Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація
Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на визначеній території, викликане аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом, а також масовим інфекційним захворюванням, що можуть приводити до людських та матеріальних втрат. Згідно сучасним уявленням, надзвичайні події з загибеллю чи несмертельною поразкою 10 потерпілих і більше, які вимагають невідкладної медичної допомоги, прийнято називати катастрофами. Надзвичайні ситуації можуть класифікуватися за наступними ознаками: ступені раптовості: раптові (не прогнозовані) і очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації; складніше – стихійне лихо; своєчасне прогнозування НС і правильні дії дозволяють уникнути значних матеріальних втрат а в окремих випадках запобігти загибелі людей; швидкості поширення: НС можуть носити вибуховий, стрімкий, помірний та плавний характер. До стрімких найчастіше відносяться більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійні лиха. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру; масштабу поширення: за масштабом НС можна поділити на об'єктові, місцеві, регіональні, державні і глобальні. До об'єктових і місцевих відносяться ситуації, які не виходять за межі одного функціонального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональні, державні та глобальні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав; тривалості дії: за тривалістю дії НС можуть носити короткочасний, або мати затяжний характер. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднення навколишнього середовища, відносяться до затяжних; за характером НС можуть бути навмисними і ненавмисними. До навмисних варто віднести більшість національних, соціальних і військових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха по характеру свого походження є ненавмисними. До цієї групи відносяться також більшість техногенних аварій і катастроф. До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні і космічні явища. Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, урагани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф'яні пожежі, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі пальних копалин. Тектонічні і телуричні небезпечні явища: землетруси; виверження вулканів. Топологічні небезпечні явища: гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення; агрологічні: зсуви, селі, обвали, лавини, осипі, цунамі, провал земної поверхні. Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків комет і штучних космічних апаратів; інші космічні катастрофи. Надзвичайні ситуація антропогенного походження. Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водяні, трубопровідні. Виробничі небезпечні явища: з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйнування механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалення конструкції споруд; гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву і катастрофічного затоплення); прориви гребель з утворенням проривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючого шару ґрунтів чи відкладення наносів на великих територіях; з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будинках на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки, збереження легкозаймистих пальних, вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будинках житлового, соціально-побутового і культурного призначення; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; утрата легкозаймистих пальних та вибухових речовин; з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ виробничого і дослідницького призначення з викидом (погрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у навколишнє середовище; аварії з викидом (погрозою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ); аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали; з вивільненням небезпечних хімічних речовин при їх виробництві чи переробці або збереженні (похованні); аварії на транспорті з викидом (погрозою викиду) СДОР; утворення і поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій; витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуатації об'єктів водопостачання і каналізації; порушення технології в роботі підприємств харчової промисловості; порушення режиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю; Специфічні небезпечні явища: інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних і особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випадки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворюваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія); хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідників рослин. Соціально небезпечні явища: війни ( війни відносять до спеціальних і соціально небезпечних явищ); військові конфлікти; тероризм, суспільні безладдя; алкоголізм, наркоманія, токсикоманія та інші. Серед природних катастроф найбільш частими (90%) є чотири види: повені (вони становлять 40% від загальної кількості надзвичайних ситуацій природного походження), тайфуни (на них припадає 20% катаклізмів), землетруси і посухи (їхня частка − по 15%). Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то для кожної надзвичайної ситуації можна надати якісну і кількісну характеристику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог ВІЗ) вважаються події з числом загиблих не менше 10 осіб. За даними табл. 1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1/4. Серед природних катастроф, як і у вітчизняних авторів, на першому місці повені (8,15%), далі землетруси (7,22%) та урагани (5,20%). Що стосується катастроф техногенного походження, то тут переважають події на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому транспортах (65,7%). За ступенем тяжкості згідно загальноприйнятій концепції катастрофи класифікуються на: малі, з числом загиблим і поранених 25…100 осіб, з кількістю таких, що потребують госпіталізації від 10 до 50 людей; середні, з числом загиблих 101…1 000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51…250 ураженим; великі, з числом загиблих більше 1 000 і таких що потребують госпіталізації більше 250 людей. З цього погляду інтерес представляють статистичні дані про найбільші природні й антропогенні катастрофи XX століття, представлені в табл. 3.2, 3.3. При прогнозуванні втрат у природних катастрофах приведені дані можуть бути використаними як вихідні, але з обов'язковими виправленнями, що враховують вид надзвичайної ситуації (НС), її масштаби, місце події, пору року, часу доби і інші чинники. Особливість НС природного характеру саме і полягає в тому, що вони здебільшого дуже важко передбачувані, тому прогнозовані за даними статистики втрати завжди необхідно оперативно уточнювати.
Таблиця .1 Статистичні дані про частоту катастроф, % Тип катастроф США Інший світ Усього
Природні катастрофи (статистика за 1948…1997 р.)
Повені 1,12 7,03 8,15
Урагани 0,70 4,50 5,20
Землетрусу 0,10 4,12 7,22
Торнадо 1,98 – –
Метеорити 0,0001 – –
Техногенні катастрофи (статистика за 1989…1998 р.)
Авіація 5,05 18,25 23,30
Автомобільний транспорт 1,20 16,80 18,00
Судноплавство 1,95 13,10 15,05
Пожежі і вибухи 3,60 9,45 13,05
Залізничний транспорт 0,35 9,0 9,35
Шахти 0,75 5,30 6,05
Греблі 0,14 0,45 0,59
Сховища газу 0,0015 – –
АЕС 0,00003 – –
Значний інтерес представляють статистичні дані про можливість виникнення і ймовірні прогнози НС, що найбільш часто зустрічаються на території нашої країни. Найбільш непередбаченими, раптовими, такими, що супроводжуються величезним числом жертв і руйнувань, є землетруси. Дотепер неможливо з упевненістю пророчити місце і точний час цього явища природи. Об'єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвичайне поводження тварин, птахів; світіння вершин гір і дерев, зміни рівня води в колодязях. Ці ознаки з'являються за кілька годин, а іноді і за добу до землетрусу.
Таблиця .2 Число надзвичайних ситуацій в останнє десятиріччя минулого віку
Рік Число надзвичайних ситуацій Постраждало, тис. людей Загинуло, людей усього техногенного характеру природного характеру
Таблиця 3.3 Найбільші природні катастрофи XX століття Вид катастрофи Число жертв, осіб Місце і дата катастрофи Виверження вулкана 30 000 о. Мартиника, 1902 р. Зсув 3 000 Італія, 1962р. Повінь 800 000 о-ви Бенгальської затоки, 1970 р. Тайфуни 207 000 Пакистан, 1970 р. Землетрус 650 000 Китай, 1976р. Сель 29 000 Колумбія, 1985р. Град 346 Індія, 1988 р.
Таблиця 3. Характеристика жертв при техногенних катастрофах Катастрофи Середнє число Співвідношення числа загиблих і поранених
Авіаційні 10…100 10:1 Автомобільні до 10 1:5 На морському транспорті 10…100 – Залізничні 10…100 1:10 Вибухи на великих ідприємствах 10…100 1:10 Пожежі в будинках 10…100 1:10, 1:20 Аварія з викидом СДОР 10…100 1:50 Вибухи в шахтах до 10 1:5
За даними літературних джерел тільки один раз, у 1963 році у Китаї вдалося завчасно сповістити людей про можливий землетрус. Як слідство цього, загинуло всього 1 300 людей, а по масштабах зруйнувань могли загинути десятки тисяч. Землетрусам піддається 1/10 частина усієї поверхні континентів Землі. За даними ЮНЕСКО за останні десятиріччя від цього стихійного лиха загинуло більше 1 млн. людей. Деякі відомості про землетруси і їхню імовірність на території нашої країни приводяться в табл. 3.5. Територія нашої країни, що має прибережну смугу, піддана штормам та ураганам. За останні 200 років зареєстровано кілька десятків ураганів, що стали причиною тисяч жертв. Разом з тим, повені спричиняють смерть не на всій території нашої країни. Людські жертви можуть бути невеликими, але величезне число тих, хто залишився без даху, а також значний матеріальний збиток практично завжди має місце. Для території нашої країни також характерні обвали, лавини, селі, зсуви. Статистичні дані про ці нещастя приведені в табл. 3.7. За останні 80 років в Україні зареєстровані сотні подібних катастроф. Такі нещастя більш передбачувані у гірській місцевості, в регіонах з пересіченим ландшафтом, якій характеризується наявністю ярів, пагорбів. У світі існує досвід попередження значних руйнувань і жертв при подібних явищах. У 1996 році затверджене Положення Уряду про класифікацію НС природного і техногенного характеру. Відповідно до зазначеного положення НС класифікуються в залежності від кількості потерпілих, від кількості населення з порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріального збитку, а також границь поширення вражаючих факторів.
Таблиця 4 Статистичні дані про землетруси Сила Середнє число в рік Радіус струсів, км Прогнози наслідків по шкалі Ріхтера по 12-ти бальній шкалі до 4 IV…V 8 000 0…15 Руйнувань немає 4…6 VI…VІІ 900 5…30 Тріщин в будинках та жертв немає 6,1…7,0 VІІІ…IХ 140 20…80 Руйнування окремих будинків, одиничні жертви 7,1…8,0 Х…ХI 15 50…120 Масові обвалення будинків. Загибель значного числа людей 8,0 ХI…ХІІ I 80…160 Повні руйнування міст. Масові жертви. Національна катастрофа. Необхідна міжнародна допомога
Надзвичайні ситуації підрозділяються на об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні. Об’єктові – потерпілих не більше 20 осіб з них одна людина загинула; порушень умов життєдіяльності населення як правило не відбувається; зона НС не виходить за межі об'єкта виробничого чи соціального призначення. Місцеві – потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих – 1...2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельністю від 100 до 300 осіб; матеріальний збиток складає до 1% зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.
Таблиця 5 Статистичні дані про повені на території нашої країни Вид повені Середня кількість у рік Площа, що опинилася під водою, км2 Число загиблих Число тих, хто залишився без даху Сезонні паводки 1…10 на багатьох водоймах 10…100 – – Затяжні дощі, вихід рік з берегів 1 раз у рік 10…100 одиничні випадки 100…1000
Теж для систем рік і каналів 1 разу 10 років 100…1000 10…100 30…40% до числа населення затопленої зони
Руйнування гребель одиничні за всю історію 10…100 100…1 000 1 000…10 000 Циклони, катастрофи, урагани на всім узбережжі 1 раз у 10 років 1 000…1 00 000 100 000 100 000…1 000 000
Таблиця 3.7 Статистичні дані про снігопади, селі, лісові пожежі Вид стихійного лиха Частота за рік Площа, км2 Число загиблих Число тих, хто залишився без даху Снігопади 10…100 Територія населених пунктів одиниці – Лавини, селі, зсуви 1…10 1…10 10…100 100…1 000 Лісові пожежі 10…100 100…1 000 10…100 до 80% населення
Регіональні – потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих від 3 до 5 людей; порушені умови життєдіяльності для 500...1 000 людей; матеріальний збиток становить 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію 2-х областей. Загальнодержавні – потерпілих понад 300 людей, загиблих понад 5 осіб; порушені умови життєдіяльності відносно 1 000 осіб; матеріальний збиток складає понад 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більше ніж дві області. Основною метою такої класифікації є визначення і розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади при ліквідації наслідків НС.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація» з дисципліни «Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях»
