Основні етапи становлення економічно-валютного союзу
На основі рішення Європейської Ради в Мадриді 26-27 червня 1989 p., всі країни-члени ЄС розпочали перший етап становлення економічно-валютного союзу 1 липня 1990 р. Його суть полягала в багатосторонньому контролі за виконанням короткотермінових і довготермінових національних економічних програм, причому Комісія мала право на моніторинг їхнього розвитку. Згодом Рада прийняла рекомендації, згідно з якими країни-члени Спільноти мали прийняти середньострокові програми конвергенції. З набуттям чинності Маастрихтської угоди, вироблено відповідні механізми контролю. Другий етап розпочався за участі всіх членів ЄС 1 січня 1994 р. Його завданням стало створення необхідних інституційних і організаційних передумов ЕВС. Було створено Європейський валютний інститут із 221 садибою у Франкфурті-на-Майні, що став прообразом майбутнього Європейського центрального банку. Його завданням була координація національних валютних політик з метою підготовки інструментів для провадження майбутньої єдиної валютної політики Співтовариства на третьому етапі, підтримка і гармонізація правил збору, збереження та поширення статистичних даних, вироблення правил проведення операцій національними центральними банками в межах Європейської системи центральних банків, підвищення ефективності міжнародних платіжних відносин і контроль за технічною підготовкою банкнот спільної валюти. Практично, ця установа виконувала всі функції майбутнього Європейського центрального банку, за винятком вирішальної юрисдикції, яка залишалася у національних центральних банків. З початком другого етапу набуло також чинності скасування всіх обмежень щодо вільного руху капіталу. Відмінністю третього, завершального етапу, є необов'язкова присутність всіх членів ЄЄ. Він характеризується незворотністю терміну його відкриття і, згодом, незмінністю вступу тих країн-членів, які виконали відповідні умови. Жодна країна з тих, що не виконала передбачені умови, не може перешкодити перейти ЕВС до третього етапу. Цього також не можуть зробити Великобританія і Данія, які вже в Маастрихті не приєдналися до Протоколу про перехід до третього етапу економічного і валютного союзу і тому підписали з іншими країнами самостійні протоколи, згідно з якими вони самі визначать термін свого майбутнього вступу до третього етапу. Згодом до них приєдналася Швеція.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні етапи становлення економічно-валютного союзу» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
