Калькулювання як прийом вартісного вимірювання у бухгалтерському обліку
Вартісне оцінювання не завжди може бути визначена та здійснена в момент господарського факту. Особливо це стосується різних видів собівартості і передусім фактичної собівартості господарських фактів, явищ (ос-новних засобів, матеріальних цінностей тощо) або про-цесів (заготівельної діяльності з придбання матеріа-лів, реалізації продукції). Калькуляція як галузь економічних знань, в якій вивчаються способи (прийоми, методи) обчислення собі-вартості господарських фактів, є складовою частиною економічної теорії, елементом методу бухгалтерського обліку, без якого неможливе визначення собівартості. Різні методи калькулювання вивчаються спеціальною дис-ципліною. За допомогою калькулювання визначається со-бівартість різних значень (планова, кошторисна, норма-тивна, фактична, виробнича, цехова, бригадна). Калькуляція — основа визначення цін: роздрібних, гуртових, договірних, розрахункових та ін. Найбільш поширеним є два прийоми калькулювання: просте сумування різних затрат та комплекс математич-них дій за допомогою різних розподільчо-розрахункових процедур. Розглянемо ці прийоми. Методи сумування різних затрат. Приклад 1. У фермера куплено 100 кг капусти по 1,00 грн. за 1 кг. Перевезення, навантаження та розва-нтаження було здійснено транспортно-експедиційною ор-ганізацією, за що сплачено 50 грн. Таким чином собіва-ртість 1 кг капусти на консервному заводі уже становить 1 грн. 50 коп. Розрахунок: купівельна ціна 100 кг по 1 грн. — 100,00 грн. Вартість перевезення — 50,00 грн. 150 : 100 = 1,50 разом — 150,00 грн. У наведеному випадку мають місце два господарські факти: — купівля у фермера (оплата йому грошей) за капус-ту, 100 грн. — наймання у транспортній організації машини та оплати цій організації суми 50 грн. Приклад 2. У фермера куплено 100 кг капусти по 1,00 грн. за 1 кг і 200 кг моркви по 0,50 грн. за кг. Фермеру за продукти оплачено 200,00 грн. (100,00 + 100,00 = 200,00). За перевезення, навантаження та розвантаження куп-лених продуктів на склад харчокомбінату оплачено авто-транспортному підприємству 45,00 грн. Разом затрати 245,00 грн. Оскільки на одній машині були перевезені обидва продукти, то затрати по перевезенню, навантаженню та розвантаженню потрібно розподілити між видами закупле-них продуктів. Для цього потрібно визначити, що буде взято за базу (параметр) розподілу цих затрат. Припус-тимо, що за базу розподілу візьмемо масу (кг). Тоді методом пропорційного ділення визначимо частку транспо-ртно-заготівельних затрат, які потрібно додати до ку-півельної вар- тості кожного продукту: Розрахунок: капуска 100 кг морква 200 кг разом 300 кг 45,00 грн. : 300 кг = 0,15 грн. На 1 кг маси припадає 0,15 коп. Таким чином вартість купленої сировини буде: а) капусти — 100,00 грн. + 15,00 грн. (100 0,15) = 115,00 грн. б) моркви — 100,00 грн. + 30,00 грн. (200 0,15) =130,00 грн. Звідки: собівартість 1 кг капусти = 1,15 грн. (115,00 : 100) собівартість 1 кг моркви = 0,65 (130,00 : 200). Усі господарські факти реєструються аналогічно описаному вище (див. приклад 1), тобто спочатку у жур-налі реєстрації, а потім процес визначення вартісної оцінки об’єкта господарського факту реєструють обов’язково в калькуляційному розрахунку за прийнятою методикою. Положенням про бухгалтерські звіти підприємств і організацій визначено такі грошові оцінки засобів. Ос-новні засоби оцінюються за первинною вартістю (яка відповідає фактичній собівартості), але так, що в будь-який час можна визначити їх залишко- ву вартість, тобто за вирахуванням зношеної частини основних засобів. Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю, а відходи виробництва — за цінами можли-вого їх використання в господарстві або реалізації; сировина — за цінами, передбаченими договором. Сировина і матеріали (основні і допоміжні), пали-во, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані пред-мети, товари в підприємствах оптової торгівлі, готова продукція оцінюються за фактичною собівартістю їх при-дбання або виробництва. Товари в підприємствах роздрібної торгівлі оціню-ються за роздрібними цінами реалізації, але так, що у будь-який час можна було б визначити їх фактичну собі-вартість. Проте в поточному обліку для спрощення техніки об-лікової реєстрації і одержання деяких додаткових відо-мостей ці цінності дозволяється облічувати не тільки за фактичною, а й за плановою собівартістю (з відокре-мленим обліком відхилень фактичної собівартості від планової, з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат), тобто в такому порядку, який дає змогу на кінець звітного періоду (місяця, року) визначити їх фактичну вартість. Грошова оцінка є пере-думовою, при наявності якої бухгалтерський облік може здійснюватись, і виконує функцію не методу, а загаль-ного вимірника засобів, прийнятого в суспільстві. Оцінка й калькуляція є вихідною й складовою систе-мами бухгалтерського обліку, без яких не може бути здійснене вартісне вимірювання господарських фактів, затрат і результатів господарювання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Калькулювання як прийом вартісного вимірювання у бухгалтерському обліку» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
