За діючим планом рахунків визначити фактичну собівартість придба-них матеріальних запасів можна двома способами: з використанням спеціа-льних рахунків та без них. Методика обліку придбання матеріалів без використання спеціа-льних рахунків придбання. Прийняті на склад матеріали одержувач облі-ковує таким записом: Дебет рахунка «Виробничі запаси» відповідного субрахунка запасу «Матеріали», «Паливо», «Запасні частини» тощо Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». У разі надходження на склад підприємства матеріальних цінностей з інших (крім постачальників) джерел обліку роблять такі записи: — напівфабрикати власного виробництва: Дебет рахунка «Напівфабрикати» (власного виробництва) Кредит рахунка «Виробництво»; — матеріали, що вироблені об’єднанням для власних потреб: Дебет рахунка «Виробничі запаси», а далі Дебет рахунка «Матеріали» або Дебет рахунка «Запасні частини» та ін. Кредит рахунка «Виробництво»; — матеріальні цінності, які надійшли на склад від забракованих виро-бів, що можуть бути використані як матеріали, паливо і запасні частини: Дебет рахунка «Виробничі запаси», субрахунки: «Матеріали», «Пали-во», «Запасні частини» тощо Кредит рахунка «Брак у виробництві»; — матеріальні цінності, що надійшли безкоштовно: Дебет рахунка «Виробничі запаси», а далі за субрахунками: «Матеріа-ли», «Паливо», «Запасні частини» або інші Кредит рахунка «Додатковий капітал»; — матеріальні цінності, що надійшли як внесок до статутного капі-талу: Дебет рахунка «Виробничі запаси» а далі (відповідний субрахунок) Кредит рахунка «Неоплачений капітал». Якщо при прийнятті матеріалів виявляють нестачі, то на підставі при-ймальних актів вартість матеріалів, яких бракує, за оптовими цінами відо-бражають записом: Дебет рахунка «Розрахунки за претензіями» Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Аналогічно обліковують і надходження матеріалів без рахунків поста-чальників (невідфактуровані поставки). На підставі актів приймання, після одержання рахунків від постачальників записи, які зроблені на основі актів за обліковими (умовними) цінами, сторнуються, а на суму одержаних раху-нків робиться запис у тій самій кореспонденції. Матеріальні цінності, що надійшли на склад від ліквідації основних за-собів, або брухт і ганчір’я від вибулих через знос малоцінних і швидкозно-шуваних предметів, відображають за дебетом відповідних рахунків обліку матеріальних цінностей: Дебет рахунка «Виробничі запаси», а далі в дебет субрахунка «Мате-ріали» та ін. за видом Кредит рахунка «Доходи від вибуття необоротних активів». Прийняті на склад зворотні відходи обліковують записом: Дебет рахунка «Виробничі запаси» субрахунка «Матеріали» Кредит рахунка «Виробництво». Методика обліку придбання матеріалів з використанням спеціа-льного субрахунка «Затрати на придбання запасів». Придбання матері-альних запасів, коли неможливо ідентифікувати затрати з конкретним ма-теріальним запасом, може здійснюватися підприємством із застосуванням рахунка «Затрати на придбання матеріальних цінностей». На дебеті цього рахунка протягом місяця записують затрати, пов’язані, наприклад, із заготі-влею та придбанням сільськогосподарської продукції (буряк, картопля, молоко, м’ясо тощо). Рахунок призначений для визначення фактичної собівартості заготовлюваної для переробки продукції, і запис в ньому роблять такий: Дебет рахунка «Затрати на придбання матеріальних цінностей» Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» та інші. При цьому варіанті транспортно-заготівельні затрати попередньо на-громаджуються на дебеті рахунка «Заготівельні витрати на придбання ма-теріалів» за номенклатурою і щомісячно згідно з обліковою політикою від-носяться на дебет рахунка «Матеріальні затрати» на конкретні матеріальні запаси. У кінці місяця кількість і фактична собівартість заготовлюваної сиро-вини, матеріалів сільськогосподарської продукції списуються записом: Дебет рахунка «Виробничі запаси» — відповідний субрахунок Кредит рахунка «Затрати на заготівлю і придбання матеріальних цін-ностей». На вартості матеріалів позначається також і вартість тари, в яку вони запаковані. Тара може зберігати значну частину своєї цінності, а тому її ви-користовують вдруге. Отже, якщо вартість тари входить у купівельну (оп-тову) ціну матеріалу, то на її вартість за ціною можливого використання треба зменшити вартість матеріалу. I навпаки, якщо вартість тари не вхо-дить до купівельної оптової ціни матеріалу і вона оплачується додатково до вартості матеріалу, то на різницю між вартістю тари за рахунком постача-льника і її вартістю за ціною можливого використання потрібно збільшити вартість придбаного матеріалу. Таким чином, у момент визначення заготі-вельних затрат потрібно окремо обліковувати різницю у вартості тари. При цьому вона може мати як додатні (такі, що збільшують суму транспортно-заготівельних затрат), так і від’ємні (такі, що зменшують суму транспорт-но-заготівельних затрат) значення. Бухгалтерський облік транспортно-заготівельних затрат виконується на тих самих рахунках, на яких обліковуються самі матеріали, але ведеться окремий запис. Облік транспортно-заготівельних затрат (ТЗЗ) доцільно ве-сти за обліковими групами або підгрупами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік придбання матеріальних виробничих запасів» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
