Історія становлення та правова база соціальної політики ЄС
Історію європейської соціальної політики, соціального права і європейського трудового права можна поділити на чотири основні фази: 1. Початок 50-х pp. - 60-ті pp. XX ст. Діяльність в цій області дуже обмежена. Наприкінці 60-х pp. соціальна політика вперше на ко-мунітарному рівні виходить за межі економічної політики; 2. Жовтень 1972 р. На Паризькій зустрічі на найвищому рівні ця тенденція закріплюється і розпочинається друга фаза розвитку соціальної політики; 3. Третя фаза розпочалася з прийняттям Єдиного європейського акту 1986 p., що став основою комунітарної Хартії основних соціальних прав працівників і сприяв створенню спеціальної програми Комісії в цій галузі. Третя фаза завершилася підписанням Протоколу про соціальну політику та Угоди про соціальну політику. 4. Четверта фаза - це остаточна комунітаризація змісту Протоколу і Угоди та подальший прогрес у розвитку соціальної політики. Комунітарна Хартія підкреслює необхідність виваженого розвитку економічної та соціальної інтеграції. Першочерговими завданнями вона вважає підтримку зайнятості населення і боротьбу з безробіттям, а також цілу низку інших проблем, зокрема, вільний рух працівників, оплату праці, поліпшення життєвих умов і умов праці, соціальний захист, професійну освіту тощо. Хартія зобов'язує країни-члени Спільноти гарантувати населенню основні права, викладені в Комунітарній хартії. Маастрихтський договір надав нового поштовху розвитку соціальної політики, яка стала предметом важливих політичних дискусій, в процесі яких було досягнуто чимало компромісних рішень. Було підписано Протокол до цієї Угоди між усіма членами ЄС, за винятком Великобританії, що мав на меті пришвидшити шлях до інтеграції у формі соціального союзу. Угода визначила п'ять основних сфер дії: • Поліпшення життєвого середовища; • Поліпшення умов праці; 226 • Консультації працівників; • Рівноправність чоловіків і жінок; • Працевлаштування осіб, що втратили роботу. Інші сфери охоплюють соціальне забезпечення і соціальний захист працівників, захист прав працівників після припинення дії трудової угоди, умови працевлаштування громадян третіх країн, фінансову підтримку при безробітті. Однак в Маастрихті не вдалося усунути всі суперечності, що призвело до існування подвійного правового режиму, тобто подвійної стратегії країн-членів. Лише з підписанням Амстердамського договору соціальна політика стала складовою Договору про ЄС. Посприяла цьому також Біла книга європейської соціальної політики (1994 р.), в якій розставлені нові акценти та визначені нові цілі європейської соціальної політики, зокрема, підкреслена необхідність не допускати обмеження захисту трудового права в інтересах єдиного внутрішнього ринку, необхідність утримання європейської моделі життєвого рівня та його пристосування до нових суспільних стосунків і вимог соціальної інтеграції. Ця Біла книга доповнює Білу книгу 1993 р. про зростання конкурентноспроможності і зайнятості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Історія становлення та правова база соціальної політики ЄС» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
