Вона вимагає від членів міжнародної спіль- ноти колективного протистояння порушенням міжнародної безпеки (готовність об’єднати сили проти будь-якого агресора). Прихиль- никами цієї концепції є представники неоліберальної школи міжнародних відносин. У першій половині 90-х років багато знаних західних політологів відстоювали потребу створення в Європі регіо- нальної системи колективної безпеки, основою якої була б НБСЄ (Ґр. Флин, Д. Шеффер, Чарльз і Кліффорд Купчан, Р. Беттс, Дж. Йоффе, Ал. Русі, Дж.Е. Ґудбі та ін.)126 або ж ЗЄС (Р. Ульман)127, і навіть спільно НБСЄ, НАТО та ООН128. Концепція колективної безпеки ґрунтується на переконанні, що традиційна система міжнародної безпеки, базована на рівновазі сил, не відповідає потребам співзалежності і потрібно створювати систему з вагомішими гарантіями безпеки. Ця ідея матеріалізується разом з розвитком спільноти інтересів, гарантованих розширеним міжнародним правом і розвиненими всесвітніми і регіональними організаціями з безпеки та співпраці. Кожна система колективної безпеки, окрім політичної та юридичної основ вимагає формування і функціонування відповідних структур і належного приготування учасників до функціонування в межах, визначених правилами. Головна ідея колективної безпеки зводиться до такої формули: колективна безпека = позитивне розуміння національної безпеки усіма державами конкретної міжнародної системи + міжнародна безпека + міжнародний мир.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Концепція колективної безпеки» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»
