Принцип концентрації - найголовніший у європейській структурній політиці. Його метою є концентрація діяльності та засобів на пріоритетах, які мають основне значення для суспільно-економічної згуртованості Європи. Вона виявляється в наступному: • виділенні фондів на обмежену кількість цілей; • доборі критеріїв, які служать відбору регіонів з найскладнішими проблемами; • концентації фінансування на регіонах із запізнілим розвитком (в найбідніших країнах-учасницях ЄС) завдяки початковому розподілу коштів, для визначення якого брався рівень добробуту держави та складність структурних проблем (включаючи до цих проблем рівень безробіття). Прагнення до більш точного використання принципу концентрації призвело до скорочення в 2000 р. кількості пріоритетних цілей: двох регіональних та однієї функціональної і зменшення кількості населення, на яке поширюється європейська регіональна політика. У рамках своїх цілей концентрація додатково змінилася завдяки скеруванню переважної більшості структурних фондів до регіонів із запізнілим розвитком, що при точному застосуванню критеріїв відбору (рівень ВНП на душу населення складає менше 75% середнього ВНП на душу населення в ЄС) повинно забезпечити допомогу регіонам, які її найбільше потребують.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принцип концентрації» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
