Історія становлення та договірна база промислової політики
Паризький і Римські договори не передбачали існування промислової політики як такої. Однак Договір про Європейське співтовариство вугілля і сталі містить цілком конкретні правила існування для видобувної промисловості в цілому, та більшості галузей металургійної і сталеплавильної промисловості. Договір про Євроатом також торкається певних особливих секторів і передбачає, зокрема в ядерній промисловості, допомогу в розвитку дослідницької діяльності, поширенні технологічних знань та сприяння інвестиціям. Менш чіткою була юридична база для промислової політики в Договорі про Європейське економічне співтовариство. Аж до його заміни на Договір про ЄС діяльність цього співтовариства в цій галузі мусила керуватися загальними положеннями Договору. Новий договір визнав певні компетенції промислової політики, однак вони діють з певними застереженнями принципу субсидіарності та одностайності в Раді Союзу. Досить довгий час промислова політика на рівні Співтовариства здійснювалася під знаком подолання кризи в окремих галузях. Передусім, після 1975 р. та на початку 80-х років минулого століття Комісія займалася розвитком структурних програм, наприклад, для металургійної і сталеплавильної промисловості, кораблебудування та взуттєвої промисловості. Ці програми (металургійна і сталеплавильна) мали частково спрямовуючий характер, оскільки в інтересах впорядкованого зниження потужностей всіх причетних підприємств вони вилучали на певний час конкурентний відбір внаслідок дії ринкових сил і вимагали деструктивного захисту зовнішньої торгівлі. При відновленні кон'юнктури в другій половині 80-х років XX ст. більшість цих заходів була відмінена або стримана. 194 Нові акценти у промисловій політиці розставила Комісія на початку 90-х років минулого століття. У документі, що встановлював головний її напрям, наголошувалося на конкуренції, відкритості ринку і на «горизонтальних» заходах сприяння росту продуктивності праці та підтримці інновацій. Ці наміри, що директивно визначили кодифікацію меж промислової політики, були закріплені в ст. 130 Договору про Європейське Співтовариство. У цьому контексті промислова політика отримала чотири пріоритетні галузі: підтримка нематеріальних інвестицій, розвиток промислової співпраці, забезпеченні рівних умов для конкуренції та модернізація державних втручань. Щодо першого пріоритету, йдеться передусім про кращу підготовку фахівців, нові форми організації праці, систематичний контроль за якістю, технологічний розвиток та інформаційну мережу. У межах другого пріоритету необхідно розвивати інструменти для поєднання приватної ініціативи на рівні Співтовариства і посилення присутності європейських підприємств в географічних областях зі зростаючими ринками. У цьому випадку Комісія вважає необхідним усунення правових і податкових перешкод, організацію «круглих столів» і надання правової підтримки для інвестицій за кордоном. Третій пріоритет має внутрішній та зовнішній аспекти. З внутрішньої точки зору на порядку денному - повне застосування конкуренції на внутрішньому європейському ринку за допомогою ефективних форм управління, з урахуванням регіональної структурної політики та інших фінансово ефективних політик Співтовариства, а також відміна режиму вилучень з конкуренції для газу, електричної енергії і телекомунікацій. Очевидним є бажання поліпшити торгівельно-політичний інструментарій Співтовариства і зробити його якомога ефективнішим для сектору послуг. Спільнота бажає мати можливість якнайефективніше реагувати на розширення стратегічних альянсів на глобальних ринках і на дискримінаційні білатеральні угоди. Механізм податків на промислові вироби між Комісією і тими третіми країнами, в яких європейська промисловість, незважаючи на свої сильні конкурентні позиції, може погано пристосуватися, повинен допомагати при з'ясуванні прихованої дискримінації («Industrial assessment mechanism»). Головною метою четвертої пріоритетної галузі є продовження дере-гуляції, спрощення адміністративних процедур і поліпшення співпраці між національними установами та інституціями Співтовариства. 195 Своєю Білою книгою «Зростання, конкурентоспроможність і працевлаштування» Європейська комісія зробила спробу увиразнити ті аспекти промислової політики Співтовариства, які стосуються ринку праці і політики зайнятості. Потенціал росту і працевлаштування спостерігається, зокрема, в галузі науки і культури, охорони здоров'я і біотехнологій, довкілля, інформаційних і комунікаційних технологій. Кращий правовий захист і охорона патентів оберігає інновації від фальшування і зловживань. Для здійснення мрії про інформаційне суспільство і повного розвитку внутрішнього ринку, включно його географічного розширення на Центральну і Східну Європу, Біла книга ставила мету - побудову транс'європейської транспортної, енергетичної і телекомунікаційної мережі. До кінця XX ст. Комісія мала намір інвестувати на це 370 млрд. ECU.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Історія становлення та договірна база промислової політики» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
