письмовий переклад документа українською, виконаний і заві-рений установою, що має право на здійснення офіційних пере-кладів); • копії документів, що засвідчують стан виконання контракту на дату звернення (копії вантажних митних декларацій, копію довідки консигнатора про залишки товару на складах на зазначе-ну дату), довідки банку про надходження платежів; • документи, що підтверджують обґрунтування причин за-тримки розрахунків за договором (контрактом). У разі виникнення потреби Мінекономіки може вимагати до-даткових документів, що підтверджують існуючу ситуацію з роз-рахунками за договором консигнації. Загальний термін розгляду документів у Міністерстві еконо-міки має не перевищувати 10 робочих днів. Зверніть увагу на суперечності! — Наказ МЗЕЗіТ № 777 від 24.11.1998 р., стаття 7: «… У разі надання позитивних висновків головне управління з питань зов-нішньої торгівлі готує проект рішення КМУ з визначенням пері-оду можливого перевищення терміну розрахунків за договором консигнації, що розглядається» та стаття 8: «Висновки щодо об-ґрунтованості перевищення термінів повернення виручки в іно-земній валюті за договорами консигнації оформлюються у вигля-ді листа і разом з проектом рішення КМУ подаються до КМУ». — Постанова КМУ № 882 від 28.12.1994 р., стаття 7: «… У ра-зі надання позитивного висновку міністерство або інший центра-льний орган виконавчої влади подає зазначений висновок з об-ґрунтуванням періоду можливого перевищення терміну розрахунків державній податковій адміністрації, яка у п’ятнадцятиденний термін подає Національному банку остаточний висновок щодо можливого продовження цього терміну…» Висновки негативного характеру оформлюються у вигляді ли-ста, що направляється на Вашу адресу. Особливо важливим і цікавим є те, що при аналізі обґрунтова-ності та визначенні потреби в продовженні термінів повернення виручки в іноземній валюті Мінекономіки керується такими кри-теріями: • жорстка конкуренція з боку місцевих та іноземних підпри-ємств-виробників аналогічної продукції, які часто мають змогу поставляти її на реалізацію терміном до 180 днів і більше; • висока ціна товару, яка в разі насичення ринку аналогічним товаром призводить до зниження попиту; • зниження сезонного попиту на товари (наприклад, плодо-овочеві консерви, насіння сільськогосподарських культур, сіль-ськогосподарська техніка, хутряні вироби, медикаменти тощо); • підвищення цін на товар і відповідне зниження попиту на нього після прийняття державою-імпортером нормативно-правових актів обмежувального характеру; • погіршення якісних показників товару в процесі транспор-тування або зберігання (слід підтвердити довідкою незалежної організації або актом), унаслідок чого товар став неконкурентоз-датним і його слід замінити або привести до кондиційного стану; • тривалий термін перебування товару в дорозі (місяць і біль-ше), що слід підтвердити копіями товарно-транспортних на- кладних; • потреба продажу товару дрібнооптовими партіями зі складу або в роздрібній торгівлі, унаслідок відсутності великих спожи-вачів товару або низького попиту на нього; • невідповідність товару стандартам країни-імпортера або втрата товарного вигляду, унаслідок чого товар слід повернути або відправити на промпереробку; • неплатоспроможність кінцевих споживачів товару, що при-зводить до повільної його реалізації; • вузькоспеціалізоване призначення поставленого товару, що значно обмежує коло потенційних покупців і робить його дуже чутливим до запитів ринку, часто реалізація товарів спеціального призначення (наприклад, зварювального дроту, технічних тка-нин, сировини для заводів побутової хімії) повністю залежить від ритмічності роботи підприємства-споживача, що, у свою чергу, може визначатися затримкою фінансування з бюджету, перене-сенням термінів виконання робіт тощо; • поставка товарів для будівельних та ремонтно-монтажних робіт, обсяги яких змінюються залежно від сезону (наприклад, поставка труб для житлово-комунального господарства), що впливає на попит; • економічна недоцільність повернення продукції в Україну у зв’язку з великими додатковими витратами (і відповідним зрос-танням ціни) або її низькою ліквідністю і неможливістю реаліза-ції на внутрішньому ринку; • потреба укладання нових угод між консигнатором і потен-ційними покупцями у зв’язку з відмовою первісних покупців або їх неплатоспроможністю; • передача відвантаженої продукції (наприклад, ліків) устано-вам і організаціям, що фінансуються за рахунок держбюджету і які внаслідок ненадходження бюджетних коштів не в змозі своє-часно розрахуватися; • потреба в проведенні обов’язкової сертифікації або лабора-торного аналізу (підтверджена відповідними документами) від-вантаженої продукції в країні-імпортері (наприклад, медикамен-тів, електронних приладів); • відвантажену продукцію (здебільшого товари народного споживання) розподілено між невеликими торговельними органі-заціями та торговельними організаціями, розташованими у відда-лених районах; • поставка товарів сільськогосподарським підприємствам, які зможуть викупити їх лише після реалізації отриманого урожаю; • потреба в передпродажній підготовці товару, наприклад, при поставках у розібраному вигляді; • утрата товарного вигляду, унаслідок чого продукція не може бути реалізована через торговельну мережу і має бути повернена або відправлена на переробку; • виконання договорів щодо реалізації проектів за схемою Бу-дувати-Експлуатувати-Передавати. Було б доречним ураховувати ці критерії при поданні клопо-тань до міністерств та відомств щодо продовження термінів роз-рахунку за консигнаційними договорами з іноземними контр- агентами. Далі згідно з Постановою КМУ №882 від 28.12.1994 р., пози-тивний висновок Мінекономіки подасть разом з обґрунтуванням періоду можливого перевищення терміну розрахунків до Державної податкової адміністрації. Вона, у свою чергу, у 15-денний термін подасть до централь-ного апарату НБУ остаточний висновок щодо можливого продо-вження цього терміну. Керуючись Постановою правління НБУ № 136 від 24.03.1999 р. «Про затвердження інструкції про порядок здійс-нення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортни-ми та лізинговими операціями» необхідно подати до центрально-го апарату НБУ такі документи: заяву за довільною формою з обґрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених строків розрахунків, яка обов’язково має містити повну назву, місцезнаходження (повну адресу), код за ЄДРПОУ резидента; реквізити банку, через який здійснюються розрахунки за договором; назву, місцезнаходження (повну адресу) нерезидента; номер і дату договору, номер і дату вантажної митної декларації (ВМД) або платіжних документів (за їх наявності на день подання заяви), суму заборгованості та строк перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків; остаточний висновок Податкової адміністрації; копію договору з нерезидентом, який має містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів. Якщо договір укла-дений іноземною мовою, то резидент подає нотаріально засвід-чений його переклад українською мовою; копію ВМД, якщо експортується продукція (об’єкт лізин-гу), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власно-сті) — копію підписаного акта або іншого документа, що засвід-чує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (за лізинговим договором копія ВМД подається лише тоді, коли резидент — лізингодавець звертається за ліцензією на перевищення строків, установлених раніше нада-ними за цим договором ліцензіями). Копії ВМД, текст яких не-можливо прочитати, до розгляду не приймаються; копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, або здій-снення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент); копію довідки Міністерства економіки України про відсут-ність у резидента та нерезидента обмежень на здійснення зовні-шньоекономічної діяльності, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», та про відповід-ність договору вимогам чинного законодавства України. Центральний апарат НБУ розглядає документи, подані рези-дентом, протягом 20 робочих днів з часу отримання повного па-кета документів і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її на-данні із зазначенням причин відмови в письмовій формі. Підставами для відмови в наданні ліцензії є: • подання резидентами до центрального апарату документів, що містять недостовірну інформацію; • відсутність або невідповідність вимогам цієї інструкції хоча б одного з документів. У разі позитивного рішення та сплати Вами послуг за надання ліцензії (згідно з Постановою Правління НБУ «Про затвердження переліків і тарифів банківських операцій (послуг), що надаються установами та управліннями НБУ за операціями (послугами), пов’язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів НБУ» № 311 від 08.08.2000 р.) ліцензія оформляється на бланку НБУ у двох примірниках, один з яких надсилається поштою або переда-ється уповноваженій особі під розпис, другий — береться на окремий облік центральним апаратом. Копії ліцензії центральний апарат передає для контролю упра-влінню за місцем реєстрації банку та управлінню за місцем нашої реєстрації (якщо це не одне й те саме управління). Нарешті є ліцензія на продовження терміну повернення валютних коштів в Україну за зовнішньоекономічним договором кон-сигнації. Нехай нам продовжили термін удвічі (це ж 180 днів), а подавали найперші документи до Мінекономіки вже на 80 кален-дарний день з дати оформлення вивізної ВМД на консигнацію. Але, виходячи з вищенаведеного прикладу, зважте на терміни розгляду та передачі документів. Мінекономіки: отримання довідки про відсутність обмежень на здійснення резидентом та нерезидентом зовнішньоекономічної діяльності — 14 робочих днів. Мінекономіки: отримання висновків щодо обґрунтованості причин перевищення термінів розрахунку — 10 днів. Мінекономіки передає висновок з обгрунтуванням періоду можливого перевищення терміну розрахунку до Державної податкової адміністрації — (приблизно 3 робочі дні на поштове пере-силання). ДПА передає в 15-денний термін до центрального апарату НБУ остаточний висновок щодо можливого продовження терміну. НБУ розглядає і видає ліцензію — 20 робочих днів. Разом — 62 робочі дні, додамо 18 вихідних = 80 календарних. Тобто на 80-тий день подали + 80 = 160. Лишилось часу мен-ше одного місяця на повернення повної суми коштів. Як бачимо, такий процес є трудомістким і тривалим. Тому найкраще відразу передбачити при створенні підсистеми опера-тивного обліку та контролю за міжнародними фінансово-господарськими операціями режим роботи, який би оперативно кон-тролював і вів оперативний облік зазначених процесів. У програмі мають бути всі необхідні оперативні дані щодо процесу продовження терміну проведення розрахунку за конкретним контрактом. Пропонуємо її відеограму такого вигляду (див. рис. 3.7): Продовження терміну розрахунку Реєстраційний № 089 Дата відкриття 7.06.2000 р. Контракт№ Від № Установа Дата подачі документів Перелік документів Дата отримання відповіді Наявність відповіді та висновок 1 Мінекономіки 2 Мінекономіки 3 Державна податкова адміністрація 4 Національний банк Рис. 3.7. Вигляд робочого екрана в режимі «Продовження терміну розрахунку» Якщо не встигли вчасно здійснити всі необхідні розрахункові операції, то це вже теж передбачено Постановою правління НБУ № 136 від 24.03.1999 р., пункт 5.8. «Якщо оформляється ліцензія на перевищення строків, установлених у раніше наданих ліцензі-ях, то до її тексту після інформації про підставу надання слід включити інформацію про раніше надані ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за цим договором (номер ліцензії, дата надання ліцензії, реєстраційний номер, строк дії ліцензії)». Тому є кращий спосіб — застосування факторингових операцій. Майже 10 років суб’єкти підприємницької діяльності України мають вільне право займатись зовнішньоекономічною діяльніс-тю. Збільшилась кількість підприємств і організацій, що налаго-джують і розвивають зовнішньоторгові відносини. У зв’язку з цим виникла необхідність розвитку та вдосконалення форм роз-рахунків за зовнішньоекономічними операціями, які широко за-стосовуються у світовій практиці й можуть бути корисними в за-стосуванні українськими експортерами. Вихід українських підприємств на міжнародний ринок є безумовним позитивом у зовнішньоторговій сфері економіки Украї-ни. Проте їхня непідготовленість у професійному плані до цієї досить специфічної діяльності створює певні труднощі та ризики. Найзначнішими серед них є такі: • зміна ціни на товар після укладення контракту; • відмова імпортера від товару або його оплати; • помилки в документації: • помилки при оплаті товару; • неплатоспроможність покупця; • нестійкість валютних курсів; • заморожування валютної виручки; • блокування рахунків тощо. Для окремих видів ризиків у світовій практиці торгово-фінансових відносин існують певні застереження і специфічні операції, що забезпечують їхнє зменшення або максимально мо-жливе уникнення. Мало хто з українських експортерів (і це не їх вина) знає свого контрагента, його господарську діяльність, фінансове становище, платоспроможність, ділову репутацію, річну фінансову звітність, підтверджену аудиторською фірмою, тощо. Для того, щоб уникнути неплатежів, експортери вимушені працювати здебільшого на умовах попередньої оплати або за ак-редитивною формою розрахунків. Однак ці форми розрахунків бувають економічно невигідні імпортерам у зв’язку з необхідніс-тю відволікання значних валютних оборотних коштів або залу-чення кредитів банків під проценти, що знижує фінансову ефек-тивність зовнішньоторгових операцій. Не треба думати, що в нас найгірше. Проблема неплатежів є актуальною не тільки для України, а й в усьому світі. Не є винятком Франція, Великобританія, Німеччина, Італія, Фін- ляндія. Одним із заходів щодо уникнення ризику несвоєчасного і/або неповного платежу є експортний факторинг. Експортери застосо-вують його як гарантію покриття ризику неплатежу, але в Украї-ні, на жаль, він майже не застосовується. Українські банки не мають можливості перевірити іноземних контрагентів. У свою чергу, одна з форм міжнародних
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОПЕРАТИВНИЙ ОБЛІК ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНІВ РОЗ-РАХУНКУ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКО-НОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ» з дисципліни «Автоматизація оперативного обліку та контролю міжнародних економічних операцій»
